Обговорення:Глотка

Корінь терміна — росіянізм

Скажіть, будь-ласка, чи варто використовувати росіянізм «глотка», називаючи орган людини лат. pharynx, якщо маємо питомий український термін «про́лиг» (А. Кримський, С. Єфремов «РУАС» 1924–33 рр.), від якого навіть дієслова «пролигати»/«пролигнути» утворені. Впадає в очі й штучно використовуваний суфікс «-ка», який на відміну від російської мови, не продуктивний у цій моделі словотвору, тому бажано уникати його в мовленні.

Якість, а отже й переконливість українського розділу безпосередньо залежить від якості термінів, їх відповідності системі української мови.

Приділяючи більше уваги проблемному національному термінофонду, українські лінгвісти чим раз ґрунтовніше підходять до стандартизації терміносистеми. Кому, як не дописувачам вільної енциклопедії вишукувати якнайрізноманітнішими шляхами не лише достовірну й авторитетну інформацію, але, послуговуючись напрацюваннями наукового словництва (словників лише для медицини укладено понад 57: «УЛАМТС: у 2 т.» тощо), підбирати українські терміни, які, відбиваючи суть понять, відповідатимуть словотворчим і правописним нормам української мови. Перепоною цьому стали лінощі та невігластво, які кальками з російських термінів, відмежовують нас від предковічних багатств рідної мови. Видруковані після 30-х рр. XX ст. українські словники (які по суті були російсько-російськими, стираючи специфіку української мови) та підручники (які формували парадигму мови селян-поетів, не допускаючи її до царини науки) природньо не лише не розширили національний термінофонд, але навпаки щедро «засмітили» його «зближеними» (невластивими розмовній народній мові) лексемами, які попроростали в мовні стереотипи сучасної термінографії. Як наслідок, інформаційні шпальти рясніють подібними утвореннями, вживання яких руйнує автентичну природу українського тексту (зокрема й енциклопедичного)!

Потяг до інтернаціоналізації (хоча наукові термінологічні словники в Україні з’явилися раніше, ніж в Росії, майже одночасно з європейськими, поки не настали чорні російсько-радянські окупаційні дні тоталітарної ідеології) чи інкорпорації чужих термінів (навіть сьогодні наукових праць українською мовою наразі обмаль, але й у них послідовно вживають невнормовані терміни, росіянізми, поняття з побутової лексики тощо) не повинен заважати національно-мовному відродженню (відновленню в правах вилучених з ужитку в різні періоди питомих українських термінів), сприяючи стабільності терміносистеми, а не стримуючи процес її внормування. Саме тут належить працювати вікіспільноті — плекати питомий власний термінофонд. Вікіпедія як джерело інформації мала би бути взірцем культури терміновживання та наукової мови, як ефективний інструмент національної термінографії могла би формувати українську самобутню професійну та загальновживану лексику, припинивши множити термінологічні та мовленнєві помилки, які виникають лише через небажання заглядати до словників (н-д, «РУСНТ: у З томах»).

Звичайно, вирішувати спеціалістам (а втім власне спеціалісти-невігласи-українофоби, намагаючись принизити українську мову, закидають їй відсутність науково-узагальнювального потенціалу), але, як на мене, небайдужі вікіпедисти могли би запровадити загальну спільну практику водноманітнення й українізації терміносистеми, зробивши вагомий внесок до багатогранного державотворчого процесу. Зрозуміле, розгортання такої роботи вимагає відповідальності, зваженості та певного ризику, але-ж вона органічно виллється в розвинуті семантико-словотвірні термінологічні гнізда: адже від питомого кореня (корінного, успадкованого чи новоствореного терміна) легко отримувати похідні терміни, натомість так само від хибних (не питомих) робити складно, неоковирно й безглуздо: то ж бо слова чужої мови, як-от, *проглотити від рос. глотка, чи *пилосос від рос. сосать тощо. -- Mung Daal (обговорення) 23:31, 20 квітня 2015 (UTC)

Шановний колего Mung Daal, на жаль, росіянізми досить поширені, але згідно правил ВП ми можемо створювати та редагувати вікі статті опираючись лише на ми на вторинні авторитетні джерела.--Andrux (обговорення) 20:20, 28 квітня 2015 (UTC)

• Є затверджена анатомічна номенклатура, там глотка є глоткою. Нічого не заважає створити абзац у статті Етимологія і подати інші назви підкріплені АД. — Alex Khimich 20:37, 28 червня 2018 (UTC)