Обговорення:Клуб Олега Блохіна

Ця стаття є частиною Проєкту:Український футбол (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Футбол в Україні. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Український футбол.
	Чим допомогти: Вікіпедія:Проєкт:Український футбол/Завдання

Статистика

Гадаю користувачам буде цікаво поглянути статистику переглядів цієї статті --Когутяк Зенко 21:20, 20 лютого 2011 (UTC)

пропозиції

Шановний Вікторе, в рамках нашої співпраці спали мені на думку кілька пропозицій по даній темі - Клубу Олега Блохіна.

Спершу, по особливості статті:

• Подумайте над пунктом "преамбула" де чітко би вказані були мета та перспективи що спонукали Вас до творення такого спортивного проекту як «Клуб бомбардирів»
• На мою думку, варто би завести пункт про помічників, які суттєво помогли та сприяють Вам в цій ініціативі (кілька абзаців)
• Окремо виділити пункт "честування/нагородження лауреатів Клубу" → в якому по кожному лауреату вказувалися би дані входження в клуб та надавалися посилання на статті-інтерв'ю з ними в честь такої нагоди
• Здається доцільними було би ще зробити головний пункт "Історія Клубу...", а вже в ньому кілька під-пунктів: «Історія створення Клубу бомбардирів імені Олега Блохіна», «Літопис Клубу» де би були певні віхові дати
• Окремим пунктом хочу вказати - ймовірність/можливість запровадження до таблиці колонки з датою коли бомбардир забив 100-го мяча (усвідомлюю, що то мороки буде й на третину номінантів може й не виявиться конкретно) - це доволі суттєво прибавить цьому клубу (пригадаймо які помпезності та ажіотаж учинявся при входженні до Клубу Федотова). До речі, це суттєве поле діяльності тутешнього вікі-товариства
• Ще цікавим було би творення додатково таблиці «Кандидати до Клубу Блохіна»
• Крім того, попрохаю пана VPrypin щоби він учинив маленький шаблончик з переліком бомбардирів клубу й той шаблончик проставити по всім номінантам цього клубу.
• Цікаво би виглядав ще й пункт (а то й ціла колонка в таблиці) з відео-нарізкою голів номінантів Клубу

Тепер деякі промоційні та організаційні моменти:

• Саме перше хочу подякувати Вам за це хороше зачинання та Ідею (й саме втілення її) - й гадаю, що поява цьоого клубу на сторінках Укр-вікі - сприятиме для розвою українського футболу.
• Хочу привернути Вашу увагу, що це не просто маленька сторінка, а певний футбольний проджект усього тутешнього Проекту Український Футбол. Тому й треба позиціонувати цю сторінку як невеличкий проект з відповідними для цього наслідками.
• Відверто кажу - поява на сторінках укр-вік Клубу вже певна його промоція, а подальша співпраця по ньому призведе до більш ширшого охоплення ним футбольної громади.
• Рушійним моментом може стати - можливість надання номінантам певного символічного призу/Кубку/Сувеніру.... Тому при підтримці саме суспільних інституцій (не приватних, себто, до певної міри заангажованих) можна вивести його (Кубок) з його творцем/упорядником на вищі щаблі суспільного сприйняття.
• Сама вікі-громада може стати локомотивом по просуванні Клубу Блохіна (починаючи від пресових моментів, київських щорічних прес-конференцій та актуальних інформаційних посилів......)
• Підтримка суспільної інституції (якою є укр-вікі) сприятиме вдалому позиціонуванні цього клубу в футбольному середовищі (особливо на рівні федерації футболу)
• Додатково відмічу інтелектуальний ресурс українських вікіпедистів, які своїми ідеями та креативом НАДИХНУТЬ вас до нових звершень та вдосконалення Вами зачатого проекту.
• Відмічу від себе, серед весни маю мати зустріч одним українським кераміком-вірменином (що різні призи для федерації футболу майстрував) - ото матиму з ним тепер предметнішу розмову:)

Наразі, пане Вікторе, виклав такі от пропозиції. Гадаю частиною з них скористаємося таналагодимо співпрацю над розвоєм Клубу Олега Блохіна (саме подальшого втілення Вашої ідеї/напрацювань). Зичу Вам творчих успіхів та наснаги! --Когутяк Зенко 14:10, 21 лютого 2011 (UTC) Моє Вболівальницьке Вам - Слава Україні!

