Обговорення:Хангиль
Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Koreanisches Alphabet» німецької Вікіпедії. |
Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Хангыль» російської Вікіпедії. |
Рік | 2010 | 2011 | 2012 |
---|---|---|---|
Переглядів | 1090 | 1430 | 2847 |
9 жовтня, святкується як «День хангіля» в Південній Кореї
Чому «День хангіля», якщо абетка «Хангиль»? --Mr.Rosewater 05:22, 9 жовтня 2010 (UTC)
виправлено!--Romanbibwiss (обговорення) 09:47, 14 березня 2012 (UTC)
Якого роду?
ред.Хангиль жіночого роду чи чоловічого? За означенням це абетка, тоді мабуть жіночого, чи може середьного бо це письмо. Але в тексті вживається часто в чоловічому роді, можливо вади російського перекладу, де хангиль чоловічого роду.
- Мені здається, що «ханґиль» має бути чоловічого роду, бо так ліпше звучить. То, що це абетка, ніяк не впливає на рід слова «ханґиль». Москва — місто, то що тепер, слово «Москва» має бути середнього роду? Помітьте, що я не наводжу як приклад слово «Київ», бо воно й насправді за своїм походженням має бути середнього роду, бо це «місто Кия», або «Києве місто». :-) Взагалі, мені здається, що в українській мові словам, що закінчуються на -ль, властивіший чоловічий рід. Наприклад, російським іменникам жіночого роду «боль», «фасоль» відповідають українські «біль» чоловічого роду та «квасоля» жіночого, а іменникові жіночого роду «мозоль» відповідають «мозоль» чоловічого роду та «мозоля» жіночого. Звичайно, є і слова жіночого роду на -ль в українській мові (наприклад, артіль, карамель), але це пізніші запозичення, що не повністю асимілювались. Суто українські слова жіночого роду на -ль щось мені на думку не приходять. Якщо хто може навести приклад, будь ласка, напишіть. — Sclerolith (обговорення) 03:24, 21 травня 2012 (UTC)
- Прийшли мені на думку українські слова жіночого роду на -ль: сіль, постіль, цвіль. Але все одно чомусь ханґиль мені звучить краще в чоловічому роді. — Sclerolith (обговорення) 03:35, 22 травня 2012 (UTC)
Заголовок статті
ред.Пропоную перейменувати статтю на «Ханґиль» і транскрибувати дзвінкий приголосний ㄱ літерою «ґ» згідно з тим, як він звучить. Одразу відповім на можливі заперечення з посиланням на систему Концевича. Систему Концевича було розроблено для російської мови. Якщо навіть Концевич пропонував транскрибувати ㄱ літерою «г» в українській мові, то тоді, коли він розробляв свою систему, в українській абетці не було літери «ґ», і літера «г» позначала також звук «ґ». З поверненням цієї літери до алфавіту немає рації продовжувати використовувати літеру «г», бо вона тепер означає не той звук.
Припускаю, що для вживання «г» в транскрипції корейських слів у статті можна знайти обґрунтування: це, мовляв, транскрипційний знак на основі кирилиці. Але тоді треба вживати «ы» для ㅡ й писати «хангыль». Взагалі, якщо вже показувати вимову корейських слів, то можна користуватися й латиницею, бо використання кирилиці може призвести до непорозумінь.
