Обговорення:8 квітня

Untitled

з рос. вікі (вікіфікувати, доповнити)

• 1158 — Князь Андрій Боголюбській заклав Успенський собор у Владимирі.
• 1271 — Султан мамелюків Бейбарс захоплює Замок Крак.
• 1480 — Католицькою церквою оголошений хрестовий похід для відвоювання у мусульман Отранто (Південна Італія).
• 1498 — Арештований Флорентійський чернець Савонарола (італ. Savonarola), звинувачений в єресі.
• 1513 — Мореплавець Хуан Понсе де Леон (ісп. Juan Ponce de Leon) оголосив Флоріду володінням Іспанії.
• 1525 — У Кракові підписаний договір, по якому Пруссія, будучи раніше орденською церковною державою, звернулася в герцогство (стала світською]] — «секулярним»,]] — державою), підвладним Польщі.
• 1548 — Перу проголошена територією Іспанії.
• 1605 — Шведський король Карл XI розпорядився заснувати місто Оулу (нині]] — одне з найбільш крупних Фінляндських міст).
• 1766 — В США запатентовані перші пожежні сходи.
• 1771 — Катерина II повеліла вжити надзвичайним заходам для порятунку Москви від бубонної чуми.
• 1783 — Виданий Маніфест Катерини II про приєднання Криму до Росії, підготовлений Потемкиним, який отримав титул світлого князя Таврійського.
• 1830 — Мексика заборонила подальшу колонізацію Техасу американцями.
• 1838 — Пароплав "Грейт Вестерн" інженера Ізамбара Брунеля почав свою першу подорож з Брістоля до Нью-Йорка; на подорож було потрібно 15 днів.
• 1847 — Арешт в Києві поета Т. Г. Шевченко і історика Н. І. Костомарова за приналежність до Кирілло-мефодієвському суспільству.
• 1853 — Відкритий перший офіційно зареєстрований шаховий клуб.
• 1902 — Підписання російський-китайського договору про Маньчжурію, згідно якому Росія зобов'язується поетапно вивести з Манчжурії свої війська.
• 1904 — Великобританія і Франція підписали угоду про Єгипет, Марокко і інші колоніальні володіння, яке отримало неофіційну назву «Серцева згода» (Антанта).
• 1918 — Російський тріколор замінений червоним прапором.
• 1919 — Україна проголошена радянською республікою.
• 1926 — Заснований журнал «Радянське фото» (тепер]] — «Фотографія»).
• 1928 — Ухвалою ВЦИК церква в СРСР позбавлена статусу юридичної особи.
• 1935 — В СРСР кримінальна відповідальність поширена на дітей старше 12 років, які тепер можуть бути засуджені до страти.
• 1940 — Початок акції НКВД по ліквідації польських військовополонених в Катинськом лісу під Смоленськом.
• 1942 — До Ванге приїжджав болгарський цар Борис III, вона повідомила його, що не дивлячись на досягнуті ним успіхи, він повинен бути готовий скоро «вміститися в горіхову шкаралупу» (тобто лягти в труну), і назвала дату: 28 серпня. Через півтора роки, 28 серпня 1943, цар Борис помер.
• 1950 — Над Латвією радянськими ППО збитий американський літак. Москва виразила США протест з приводу порушення радянського повітряного простору. 18 квітня США заявили, що радянські ППО збили приватний літак, що прямував до Швеції.
• 1954 — Організована науково-дослідна станція «Північний полюс-4» під керівництвом Е. І. Толстікова, П. А. Гордієнко і А. Р. Дралкина.
• 1957 — В Москві п'єсою В. Розова «Вічно живі» відкритий театр «Сучасник».
• 1960 — В американській радіоастрономічній обсерваторії Грін-бенкс астроном Френк Дрейк (Frank Drake) приступив до здійснення проекту OZMA. За допомогою радіотелескопу діаметром в 26 метрів він намагався прийняти сигнали передбачуваних розвинених цивілізацій від зірок «тау» сузір'я Кита і «епсилон» сузір'я Ерідан на хвилі 21 сантиметр, проте його спроби не дали певних результатів.
• 1966 — Обрання Леоніда Брежнева Генеральним секретарем ЦК КПРС.
• 1967 — Греки і турки відновлюють бойові дії поблизу Лімасола, Кіпр.
• 1971 — Поблизу Лондона почався перший усесвітній з'їзд ромов, який прийняв гімн і прапор як символи міжнародного руху ромов.
• 1982 — В кінці 1981 року колегією Міністерства культури СРСР був установлений приз]] — «Золотий диск» фірми «Мелодія».
• 1986 — М. Горбачев під час візиту в Тольятті вперше спожив слово «перебудова».

