Обговорення:Дискус

Ця стаття є частиною Проєкту:Риби (рівень: III, важливість: Середня)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з рибами. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Риби має рівень «стаття у розвитку».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Риби: «Середня»
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Риби}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Дискус»

Symphysodon discus

Взагалі-то, "дискус" - це лише один із видів роду Symphysodon. Можливо, не варту змішувати вид і рід в одну статтю. Хоча б з тієї причини, що відмінности можуть буту не лише в будові видів, а й в особливостях їх утримування, що наразі малодосліджено... --Mazapura 22:52, 31 липня 2011 (UTC)

Так, знаю це... І навіть те, що "корова" і "бик" - то є вид "Бик свійський". Но ми не говоримо на корову "бик", і, одночасно, на бика "бик". Мовляв, "- піду подою бика свійського". Те, що латина є "універсальною" мовою - ще не значить, що так як нею написано - так ми маємо говорити. Так собі думаю..

• Наприклад, латиною: (Стрілиця звичайна) Sagittaria sagittifolia, від латинських слів Sagitta - стріла (Sagittaria) і sagitti (стріло-)+folia (листя) sagittifolia, що врезультаті дає: «стріла стрілолисна», або «стрілковиця стрілколисткова», або «стрілиця стрілолисна». Тобто, виходить «масло масляне».

або інший приколл:

• Raphanus raphanistrum - то є «дика редька», від грецьких: Ra - "легко" і phaino- «рости»(Ra+phanus) і ще раз ra+phanistrum "легко" і "рости"(ra+phanistrum). Що дорівнює "легкоростуче лекоростучеподібне".

Думаю, не варто на редьку посівну казати:

- замінити в розмовній мові «редька посівна» на «рафанус рафаніструм»

- чи, взагалі, перекласти латину, і користуватись перекладом - "легкоростуче лекоростучеподібне"

- латина - то просто мова, в якій парадокси існують теж; - просто всі домовились собі (міжнародно), що будуть користуватись тими парадоксами (а з часом, і змінювати їх). Чим латинські парадокси є кращі за наші? :) Тимпаче, що в латині немало слів і з грецької, і з івриту/ чи арамейської (мені так здається)... Словом, іншомовних слів там є чуток.

Дискус" може бути в назві статті, а в тексті статті (при початку), варто вказати (розписати) суть цієї "проблеми". І статтю можна розпочати словами: ««Symphysodon» - це ...». Хоча, я не буду "настоювати" на своїй "позиції".

Он, в рос. мові слово "ватрушки" є, а слова "ватра" - нема. І нічо.--Alfashturm 00:13, 1 серпня 2011 (UTC)

І все ж, серед симфисодонів ще не так добре видно, а серед "скалярій" це вже починає приносити шкоду - наприклад, альтум у 2-3 рази більший за скалярію, й умови утримання вимає дещо інші. А називаючи вид P. altum скалярією ми внесемо непоправну шкоду в словотворчість й у енциклопедичність ВП. --Mazapura 06:34, 1 серпня 2011 (UTC)

ще цікаве:

• дуб - кверкус, від від кельтських слів «quer» - «гарний» і «cuez» - «дерево». І треба здобувати знання лише для того, щоб іншим людям ми могти сказати, що дуб - то є гарне дерево, і переживати, чи можемо ми "гарне дерево" - "дубом" називати.
• Англійською мовою "сільське господарство" звучить як "Агрікультура". Проте, почитайте в їхній же статті Етимологію цього терміну. Цитую:

Слово «Агрі культура» є англійською адаптацією Латинської «Agricultura» , від "агрі" "поле", [ 9 ] і «Культура» , культивування "в строгому сенсі", «обробка грунту»". [ 10 ] Таким чином, буквальне читання Слово дає "оранка поля / полів".

Відомо ж, що латиняни поняттю "культура"(лат. Culture - обробіток) протиставляли поняттю "природа"(лат. Nature). Звідси і "окультурення грунтів", "культура рослин" і тд.. Культура - це "обробіток" чогось. Називати сільське господарство, що в себе включає: тваринництво, рибальство, рослинництво (рослинництво, власне, і є "обробітком полів) - "обробітком полів" - нонсенс. А в анг.мові так є.

Більше того, англійці пішли далі, і придумали на основі терміну "агрікультура" - новий термін "агротуризм". І це - нове явище! Українці пішли ще далі: на основі цього терміну придумали термін "Агрооселя" - навіть знаючи, що сільське господарство включає не лише поля, як і «сільський туризм». Ось які внески робляться у словотворчість зараз(тепер).