Підводні камені

Всі пропозиції Зенка заслуговують на увагу, але Вікіпедія не може займатися оригінальними дослідженнями, тому вона може слугувати лише вторинним майданчиком. Це, звичайно не заперечує допомоги вікіпедистів-добровольців поза вікіпедією, але будь-яка нова інформація про клуб, повинна бути спочатку опублікована в авторитетних джерелах і тільки тоді потрапити у Вікіпедію. Шкода, але такі правила функціонування Вікіпедії. Тобто, сам Клуб повинен знаходитися на відмінному від Вікіпедії майданчику (наприклад, як зараз на footballfan.com.ua). У Вікіпедії можна створювати статті по окремих футболістах з наданням усіх необхідних авторитетних джерел, що і є метою Вікіпедії. І вже цю інформацію використовувати для оновлення інформації в Клубі, а потім з посиланням на Клуб переносити у статтю Клуб Олега Блохіна у Вікіпедії. Я не юрист, але так, здається, ми нічого не порушимо. --VPrypin (обг.) 16:20, 21 лютого 2011 (UTC)

Славетні традиції українського бомбардирства

З моменту першої публікації в «Українському футболі» Клубу українських бомбардирів пройшло більше року (№183-2282, від 09.12.2009 р.). За цей час у цьому символічному Клубі здійснилося багато зрушень у позитивному напрямку, це обумовлене тим, що дослідницька робота над уточненням статистичних фактів не припиняється. Начну з ідеї Клубу українських бомбардирів (далі Клубу, авт.), головне – це об’єднання українських бомбардирів за всі роки існування нашого футболу. Ми об’єднуємо їх не порівнюючи: Клуб не вказує, хто найкращий форвард, він називає найрезультативнішого вітчизняного гравця. Не можна порівнювати Блохіна й Шевченка, Протасова й Реброва, Грачова й Гецка, Старухіна й Леоненка, та їх можна об’єднати в один Клуб українських бомбардирів, бо все це – наша історія і ми не маємо права нею нехтувати. Назва Клубу бомбардирів, чому - це самобутнє створення для наших голеадорів носитиме ім’я Олега Блохіна, а не наприклад Пономарьова. Пояснення дуже просте, славетний бомбардир київського «Динамо» та колишньої збірної СРСР, майже усі свої голи в різноманітних турнірах забив виступаючи в українській команді, тобто 265, з загальних 334. Блохін був першим серед українських футболістів який забив 100 голів на найвищому рівні. Нагадаю, що ця подія сталася 8 листопада 1975 року у домашньому матчі чемпіонату СРСР, між київським «Динамо» та московським «Спартаком», тоді на 40-й хвилині другий м’яч у ворота «червоно-білих» забитий Блохіним, став для нього ювілейним, а спартаківці програли з рахунком – 3:1. У Олександра Пономарьова, вихованця футболу донбаського краю, такі показники говорять про інше, він свою першу сотню голів забив за російські команди радянських часів, 52 - у сталінградському (раніше таку назву мав сучасний Волгоград, авт.) «Тракторі», двічі відзначившись у складі московської клубу «Профсоюзи-1», 100 голів він провів перебуваючи у московському «Торпедо» та 21-м м’ячем відзначився наприкінці своєї кар’єри, у рідній команді сталінському (сучасний Донецьк) «Шахтарі». Зараз здійснюються історико-пошукова діяльність щодо загальної кількості забитих м’ячів цим самородком донецького краю, т.я. дуже багато протокольних прогалин у його спортивній біографії. Освіжаючи пам'ять, хочу наповнити, що українські бомбардири за радянських та сучасних часів, тричі ставали кращими футболістами Європи: Олег Блохін – 1975, Ігор Беланов – 1986 та Андрій Шевченко – в 2004 році. Нападник дніпропетровського «Дніпра» Олег Протасов, у важкому змаганні серед бомбардирів Європі виборов в 1985 році «Срібну бутсу» (2-й показник) та встановив рекорд результативності чемпіонатів СРСР серед клубів вищої ліги, забивши 35-ть м’ячів. До речі, цей рекорд не побитий ні в сучасній Україні, ні в Росії, ні на теренах колишнього Радянського Союзу. Наші бомбардири за радянських часів у сімох випадках ставали кращими гравцями року, причому тричі поспіль Олег Блохін. Десять разів ставали лучними бомбардирами чемпіонатів, причому, знову таки Блохін у цієї номінації, п’ять разів та чотири з них поспіль. До речі, Олегу Володимировичу належить кілька рекордів у чемпіонатах колишнього СРСР: забив найбільшу кількість голів у чемпіонатах СРСР – 211, у кубкові СРСР – 30, у складі збірної СРСР – 44. Також йому належать рекорди щодо проведення матчів у складі збірної СРСР – 113 та у чемпіонатах СРСР в київському «Динамо» - 432 матчі. Не можу, не відмітити і те що Блохін 15 разів входив до списку 33-х кращих футболістів року СРСР, у т.