Обговорення:Хімічний елемент
Найсвіжіший коментар: Назар Саман у темі «Номенклатура» 15 років тому
|
Стаття «Хімічний елемент» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту. |
 | Стаття містить текст повністю або частково скопійований з статей вказаних нижче. Дозвіл на використання цього тексту зберігається в архівах системи VRT. Його ідентифікаційний номер 2008071610010477. Якщо вам потрібне підтвердження, зв'яжіться з кимось із користувачів, що мають доступ до системи. |
| Рік | 2010 | 2011 | 2012 |
|---|---|---|---|
| Переглядів | 25370 | 44970 | 53926 |
Номенклатура ред.
Колеги! Чи всі чули про ДСТУ 2439-94 “Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення”? За ним ми мусимо вживати назви "сульфур", "оксиґен", "гидроґен", "ферум", "станум", "купрум", і таке інше неподобство - і жодного українського слова! Хто відповість мені на два питання:
1) Як тепер називати, к приміру, сірководень?
2) Як жити далі?
--Назар Саман 10:43, 7 квітня 2009 (UTC)
- Цікаво. Тепер металобрухт будуть приймати як ферум і купрум--Kamelot 10:48, 7 квітня 2009 (UTC)
- Шановний пане Саман, ДСТУ 2439-94 було прийнято в 1994 році. Звичайно, неприємно, що там немає українських слів, але немає на то ради. Що до ваших питань, то сірководень так і називайте - "сірководень". І живіть так само, як і жили попередніх 15 років (з того часу як прийняли ДСТУ 2439-94). --Gutsul 11:50, 7 квітня 2009 (UTC)
- На сьогоднішній день, гадаю, жодна хімічна стаття укр-Вікіпедії не відповідає вищезгаданому ДСТУ. Бо ці кляті хіміки так і називають, як у школі навчились, залізо залізом, а брухт брухтом, без ферумов і купрумов, і цьому ніхто ради не дасть. --Назар Саман 11:59, 7 квітня 2009 (UTC) А відсутність українських слів в номенклатурі хімічних елементів не тільки неприємна, але й безглузда. Певна їх кількість (десь 10 з гаком) ab initio і завжди була присутня в традиційній (не новоукраїнській) офіційній науковій термінології. Це могли б засвідчити кілька поколінь тих українців, які не прогулювали хімію в школі. До речі, мудрі російські хіміки не гають час на створення штучного хімічного новоязу. У них і досі є (і завжди будуть) водород, углерод, азот, железо, свинец і ще дещо цілком традиційне, звичне та усім зрозуміле.--Назар Саман 14:14, 7 квітня 2009 (UTC)
- Конструктивне щось запропонувати можете? --Gutsul 15:03, 7 квітня 2009 (UTC)
- Я, власне, мав намір зробити для цієї статі алфавітний покажчик елементів, але джерела поставили мене у тупик. З цієї статі і з інших статей укр-Вікі я бачу, що хіміки старої школи або не знають про цей ДСТУ, або свідомо його ігнорують. Підганяти існуючі статті під кумедну термінологію, звісно, ніхто не стане. От я і звертаюся за порадою до колег. Конструктивне щось запропонувати можете, пане Гуцул? --Назар Саман 06:19, 8 квітня 2009 (UTC)
- Конструктивне щось запропонувати можете? --Gutsul 15:03, 7 квітня 2009 (UTC)
- На сьогоднішній день, гадаю, жодна хімічна стаття укр-Вікіпедії не відповідає вищезгаданому ДСТУ. Бо ці кляті хіміки так і називають, як у школі навчились, залізо залізом, а брухт брухтом, без ферумов і купрумов, і цьому ніхто ради не дасть. --Назар Саман 11:59, 7 квітня 2009 (UTC) А відсутність українських слів в номенклатурі хімічних елементів не тільки неприємна, але й безглузда. Певна їх кількість (десь 10 з гаком) ab initio і завжди була присутня в традиційній (не новоукраїнській) офіційній науковій термінології. Це могли б засвідчити кілька поколінь тих українців, які не прогулювали хімію в школі. До речі, мудрі російські хіміки не гають час на створення штучного хімічного новоязу. У них і досі є (і завжди будуть) водород, углерод, азот, железо, свинец і ще дещо цілком традиційне, звичне та усім зрозуміле.--Назар Саман 14:14, 7 квітня 2009 (UTC)
- Шановний пане Саман, ДСТУ 2439-94 було прийнято в 1994 році. Звичайно, неприємно, що там немає українських слів, але немає на то ради. Що до ваших питань, то сірководень так і називайте - "сірководень". І живіть так само, як і жили попередніх 15 років (з того часу як прийняли ДСТУ 2439-94). --Gutsul 11:50, 7 квітня 2009 (UTC)
- А що тут пропонувати... Стандарт, яким би він не був дебільним на думку більшості хіміків, є достатньо авторитетним джерелом для Вікіпедії, тому нам доведеться йому підкорятись, а те, що школярі після вивчення хімії у школі можуть не здогадуватись, що те залізо, яке вони здають на металобрухт, в школі вивчали як ферум. От ще одна із думок на цю тему [1] --yakudza พูดคุย 15:12, 7 квітня 2009 (UTC)