Обговорення:Панас Мирний

Ця стаття є частиною Проєкту:Українська література (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською літературою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Українська література.
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська література» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із українською літературою.

Ця стаття є частиною Проєкту:Полтава (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Полтавою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Полтава.
	Чим допомогти: 1. Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Полтава» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із Полтавою. 2. Потребують вашої уваги Незавершені статті. 3. Вікіпроєкт «Полтава» покликаний покращувати усі статті, що розповідають про місто Полтаву, статті до створення. Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Полтаву, Ви також можете долучитися до проєкту. Ласкаво просимо всіх!

Відкинуті дані

@Avatar6: Родовід — це офіційний сестринський проект? Можливо його слід у Вікідаті прописати й зазначити в індифікатор? --Arxivist (обговорення) 10:05, 6 листопада 2016 (UTC)

@Arxivist: ред. № 19098696 :1) Розділ посилання у статтях не призначений для надання посилань виключно на офіційні сестринські вікіпроекти. 2) Чому Ви це у мене питаєте після того, як двічі видалили посилання на родовід зі статті? 3) Чим Вам заважають портали Вікіпедії у статті, з якою вони тематично пов'язані? Це щось особисте? - див. п.1, шапку поточного обговорення та документацію шаблону {{ВП-портали}} (обг. · викор. · ред.).Дякую за розуміння і "корисний змістовний внесок в Вікіпедію". Сподіваюсь і надалі Вам буде цікавіше додавати корисну інформацію до статей , а не створювати передумови для війн редагувань і відволікання інших користувачів на Ваші змістовні відкоти.--Avatar6 (обговорення) 07:38, 7 листопада 2016 (UTC)

@Avatar6: Бо вони є у картці як бібліоінформація, так і шаблону письменник (інші сестринські проекти). Навіщо дублювання? --Arxivist (обговорення) 08:57, 7 листопада 2016 (UTC)

??? Що саме Ви маєте на увазі вони є у картці ? До чого тут інші сестринські проекти??? Я Вам кажу про посилання на родовід і на портали Вікіпедії, які Ви двічи успішно випилили зі статті! Ви мене взагалі розумієте? Я Вам навіщо посилання даю, щоб безглуздість у відповідь отримувати? --Avatar6 (обговорення) 09:26, 7 листопада 2016 (UTC)

Погляди Мирного на українську мову

Бажано зазначити ставлення Панаса Мирного до статусу української мови. Митрополит Іларіон (Огієнко) зазначав, що на відміну від Лесі Українки й М. Коцюбинського, Мирний не схвалював використовування української мови у творах, де не йдеться про життя українських селян. З братом Іваном він переписувався російською.

--В.Галушко (обговорення) 14:12, 25 листопада 2016 (UTC)

У листах Мирного до Коцюбинського вдалося знайти тільки оце:

«І от більше вже місяця думаю над Вашим заходом видати збірник такий, як Ви загадали, тобто: нових творів з життя сучасної інтелігенції, а також на теми соціальні, психологічні, історичні і інші. Добре діло! що й казати. Оже судячи по тому, що Ви вище сього у свойому листі пишете: „за сто літ наша література живилась переважно селом, сільським побутом, етнографією“, що збірник призначається задля інтелігенції, — я от і замислився, — невже то Ви геть зовсім зречетеся творів з життя селянського, — того життя, що виробило нашу живу мову, що давно заснувалося і ще й досі дає свої живі оригінальні зразки своїх типів, а не общечоловіків? Щождо нашої інтелігенції, то її ще досі не було, вона ще тілько починає складатися, та й то, вихована іншою школою, вона досі не подала таких яскравих зразків, щоб їх можна було назвати своїми, оригінальними… Через те і література не захоплювала їх, бо нічого було захоплювати. Кожна література, якщо вона хоче бути не мертвою, а живою, зможе подати тілько те, що дає само життя; тягти ж її на дибу вищих матерій, то це обрікати її стати літературою Тредьяковських, Озерових і т. ін. Такі твори, як „Дубенко“ М. К., або „Дарочка“ Яновської, не дивлячись на талановитість авторів, живу і виразну мову, — бренять у моїх вухах не своїми, рідними, оригінальними, а тілько облямовкою чужого життя, от якби я своєю мовою почав малювати побут німця, чи француза. Чи варто нам за це тілько братися, тягти досі нашу живу літературу на диби високих матерій і робити її не оригінально-творчою, а тілько описательною (кращого терміну не пригадаю)? Мені здається, що не варто, щоб не довелося нам піти по слідах Тредьяковського, або Озерова. Треба головніше всього звертати увагу на життя і захоплювати те, що подає воно. Потроху та помалу, як життя виробе свою інтелігенцію, то й література скористується нею і подасть живі зразки. От через це то я й боюся, коли б Ваш захід — видати збірник задля інтелігенції і тілько з життя її, — не подав у світ такої страви, що нею тілько смакували б одні і геть-то завзяті народолюбці. А проте — все ж таки мені не хочеться не запомогти Вам в доброму замірі видати корисний збірник» (1903). --В.Галушко (обговорення) 11:59, 24 травня 2017 (UTC)