ч. 13-ть під першим номером. Збірна під його орудою на Чемпіонаті Миру – 2006, що проходив у Німеччині дійшла до чвертьфіналу. Тому повертаючись до назви Клубу бомбардирів, назва напрошується сама собою, як говорять - без варіантів. Не варто забувати й про «Короля повітря», донецького гірника Віталія Старухіна та його партнера по лінії нападу Віктора Грачова, який у клубному євросезоні 1983/1984 року став кращим бомбардиром серед нападників Європи, забивши 5-ть м’ячів у 6-ти матчах. На мою думку, у цьому списку досягнень, також слід відзначити й колишнього луганчанина Сергія Андреєва, який двічі становився кращим бомбардиром чемпіонатів СРСР, але захищаючи кольори ростовських армійців. За часів сучасності, хочу нагадати про те, що серед кращих футболістів та бомбардирів року, тобто героями в інших країнах становилися: в Італії – Андрій Шевченко, в Ізраїлі - на превеликий жаль, покійний Микола Кудрицький та Сергій Кандауров, в Угорщині – Віктор Грачов та Ігор Ніченко, в Китаї – Сергій Нагорняк, в Кореї – Сергій Коновалов та в Шведському Королівстві – Вадим Євтушенко. До списку найкращих бомбардирів світу за історію футболу (версія всемірної організації IFFHS) входять: два Олеги – Блохін й Протасов, а також Андрій Шевченко. Відзначу й подвиги Протасова у Греції де він входить до списку кращих снайперів в історії цієї країни. Олега Ящука, який у Бельгії за версією журналу Foot Magazine увійшов до топ-100 найкорисніших гравців чемпіонату Бельгії за історію проведення турнірів. За час існування Клубу українських бомбардирів імені Олега Блохіна, я спільно зі своїми однодумцями зробив багато досліджень та поправок щодо статистики голів наших головних голеадорів футболу. Так, багатьом футболістам членам Клубу були як доповнені, так і скасовані голи, що не підтверджувались документально, чи за допомогою перегляду відеозаписів матчів за їх участю. Було використано багато літератури, друкованих видань та інтернет-ресурсів, де є факти та документальні підтвердження забитих голів символами нашої футбольної нації. Я сподівався і сподіваюся до останнього, що вже цього року ми документально доведемо, що в Словаччині і дотепер виступає черговий наш «сотник» Руслан Любарський. З квітня минулого року, за технічною підтримкою громадсько-футбольного сайту «Футболфан» (власник Сергій Бондаренко), Клуб має постійну дію на просторах інтернету. Хочу також відмітити таких футболофілів як Василь Гнатюк з Кривого Рогу та Іван Українець з Чернівців, що також мали свої варіанти цього Клубу бомбардирів (у кожного було своє бачення, авт.), але на жаль свої проекти вони не доводили до логічного кінця. Наразі сподіваюся, що за допомогою Всеукраїнського часопису «Український футбол» Клуб бомбардирів матиме ще більш широке освітлення у засобах масової інформації на теренах нашої держави. Також сподіваюся на підтримку шанувальників спорту № 1 при здійсненні пошукових заходів по невідомих фактах голів у біографіях того чи іншого футболіста. Гадаю, що ідея самого Клубу бомбардирів імені Олега Блохіна має історико-статистичний напрямок, тобто створений не по замовленню, а для розвитку і пропаганди нашого футболу, і не спровокує безглуздих думок щодо доцільності цього проекту. Ще раз хочу висловити слова глибокої подяки за допомогу при підготовці Клубу бомбардирів імені Олега Блохіна (надання інформації, фотографій): Андрію Бабешко (Донецьк), Володимиру Банясу (Київ), Сергію Бондаренку (м. Павлоград), Георгію Вассалосу (Греція), Олександру Гайдашу (м. Сімферополь), Василю Гнатюку (Кривий Ріг), Юрію Назаркевичу (Львів), Антону Павлушко та Вальтеру Реппу (обоє - Німеччина), Ігорю Петрову (м. Донецьк), Марії Руснаковій (Кошице, Словаччина), Олександру Ткачуку (м. Санкт-Петербург, Росія), Івану Українцю (Чернівці), Юліану Шкірову (Луганськ) та багатьом іншим шанувальникам футбольної статистики. Віктор Хохлюк "Український футбол" № 11 (2483) від 1 лютого 2011 року

