Обговорення:Парова машина
| Ця стаття є частиною Проєкту:Автомобілі (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з автомобілями. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Автомобілі. | |
Чим допомогти:
| ||
|
Стаття «Парова машина» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту. |
| Рік | 2010 | 2011 | 2012 |
|---|---|---|---|
| Переглядів | 5598 | 10358 | 12799 |
В процесі роботи поршня змінюються всі параметри його руху: швидкість (від максимуму до нуля), напрямок (від прямого до зворотнього). Отже поршневий двигун, за свідченням Лазара Карно (Саді Карно - його син), неминуче поступиться ротору і турбіні. Думаю, найбільша перспектива саме у мікротурбін.--Юрко Бородатий (обговорення) 04:50, 14 листопада 2018 (UTC)
Всі ДВЗ працюють, головно, на водяній парі. Наприклад, газовий ДВЗ: СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О. Додайте сюди ще й атмосферну вологу (до 4%). Сучасні космольоти також рухаються завдяки водяній парі: 2Н2 + О2 = 2Н2О.--Юрко Бородатий (обговорення) 04:50, 14 листопада 2018 (UTC)
Найбільшу роботу теплові машини виконують при переході робочої речовини з одного агрегатного стану в інший: газ→рідина (атмосферні парові машини і АЕС), плазма→газ (парові машини працюючі перегрітою парою і всі ДВЗ) і плазма→газ→рідина (ТЕЦ).--Юрко Бородатий (обговорення) 04:50, 14 листопада 2018 (UTC)