1990

• На американському каналі ABC початий прем'єрний показ серіалу «Твін Пікс».

Народилися

• 563 до н. е. — Сиддхартха Гаутама (Siddhartha Gautama) (†483 до н. е.), індійський принц, після перевтілення що отримав ім'я Будда (Просвітлений) і що став засновником нової релігії.
• 1460 — Понсе де Леон (ісп. Juan Ponce de Leon) (†1521), іспанський мандрівник, першовідкривач Флоріди.
• 1533 — Клаудіо Меруло (італ. Claudio Merulo) (справжнє прізвище Мерлотті) (†1604), італійський композитор і органіст.
• 1692 — Джузеппе Тартіні (італ. Giuseppe Tartini) (†1770), італійський скрипаль, композитор («Виводь трелі диявола»).
• 1764 — Микола Резанов (†1807), дипломат, торговець, державний діяч, один із засновників Російсько-американської компанії, ініціатор першої російської кругосвітньої експедиції.
• 1765 — Василь Михайлович Севергин (†1826), мінералог, хімік, академік (з 1793 р.).
• 1792 — Василь Львович Давидов (†1855), поет-декабрист.
• 1795 — Володимир Федосєєвіч Раєвській (†1872), публіцист, поет і декабрист.
• 1798 — Діонісиос Соломос (Dionisios Solomos) (†1857), грецький поет.
• 1810 — Ежезіп Моро (справжнє ім'я Пьер Жак Руйо) (фр. Hйgйsippe Moreau]] — фр. Pierre Jacques Rouillot) (†1838), французький поет, семінарист, що недоучився, провів все своє недовге життя в убогості. Потрапивши до Парижа в розпал революції, він воював на барикадах і складав дзвінкі революційні вірші, що прославляють якобінців і гнівні віршовані памфлети, що батожать їх супротивників. Помер в лікарні для бідних.
• 1817 — Шарль-едуар Броун-секар (фр. Charles-edouard Brown-sequard), французький фізіолог і невролог, піонер ендокринології і нейрофізіології. Основні праці по фізіології і патології центральної нервової системи. Досліджував фізіологію ендокринних залоз, що «омолоджує» дію на організм людини витяжки з семенников тварин (†1894).
• 1818 — Серпень Вільгельм Гофман (August Wilhelm von Hofmann), німецький хімік-органік (†1892).
• 1819 — Дмитро Єгорович Мін, лікар і поет (†1885).
• 1822 — Владислав Миколайович Горчаков, російський поет (†не раніше 1853).
• 1843 — Асгер Хамерік (датськ. Asger Hamerik) (†1923), данський композитор, диригент.
• 1859 — Едмунд Гуссерль (Edmund Husserl) (†1938), німецький філософ, засновник феноменології.
• 1868 — Герберт Спенсер Дженнінгс (англ. Herbert Spencer Jennings), американський зоолог, один з перших дослідників генетики одноклітинних мікроорганізмів. Праці по генетиці популяцій і екології тварин (†1947).
• 1870 — Олександр Михайлович Безредка, видатний мікробіолог і імунолог. Розробив метод профілактики анафілактичного шоку (метод Безредки) при сироватковому лікуванні і спосіб місцевої імунізації (†1940).
• 1890 — Віктор Шерцингер (англ. Victor Schertzinger), американський режисер і композитор (†1941).
• 1892 — Мері Пікфорд (справжнє ім'я Гледіс Луїза Сміт), американська кіноактриса.
• 1898 — Осип Шабдар (справжнє ім'я Йосип Архипович Шабдаров)(†1943), марійський письменник, загинув в Гулаге.
• 1902 — Ольга Василівна Перовськая (†1961), письменниця.