В будь-якому разі, власне в тексті статті корейські слова треба передавати відповідно до їх вимови і вимови українських літер. — Sclerolith (обговорення) 04:03, 21 травня 2012 (UTC)
- Проти. Це не тільки стаття "хангиль" перейменовується, а всі статті про Корею. Потрібно впроваджувати «ґ» де є необхідність, як в гінді або німецькій, але де такої необхідності немає (корейська, китайська, іспанська та інші) не потрібно позбавлятися «г». Вважаю, що і в японській мові не потрібно було, але що зроблено, то зроблено. Навіть УЛІФ ставить «г» у слові Ханган. Щодо латиниці, там безлад з корейськими іменами. --Shawk 05:16, 21 травня 2012 (UTC)
- Я радий, що ти відгукнувся. Я не хочу розпочинати війну за «ґ». Знову «г» на «ґ» не переправлятиму. Я свою точку зору висловив — тепер хай хтось інший переправляє. Але я хочу продовжити дискусію, щоб дійти якоїсь згоди. Ти кажеш, що нема необхідності впроваджувати «ґ» в корейській мові. А чому саме? Як ти сам вимовляєш слово «ханґиль»? Через фрикативне «г»? — Sclerolith (обговорення) 04:25, 22 травня 2012 (UTC)
- Саме так і вимовляю (з «г»). Тому, що 99% слів у нас саме з цим звуком і вимовляються. --Shawk 05:35, 22 травня 2012 (UTC)
- Тоді все зрозуміло. Тобто незгода полягає в тому, як вимовляти назву корейської азбуки українською мовою. Або навіть у тому, чи треба українізувати 한글 як «хангиль» на тій підставі, що українській мові звук «г» властивіший за «ґ». Мені здається, що це аналогічно тому, щоб казати «хранцузький», «хвотограхвія» та «пицця». В принципі, це непоганий аргумент. Але такий підхід можна вживати тільки в українському тексті статті. В транскрипції корейських слів, де за мету береться показати їх вимову, треба писати звуки відповідними буквами, якщо вони існують в українській абетці. Наприклад, можна почати статтю так: Хангиль (корейська вимова — «ханґиль»)... Так само, як «Чикаго» вимовляється англійською як «Шікаґо». Еге ж? — Sclerolith (обговорення) 05:16, 23 травня 2012 (UTC)
- Не потрібно змішувати літературну та діялєхти. Щодо початку статті: Хангиль, ханґиль ...? І притримуватись одного варіанту. З тим самим Чікагом скільки модифікацій (Чикаго, Чикаґо, Чікаго, Чікаґо, Шікаґо).--Shawk 08:00, 23 травня 2012 (UTC)
- Щодо літературної мови та діалектів, то межа між ними досить розмита. По-перше, літературна мова звичайно базується на якомусь діалекті. По-друге, якісь варіанти слів стають літературними, а якісь перестають бути літературними (наприклад, «Европейський парлямент»). А в даному питанні річ у ступені асиміляції слів українською мовою. Деякі слова засвоїлися, а деякі — ні. Порівняй: Пилип, але Філіппіни (має бути Пилипини); Олексій, але Одіссей (має бути Одисій); митрополит, але метрополітен; диявол, але діалог. Міра засвоєння слова може виявлятися не тільки в написі слова, але в набутті ним властивих для мови морфологічних характеристик: у пальті, але на табло. Так само й корейське письмо може в міру засвоєння пройти через стадії: ханґиль — хангиль — хангилиця. Саме це я маю на увазі, коли говорю про українізацію слова 한글. — Sclerolith (обговорення) 05:19, 20 липня 2012 (UTC)
- Не потрібно змішувати літературну та діялєхти. Щодо початку статті: Хангиль, ханґиль ...? І притримуватись одного варіанту. З тим самим Чікагом скільки модифікацій (Чикаго, Чикаґо, Чікаго, Чікаґо, Шікаґо).--Shawk 08:00, 23 травня 2012 (UTC)
- А навіщо було переправляти переклад 아햇글 та 아해글 з «ахекиль» на неправильні? Адже ж літера ㅅ у складі 햇 не вимовляється, а просто посилює наступний звук «к». Слово 아햇글 складається з 아해 (兒孩, застарілий варіант слова 아이 — «дитя», а не 아햇!) та 글 («письмо»). У Південній Кореї звичайно в таких випадках встромляється літера ㅅ, щоб показати, що наступний глухий приголосний не перетворюється на дзвінкий, а посилюється. У Північній Кореї ця літера звичайно не встромляється, але наступний звук все одно посилюється. Тому 아햇글 і 아해글 вимовляються однаково — «ахеккиль». Припускаю, що може існувати й паралельна вимова «ахеґиль» (так само як існують дві вимови 한자 — «ханджа» й «ханчча»), але «ахеткиль» — то просто помилка. — Sclerolith (обговорення) 06:12, 23 травня 2012 (UTC)
- Так можливо я помилився (якщо це знову винятки з правил, так само як «ханчча»), бо, наприклад, 헷갈리다 [헫깔-], або 닷새 [닫쌔]. В мому словнику цього слова не було (на відміну від ханччі, хоча ні де не чув, що 한자 вимовляють як «ханджа»). --Shawk 08:00, 23 травня 2012 (UTC)
- Щодо слова 한자, то воно вимовляється як «ханджа» в значеннях 漢子 та 1 자, а «ханчча» — в значенні 漢字. Але є й інші приклади. Наприклад, 비바람 може бути па й ппа в другому складі, хоча зміст майже однаковий.
- А що то за словник, що показує вимову 헷갈리다 [헫깔-] та 닷새 [닫쌔]? В моєму словникові (Л.Б.Никольский, Цой Ден Ху. Большой корейско-русский словарь, «Русский язык», Москва, 1976) транскрипція не позначається, то має вимовлятися як написано. — Sclerolith (обговорення) 05:19, 20 липня 2012 (UTC)
- The Explanatory Dictionary of Korean Language , 1998 ~ 150,000 lexems --Shawk 20:14, 20 липня 2012 (UTC) P.S. Можете ще глянути Yonsei Korean Dictionary, або тут.
