Обговорення:Стецько Ярослав Семенович

Ця стаття є частиною Проєкту:Українські національно-визвольні змагання 20 століття (рівень: II, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з українськими національно-визвольними змаганнями 20 століття. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Українські національно-визвольні змагання 20 століття має рівень «розвинута стаття».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття: «висока»
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

Погляди, русофобія, антисемітизм

Відкочується правка "Дотримувався радикальних русофобських і антисемітських поглядів. Вважав за доцільне застосування німецьких методів винищення євреїв." до якої вказані джерела Евреи на Украине. Учебно-методические материалы. Составитель И. Б. Кабанчик. — Львов, 2004. [Карел Беркгоф|Berkhoff K.C]]., Carynnyk M. The Organization of Ukrainian Nationalists. P. 162. Дюков А. Р. Второстепенный враг. ОУН, УПА и решение „еврейского вопроса“. Монография / Послесл. Ю.Шевцова. — М.: Regnum, 2008. З приводу Дюкова, він - історик, критика його праць надходить з боку неоднозначних істориків.Cathry (обговорення)

спочатку Карел Беркгоф візьміть в 2 дужки)) а тоді напишіть українською(( В'ятрович - історик. А хто такий Дюкофф? --Л. Панасюк (обговорення) 20:32, 17 січня 2014 (UTC)

Мені невідомий переклад цієї книги Berkhoff K.C., Carynnyk M. The Organization of Ukrainian Nationalists українською. Щоб читач мог скористатися джерелом, потрібна існуюча назва книги.

а як Ви могли приводити книгу як доказ, коли не відаєте її змісту? --Л. Панасюк (обговорення) 20:57, 17 січня 2014 (UTC)

• Трохи погуглив на цю тему. Беркгоф перекладався українською, на нього є навіть певні (хоча як на мене емоційні) рецензії [1]. Також знайшов ще декілька публікацій на цю тему: [2] та в історичній правді [3]. Також є цікаве дослідження Жанни Ковби щодо антисемітизму Стецька [4]. --yakudza 20:59, 17 січня 2014 (UTC)

ця книга НЕ перекладалась. особисто я вмію читати англійською)) Про Дюкова обговорення та висновки россійської версії Нічого не маю проти наявності інших досліджень. Але вони не є підставою для видалення праць, що вже наведеніCathry (обговорення) Жанна Ковба ІСТОРИК МУСИТЬ АНАЛІЗУВАТИ...

[ Розділ 5 із книги: "Людяність у безодні пекла: поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки "остаточного розв'язання єврейського питання" ]

І у єврейських і в українських спогадах зустрічаємо узагальнення, пов'язані з "травмою", коли дії частини народу, як правило далекої від його традицій, приписуються цілому народові. І тоді звинувачують не "шумовиння", "потолоч", а українців, не працівників НКВС, навіть не євреївчекістів, а жидів.

Ш.Вайс надіслав листа на ім'я керівників нашої держави:

"Трагедія єврейського народу в другій світовій війні була, як відомо, жахливим проявом геноциду. Це вбивство здійснювалося в спланований і жорстокий спосіб німецькими фашистами, яким сприяли ворожі антисемітські елементи в Європі, серед яких була і частина українців. Я засуджую тих, хто сприяв нацистам. Але я зовсім не звинувачую народ в цілому. Я проти будьяких стереотипів. Водночас у Європі були й такі люди, які допомагали євреям. Серед них було також багато українців які, як ця чудова жінка пані Юлія Матчишин ризикувала своїм життям, рятуючи мене і мою сім'ю. І я знаю, що було багато таких Юлій. Я відзначив цей факт у своїй промові у парламенті, яку я виголосив моєю мовою, мовою іврит. На жаль, у переклад промови закралася помилка, незалежно від мене. У перекладі українською мовою важливе слово було пропущене і як результат сталося непорозуміння, про яке я дуже жалкую".

Слід сказати, що тему амбівалентного ставлення євреїв до українців Ш.Вайс порушував майже під час усіх своїх зустрічей з українським керівництвом. При цьому він зауважував, що не можна поширювати враження від злочинів окремих осіб на весь народ. Проте ця думка, здається, не мала належного акценту. Адже всетаки глава ізраїльського Кнесету не згадав, що абсолютна більшість українського народу не те, що не мала ніякого відношення до фашистських злочинів, а й активно зі зброєю в руках протистояла їм. Отже говорити навіть про якусь "частину" народу несправедливо.346 Перебуваючи в Бориславі Ш.Вайс сказав про свою рятівницю: "Ні, вона не була нашою родичкою, ми були просто людьми, а вона була людиною. Не має на світі більш високого героїзму".347 - з останнього посилання.

у Бібрці (Львівщина) виконувалося розпорядження окружного провідника Ярослава Дякуна щодо охорони порядку в місці. Охоронялися зачинені єврейські магазини (багато їхніх господарів повтікали), майно евакуйованих. Ніяких виступів місцевого населення проти євреїв ні під час вступу військ вермахту, ні в часи встановлення окупаційної адміністрації не було. Аналогічна ситуація склалася у Краківці, Глинянах.