• 1904 — Джон Річард Гікс (англ. John Richard Hicks) (†1989), англійський економіст, лауреат Нобелівської премії 1972 року.
• 1905 — Ханс Шерфіг (датськ. Hans Scherfig), данський письменник-сатирик і художник (†1979).
• 1907 — Володимир Олександрович Соловйов, драматург, автор п'єс у віршах на історичні теми, драми «Загибель поета». Лауреат Державних премій СРСР (†1978).
• 1911 — Мелвін Калвін (англ. Melvin Calvin), американський біохімік, лауреат Нобелівської премії 1961 року в області хімії за дослідження фотосинтезу (†1997).
• 1912 — Соня Хені (норв. Sonja Henie), норвезька фігуристка, триразова чемпіонка Олімпійських ігор (1928, 1932, 1936 року), десятиразова чемпіонка світу (десять років підряд з 1927 по 1936 рр.), актриса (†1969).
• 1915 — Марія Фелікс (справжнє ім'я Марія де Лос Анхелес Гуеренья) (ісп. Marнa Fйlix]] — ісп. Marнa de los Бngeles Gьereсa), мексиканська кіноактриса. Неймовірний успіх їй приніс образ, створений в картині «Жінка без душі», який вона варіювала в різних фільмах 40-х років. Знімалася в різних країнах.
• 1917 — Олександр Борисович Діхтяр, російський художник.
• 1921 — Ян Новак (чешськ. Jan Novak), чеський композитор (†1984).
• 1923 — Їжи Пассендорфер (польськ. Jerzy Passendorfer), польський кінорежисер (†2003).
• 1924 — Олексій Андрійович Сосновській, піаніст, концертмейстер Московського цирку ім. Юрія Никуліна на Кольоровому бульварі.
• 1925 — Йозеф Новак (польськ. Josef Novбk), польський кіноактор, один з найцікавіших артистів національного кіно 50-70-х років (†1984).
• 1927 — Артур Артурович Ейзен, оперний співак (бас), народний артист СРСР.
• 1929 — Жак Брель (фр. Jacques Brel), бельгійсько-французький шансоньє, поет, актор (†1978).
• 1933 — Фред Ебб (англ. Fred Ebb), американський автор пісень (†2004).
• 1935 — Микола Рашєєв, український режисер («Бумбараш») і сценарист.
• 1936 — Джоан Тьюксбері (англ. Joan Tewkesbury), американський режисер і сценарист.
• 1938 — Кофі Аннан, генеральний секретар ООН.
• 1942 — Даглас Трамбалл (англ. Douglas Trumbull), американський творець спецефектів, режисер і продюсер.
• 1944 — Микола Лавров, російський актор.
• 1947 — Стів Хау (англ. Steve Howe), гітарист групи Yes.
• 1948 — Саакян Галуст Григорович,армянській політичний діяч.
• 1951 — Мел Шачер (англ. Mel Schacher), член групи Grand Funk.
• 1953 — Михайло Григорович Бергер, журналіст, головний редактор газети «Сьогодні».
• 1957 — Валерій Пак, естрадний співак і композитор, заслужений артист Росії.
• [[1963
• Джуліан Леннон (англ. Julian Lennon), англійська рок-музикант, співак, гітарист, композитор і піаніст, син Джона Леннона від браку з Синтієй Парр.
• Доніта Спаркс (англ. Donita Sparks), вокалістка і гітаристка грандж/панк групи L7.
• 1964 — Микита Михайлівський, російський актор і художник (†1991).
• 1966 — Робін Вірджинія Райт (справжнє прізвище Пенн-райт) (англ. Robin Virginia Wright), американська актриса.
• 1968 — Патрісия Аркетт (англ. Patricia Arquette), американська кіноактриса.