- Так можливо я помилився (якщо це знову винятки з правил, так само як «ханчча»), бо, наприклад, 헷갈리다 [헫깔-], або 닷새 [닫쌔]. В мому словнику цього слова не було (на відміну від ханччі, хоча ні де не чув, що 한자 вимовляють як «ханджа»). --Shawk 08:00, 23 травня 2012 (UTC)
- Тоді все зрозуміло. Тобто незгода полягає в тому, як вимовляти назву корейської азбуки українською мовою. Або навіть у тому, чи треба українізувати 한글 як «хангиль» на тій підставі, що українській мові звук «г» властивіший за «ґ». Мені здається, що це аналогічно тому, щоб казати «хранцузький», «хвотограхвія» та «пицця». В принципі, це непоганий аргумент. Але такий підхід можна вживати тільки в українському тексті статті. В транскрипції корейських слів, де за мету береться показати їх вимову, треба писати звуки відповідними буквами, якщо вони існують в українській абетці. Наприклад, можна почати статтю так: Хангиль (корейська вимова — «ханґиль»)... Так само, як «Чикаго» вимовляється англійською як «Шікаґо». Еге ж? — Sclerolith (обговорення) 05:16, 23 травня 2012 (UTC)
- Саме так і вимовляю (з «г»). Тому, що 99% слів у нас саме з цим звуком і вимовляються. --Shawk 05:35, 22 травня 2012 (UTC)
- Я радий, що ти відгукнувся. Я не хочу розпочинати війну за «ґ». Знову «г» на «ґ» не переправлятиму. Я свою точку зору висловив — тепер хай хтось інший переправляє. Але я хочу продовжити дискусію, щоб дійти якоїсь згоди. Ти кажеш, що нема необхідності впроваджувати «ґ» в корейській мові. А чому саме? Як ти сам вимовляєш слово «ханґиль»? Через фрикативне «г»? — Sclerolith (обговорення) 04:25, 22 травня 2012 (UTC)
- Вчора розбирався з біатлоністами, та це жах, що відсутність системи робить, з'являються всякі Юн Є-Юки (кор. 전제억, Jun Je Uk) та інші. А ви ще хочете війну за «ґ» розпочати. (Ще один приклад недотримання однієї системи: китаянка Тан Цзялінь (піньїнь: Tang Jialin), варіанти написання в укрвікі - Ялінь Тан, Ялін Тан, Яліна Тан, Ялина Тан, Тан Чзялінь, Тан Цзялі[*це помилка en-вікі, але не перевірили], Чзялін Тан.) --Shawk 07:11, 21 травня 2012 (UTC)
- Тут проблема не в відсутності єдиної системи, а в тому, що перекладали некомпетентні люди і переклали невірно. Такі проблеми зустрічаються і з європейськими мовами. Наприклад, у статті «Хелловін» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Хелловін) слово Samhain передається в двох випадках як «самгейн» або «самайн», хоча ірландська вимова ближче до «савнь». Якщо існує більше за один правильний варіянт, то я не проти жодного з них: наприклад, я б не став переправляти Цой на Чхве або Лі на І або Ї. — Sclerolith (обговорення) 04:25, 22 травня 2012 (UTC)
- Це також проблема, але все ж похідна. А основна, що в нас «з двох користувачів три реформатори». З одного боку, як залишити в корейській мові «г» так ні, а привнести «ї», якої там немає не під яким соусом (це ж стосується японської), то обома руками за. Варіанти — це добре, але один з варіантів має бути основним, як то Чхве за Цой (звісно тільки щодо корейців), Лі за І (і ні в якому разі не Ї, [«ї» можна вживати в кор.мові, але не в цій позиції]). І, звісно, притримуватись основного варіанту, щоб не множити персоналій та інше. --Shawk 05:35, 22 травня 2012 (UTC)
- Тут проблема не в відсутності єдиної системи, а в тому, що перекладали некомпетентні люди і переклали невірно. Такі проблеми зустрічаються і з європейськими мовами. Наприклад, у статті «Хелловін» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Хелловін) слово Samhain передається в двох випадках як «самгейн» або «самайн», хоча ірландська вимова ближче до «савнь». Якщо існує більше за один правильний варіянт, то я не проти жодного з них: наприклад, я б не став переправляти Цой на Чхве або Лі на І або Ї. — Sclerolith (обговорення) 04:25, 22 травня 2012 (UTC)