липень 1941. Щодо євреїв у постанові зазначається:

"Жиди в СРСР є найвідданішою підпорою пануючого большевицького режиму та авангардом московського імперіалізму в Україні. Протижидівські настрої українських мас використовує московськобольшевицький уряд, щоб відвернути їхню увагу від дійсного спричинника лиха і щоб у час зриву спрямувати їх на погроми жидів. Організація українських націоналістів поборює жидів, як підпору московськобільшовицького режиму, освідомлюючи рівночасно народні маси, що Москва - це головний ворог".352 У розділі "Пропагандивні напрями" йдеться про антимосковську пропаганду, жодної згадки про "поборювання жидів", антиєврейську пропаганду немає. (моя примітка - поборює - не означає бореться з кимось чи має намір вбити --Л. Панасюк (обговорення) 21:15, 17 січня 2014 (UTC))

Про розбіжності у ставленнi до євреїв діячів ОУН(б) може свідчити обговорення 10 липня 1941 р. у Львові на нараді групи ОУН(б) ставлення до національних меншин. Збереглися фрагменти протоколу:

"Єврейське питання обговорювали Ленкавський, Левицький, Гупало і Головко. п.Гупало: Головне багато всюди є жидів. Особливо у центрі. Не дозволити їм там жити. Вести політику на виселення. Вони будуть самі втікати. А може виділити їм якесь місто, наприклад, Бердичів. п.Ленкавський: Схарактеризуйте мені жидів. п.Головко: Жиди є дуже нахабні. З ними треба поступати гостро. В центрі їх не можна держати рішуче. Мусимо їх покінчити. п.Левицький. У Німеччині жиди мають арійський параграф. Для нас більше є справа в генерал-губернаторстві... Кожний жид має бути зареєстрований. Їх усували з деяких міст, приміром, з Кракова. А переміщували... до Варшави, призначаючи їм гетто, які обмуровували мурами. Вони мають кіно, театри, але не мають, що їсти... Молоді, здібні ідуть до праці. Частину треба знищити. Хоч і тепер є вже дещо знищено... Факт є, що деякі влізли в українську кров, багато ожонилися з українками. В Німеччині є різні: півжида, чверть жида, але в нас так бути не може... Німець, що ожонився на жидівці, стає жидом. п. Головко. На Україні супружжя з жидівками є головне в містах. Жидівки виходили заміж за українців для вигідного життя, коли українці банкрутували - вони розводилися. Жиди з українками навіть жили добре. Мені дуже подобається німецький погляд. п. Гупало. В нас є багато працівників-жидів, яких навіть поважають, є навіть такі, які вихрестилися до революції. п. Ленкавський. Це треба розглядати індивідуально. п. Левицький. Німці спеціалістів використовують. Мені здається, що німецький спосіб жидівської справи нам дуже підходить. Мусимо індивідуально розглядати поодинокі випадки. п. Ленкавський. Відносно жидів приймаємо всі методи, які призведуть до їхнього винищення".355 Чи можна на основі наведених документів робити висновки про ставлення ОУН(б) (не забуваємо і про ОУН(м)) до євреїв як етнічної і соціальної спільноти? Гадаю, що ні, оскільки поки що відсутня належна джерельна база. Я. Стецько у 1967 р. писав: "Усю документацію про 30 червня 1941 р. я переслав довіреним кур'єром у Швейцарію, щоб передати її альянтським чинникам, але, на жаль, вона потрапила в руки неприхильного ОУН українського політичного діяча, і мені до сьогодні невідомо, що він з нею зробив. Пізніше вислана на іншу адресу ймовірно дісталася до США і частина її була опублікована в той час".

P. S. Дякую Сьоґуну Якудзі за вельми корисне посилання. Добраніч. --Л. Панасюк (обговорення) 21:15, 17 січня 2014 (UTC)

зі статті Жанни Ковби ""...Москва і жидівство це найбільші вороги України і носії розкладових більшовицьких інтернаціональних ідей. Вважаючи головним і вирішальним ворогом Москву, а не жидівство, яке властиво держало Україну в неволі, тим не менше доцінюю належно шкідливу і ворожу ролю жидів, що помагають Москві закріпачувати Україну. Тому стою на становищі винищення жидів і доцільности перенести на Україну німецькі методи екстермінації жидівства, виключаючи їх асиміляцію і тут (останнє речення дописане олівцем у машинописний текст - Ж.К.). Вважаю, що в теперішній світовій війні вирішується на довгі часи доля України і свідомий того, що через перемогу Німеччини можливими є відбудова суверенної і соборної української держави".350 Чи дійсно так думала і писала відносно молода (29 р.) людина, яка лише утверджувалася як провідник організації? У архівній добірці виявлені три примірники розрізнених сторінок цієї автобіографії. На одному є цитований вище текст з правками олівцем і підписом. З метою виявити достовірність правок і підпису я попросила подивитися ксерокопію документу пані Славу Стецько - дружину Ярославу Стецька. Вона висловила сумнів щодо достовірності підпису і правок, оскільки не пізнала почерк."

Тобто Жанна Ковба зазначає що його дружина "висловила сумнів" стосовного цього папіру, про це треба написати, але це звісно не доказ того, що цей папір не є справжнім.

Стосовно цього "Це тактика Гітлера, до речі фальшива й брехлива. За комунізм, як наймодернішу форму московського імперіалізму відповідає насамперед Москва" 1957 року, тобто русофобія беззаперечна. Cathry (обговорення)

Верифікація

Оскільки дописувач @OptemistGuy: додав понад 34 кБ інформації майже без жодної виноски поставив шаблон щодо необхідності поліпшення верифікації. Шаблон можна буде зняти, коли всі твердження у статті (або хоча би 8/10 з них) будуть підтверджені авторитетними джерелами через внутрішньотекстові виноски. Прошу згаданого дописувача приділити час і добре верифікувати статтю. --Kharkivian (обг.) 21:01, 10 жовтня 2022 (UTC)