Померли

• 217 — У результаті змови був убитий Римський імператор Каракалла
• 1461 — Георг фон Пойербах (Georg von Peuerbach), австрійський математик, астроном (*1423).
• 1835 — Вільгельм Гумбольдт (Friedrich Wilhelm Christian Carl Ferdinand von Humboldt), (*1767), німецький філософ, філолог, мовознавець, засновник Берлінського університету.
• 1848 — Гаетано Доніцетті, італійський композитор.
• 1861 — Еліша Отіс (Elisha Graves Otis), винахідник ліфта (*1811).
• 1892 — Мері Пікфорд, американська актриса, зірка німого кіно.
• 1901 — Джуліо Бізозеро, італійський патолог. Перетворив університет Туріну на найбільший європейський медичний центр.
• 1931 — Ерік Карлфельдт (Erik Axel Karlfeldt), шведський поет, член Шведської академії, лауреат Нобелівської премії 1931 року (*1864).
• 1936 — Роберт Барані (Rуbert Bбrбny), австрійський оторіноларінголог. Праці по фізіології і патології вестибулярного апарату, методам його дослідження і хірургічного лікування. Лауреат Нобелівської премії 1914 року в області фізіології і медицини (*1876).
• 1966 — Міліца Матье, єгиптолог, мистецтвознавець і історик (*1899).
• 1970 — Затоплення в результаті пожежі радянського атомного підводного човна К-8.
• 1971 — Фріц фон Опель (Fritz Adam Hermann von Opel), німецький промисловець, творець автомобілів «Опель» (*1899).
• 1973 — Пабло Пікассо, великий художник XX століття.
• 1984 — Петро Капіца, фізик, академік (1939), член Президії АН СРСР (з 1957), двічі Герою Соціалістичного Труда, лауреат Нобелівської премії з фізики 1978 року (*1894).
• 1993 — Олексій Олександрович Салтиков (*1934), кінорежисер («Друг мій, Колька!» (з Олександром Міттой), «Бабине царство», «Гроза над Руссю», «Голова» (1-а на премія ВКФ), «Директор», «Омелян Пугачов» (премія ВКФ)).
• 1996 — Бен Джонсон (Ben Johnson), американський актор (*1918).
• 2005 — Еситаро Номура, японський кінорежисер (*1919).

Міжнародний день циган. Встановлений згідно з рішенням І конгресу Міжнародного союзу циган, що відбувся 8-12квітня 1971 р. у Лондоні.

Події дня:

80 років тому (1930) на екрани кінотеатрів вийшов легендарний фільм Олександра Довженка «Земля» (сценарій О. Довженка, оператор Д. Демуцький). Серед українських кінокартин, що демонструвалися за кордоном, ця стрічка викликала найбільше захоплення. Лише в Берліні після прем’єри фільму відразу з’явилося 48 статей. «Вона сильна й життєва, - писала англійська газета «Манчестер Гардіан», - від першого кадру, де працюють трактори, до кінцевої сцени». Національний комітет США включив «Землю» в п’ятірку кращих іноземних фільмів 1930 року. Великим успіхом користувалася картина і на фестивалі 1932 р. у Венеції. Довженківська кінопоема давно входить до золотого фонду світового кіномистецтва. На Міжнародній виставці 1958 р. в Брюсселі «Землю» було визнано одним з кращих фільмів усіх часів і народів.

65 років тому (1945) у Литві заснована Вільнюська консерваторія (з 2004 р. Литовська академія музики і театру).

50 років тому (1960) Френк Дрейк приступив до реалізації експерименту «Проект Озма», який став початком планомірного наукового пошуку цивілізацій за межами Сонячної систиеми.