Бачте

Воронин в списке. JukoFF 23:05, 26 вересня 2011 (UTC)

Сезон 2020/2021

@Friend, ХЕндрюХ та Vprypin: Поновив статистику для діючих гравців після завершення сезону 2020/2021 по футбольним сайтам, а потім знайшов посилання на стан Клубу на 11.04.2021. Виникло декілька питань:

1. На сайті у Мораеса немає голів за бразильські команди. Логічно, тому що на той час він не був українським футболістом.
2. У Марлоса не 16 а 12 голів за бразильські клуби. І цього футболіста немає в таблиці від сайту «Футболфан».
3. Різна кількість членів Клуба на сайті і у Вікіпедії?
4. У Колотова закреслений «Рубін», але він забивав за цей клуб у Кубку СРСР. Виходить, що недостатньо чітко прописані примітки до таблиці.

Взагалі, як проходить оновлення таблиці: по завершенні сезоні чи після відповідних публікацій? Дякую. --Roman333 (обговорення) 09:51, 18 грудня 2021 (UTC)

@Ssbond:: Навіщо ви видалили з таблиці Пономарьова, Шацьких, Луїса Адріано та інших? У статті прописані умови входження до клубу. І першим автором статті у Вікіпедії є статистик українського футболу Віктор Хохолюк (засновник Клубу Олега Блохіна). --Roman333 (обговорення) 13:31, 18 грудня 2021 (UTC)

1. Це питання чи твердження?)
2. Зрозуміло чому його немає, адже написано, що дані оновлено 11.04.2021, а він до того часу не забив 100 м'ячів в залік клубу.
3. Наскільки я бачу, то у статті зараз 38 учасників клубу, як і на сайті. Та й всі останні редагування у статті робили ви, тому не дуже зрозумів це питання.
4. Може хтось помилився і тому закреслив, а ніхто не перевірив і помилка залишилася.

Схоже, що підрахунок ведеться постійно (можна тут глянути), але публікація повної таблиці лише час від часу. --ХЕндрюХ (обговорення) 22:58, 21 грудня 2021 (UTC)