Обговорення:Розподіл Максвелла — Больцмана

Додати тему
Активні обговорення

В такому вигладі статтю слід назвати "Розподіл Максвелла-Больцмана". Вже існуючу статтю Розподіл Максвелла-Больцмана варто видалити.

Визначення Статистичного РозподілуРедагувати

В статті відсутній підрозділ, що визначає саме категоріальне поняття "статистичного розподілу"!

Дійсно, приведене визначення через тривіальну ФОРМУЛУ НЕ витримує ніякої критики. Формули - це всього лиш ЛОГІЧНІ взаємозв"язки між первинними АКСІОМАТИЧНИМИ поняттями. А поняття "статистичного розподілу" є ПЕРВИННИМ!? В тому і полягає сам парадокс статистичної фізики, що в ній по дефолту приймається "НЕРОЗРІЗНЕНІСТЬ часток" ідеального газу. Тобто по дефолту для окремої частки НЕ можна використовувати класичні чи квантовомеханічні "рівняння руху"!

Ще раз вимушений нагадати, що використання підручника для студентів Ландау НЕ є прийнятним для визначення фундаментальних понять фізики. Підручники Ландау корисні тільки для засвоєння матапарату, а НЕ вивчення фундаментальних понять фізики!

Проблема НЕрозрізненності частокРедагувати

І на російській, і на англійській Віках категорія НЕрозрізненності часток вводиться тільки для квантових випадків, тобто статистк Фермі- Дірака та Бозе Ейнштейна... Це НЕ зовсім вірно. В класичній статистичній фізиці частки ідеального також НЕрозрізненні! У випадку наявності часток, наприклад ДВОХ типів, вводиться поняття ПАРЦІАЛЬНОЇ температури/тиску/енергії/ентропії для кожного типу часток!
Нерозрізнюваність частинок в класиці розглядається там, де вона повинна розглядатися (в статтях про ентропію змішування і парадокс Гібса). Це цікаві запитання. Щодо "парціальної температури" - то це нове слово в фізиці. Існує поняття температур окремих підсистем складної системи, але воно застосовується лише у випадку неповної рівноваги.
Слушне зауваження, я ляпнув, ви поправили. Дійсно, категорія "тиску" вторинна по відношенні до температури, енергії та ентропії. Більше того категорії "температури", "енергії" та "ентропії" НЕ зводяться одна до одної, хоч інколи і можуть мати одинакові одиниці вимірювання при зведенні. Най живе обернений зв"язок у Віці!
По перше стаття про парадокс Гібса взагалі відсутня, а в статті про "ентропію змішування" розглядається лише тривіальний приклад ДВОХ ідеальних газів і все...
Ну, що ви. Який тривіальний? У випадку двох ідеальних газів найкраще видно суть парадоксу Гібса. Напишіть про нього, якщо вас це цікавить. Суть така. Візьмемо два різні гази з однаковим числом молекул. Тоді ентропія змішування буде  . Якщо ж газ один, то її не буде. Виникає питання. Що буде, якщо ми не знаємо, чи всі молекули газу однакові. Дядько Ігор 12:06, 24 квітня 2008 (UTC)
Думаю, що цей парадок з тієї ж опери, що і класичні закони Кулона та гравітації, що при нульовій відстані взаємодії прямують до нескінченності. Справа в тому, що завжди існує область обмеження їх використання.

Таким чином, постановка проблеми про НЕрозрізненність часток взагалі відсутня. Я ж НЕ даром привів приклад "парадоксу купи"... Парадокс класичної статистичної фізики полягає НЕ в тому, що ми маємо статистичний ансамбль із великої кількості часток, внаслідок чого втрачається можливість аналітичного розв"язку, а в тому, що навіть в граничному випадку ОДНІЄЇ частки, вона все- дно буде підкорятися ситатистиці Максвелла- Больцмана!

Повернутися до сторінки «Розподіл Максвелла — Больцмана»