Ювілеї дня:

215 років від дня народження Володимира Федосійовича Раєвського (1795-1872), російського поета, публіциста, декабриста. Член «Союзу благоденства» і Південного товариства декабристів. У 1822 р. був ув’язнений за революційну агітацію у військах. У 1827 р. засланий на поселення в Сибір, де й прожив 40 років свого життя. У кінці 10-х – на початку 20-х років жив в Україні – у Тульчині, Кам’янці-Подільському. Автор віршів («Сміюся і плачу», «Сатира на звичаї», «Співець у в’язниці» та ін.) і публіцистичних творів, пройнятих громадянським пафосом.

205 років від дня народження Хуго фон Моля (1805-1872), німецького ботаніка, одного з основоположників цитології рослин.

140 років від дня народження (за н. ст.) Олександра Михайловича Безредки (1870-1940), українського і французького мікробіолога. Народився в Одесі. Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського (в Одесі) університету, продовжив навчання на медичному факультеті Сорбонни (був зарахований одразу ж на 2-й курс, без вступних іспитів). Після закінчення навчання працював штатним асистентом лабораторії морфологічної мікробіології Інституту Пастера, завідувачем якої був заступник директора Інституту Ілля Ілліч Мечников. Прикметно, що з шести відділів Пастерівського інституту, двома керували вихідці з України. Крім Мечникова, відділ порівняльної мікробіології тоді очолював одесит Микола Федорович Гамалія. Олександр Безредка був улюбленим учнем Іллі Мечникова. Своїм правонаступником відомий вчений бачив лише Безредка. Тому після смерті в 1916 р. Мечникова Олександр Безредка став заступником директора Пастерівського інституту. Основні роботи вченого присвячені проблемам імунітету.

105 років від дня народження Ганса Шерфіга (1905-1979), данського письменника-сатирика, публіциста, художника. Автор романів «Мертва людина», «Загублена весна», «Ідеалісти», «Замок Фрюденхольм».

85 років від дня народження Юрія Макаровича Березанського (1925), українського математика. Всесвітньо відомий учений широкого спектра математичних напрямів дослідження. Один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Засновник і головний редактор журналу «Methods of Functional Analysis and Topology».

55 років від дня народження Олександра Габріеловича Чівадзе (1955), грузинського футболіста. У 1980-1987 рр. – капітан тбіліського «Динамо», у 1981-1983 рр. – капітан збірної СРСР. Кращий футболіст СРСР (1980). Визнаний одним з кращих захисників в історії радянського і європейського футболу кінця ХХ століття. Удостоєний Почесного ордена УЄФА (2002). Працював головним тренером національної збірної Грузії з футболу (2001-2003).

Річниці смерті:

175 років від дня смерті Вільгельма Гумбольдта (1767-1835), німецького філолога, філософа, державного діяча, дипломата.

60 років від дня смерті Вацлава Хомича Ніжинського (1889-1950), видатного російського танцівника і хореографа польського походження, одного з провідних учасників Російського балету Сергія Дягілева. Улюблений партнер А. Павлової, М. Кшесинської. «У своєму житті я зустрічав дуже мало геніїв, - зізнавався якось Чаплін, - і одним з них був Ніжинський. Він зачаровував, він був божественним… кожен його стрибок – політ у сторону фантазії, нереальності…» Жоден глядач, хто хоча б раз був свідком танцю Ніжинського, не міг залишитися байдужим до побаченого. Жан Кокто, завсідник «Сезонів», зауважував, що віднині аромат троянди буде у нього асоціюватися виключно з останнім стрибком Ніжинського в балеті «Призрак розы». Останні 30 років свого життя геніальний танцівник важко хворів, чимало часу йому доводилось проводити в психіатричній клініці для душевнохворих (прикметно, що однією з улюблених книг Ніжинського був «Ідіот» Ф. Достоєвського). Народився ж Вацлав Ніжинський у Києві, в родині польських танцівників. Щодо свого походження артист зауважив: «Я з поляків, але серцем – росіянин… Я вихований у цій дорогій мені країні, Росії… Я люблю Росію».