Обговорення:Вільне програмне забезпечення
GNU, ГНУ чи ГНЮ ред.
Мені чомусь здається що коректніше буде не перекладати абревіатуру GNU українською (Gnu Not Unix - Гну Не Юнікс). Взагалі у повсякденному спілкуванні, за моїми спостереженнями, майже завжди використовується вимова гну, а не гню. Та й ми ж не перекладаємо Unix на Юнікс. Та й стаття є у укрвікі GNU, а не ГНЮ--Silversmith 21:43, 2 липня 2007 (UTC)
- Не певен. Так, ми зараз у переважній більшості не перекладаємо англійські ІТ терміни. Але лише тому, що ніхто не знає, як це робиться або просто боїться. З іншого боку, хто такі "ми"? Тому що можу з ходу показати тих, хто перекладає. Звісно, маються на увазі серйозніші праці, аніж стаття у журналі накладом 10к примірників чи сайт (майданчик) з відвідуваністю 10 хостів на добу.
- Серйозніші праці в якої області? У Вікіпедії можна впроваджувати якісь нововведення лише тоді, коли вони набувають загального поширення або отримують підтримку у вигляді якогось стандарту, наприклад. В іншому разі - це так звані оригінальні дослідження.--Leon 07:03, 15 липня 2007 (UTC)
- Що стосується вимови, то на англійський сторінці en:GNU є звуковий файл, з якого можна почути як ця абревіатура вимовляється. І те, що кілька українських ІТ-шників вирішили, що "ГНУ" їм подобається більше, аніж "ГНЮ" ще не означає, що так воно має бути. Я он частенько чув вимову "Уніх" у значенні "Юнікс", "Лінух" у значенні "Лінукс" і т.д. - що, скасовуємо правило, згідно котрого англійське "х" передається нашим "кс", на цій основі?
- Щодо найменування статей - то вони залишаються англійськими ЛИШЕ ТОМУ, що англійське написання є усталеним і не викликає протиріч - те ж таки "GNU".
- --Miwa 11:43, 4 липня 2007 (UTC)
- Давайте тоді вже притримуватися якогось стандарту. Або ми завжди пишемо назви латиницею, або здідно з правильною вимовою, українськими літерами. З цієї ж статті мабуть потрібно написати кирилицею GCC, GDB, Sendmail, GNOME, KDE та ще купу інших назв. Я без жодної іронії. Просто повинна бути якась однаковість. Чи не так? Я, наприклад, не розумію, чому назва операційної системи Windows (до речі у жодній адаптованій версії назва системи не перекладалася) написана як "Віндовз", а GNOME - написано латиницею. --Silversmith 23:04, 14 липня 2007 (UTC)
- Щодо цього правила вже є.--Leon 06:45, 15 липня 2007 (UTC)
- Давайте тоді вже притримуватися якогось стандарту. Або ми завжди пишемо назви латиницею, або здідно з правильною вимовою, українськими літерами. З цієї ж статті мабуть потрібно написати кирилицею GCC, GDB, Sendmail, GNOME, KDE та ще купу інших назв. Я без жодної іронії. Просто повинна бути якась однаковість. Чи не так? Я, наприклад, не розумію, чому назва операційної системи Windows (до речі у жодній адаптованій версії назва системи не перекладалася) написана як "Віндовз", а GNOME - написано латиницею. --Silversmith 23:04, 14 липня 2007 (UTC)
- Я вже зазначав у відповідному обговоренні - правила як такого про написання власних (технічних) назв немає (маю на увазі, що воно нечітко описує, коли ж таки треба вживати саме іншомовне написання, а коли - транскрибувати українською). Є загальноприйнятий підхід, народжений у першу чергу незнанням мови і небажанням ІТ-шників у ній колупатись. Щодо дотримання стандартів, то цілком з вами згоден. Але власне що стандартів, однакових для всіх, а тому вирішуємо - Лондон чи London, ООН чи UN, ЮНЕСКО чи UNESCO, Unix чи Юнікс, Windows чи Віндовз. І також без жодної іронії. В ідеалі, думаю, варто знайти рекомендації чинного правопису з цього приводу. Сподіваюсь, використання правил офіційного правопису не буде вважатись самостійним дослідженням? До речі, я спробував було зацікавити спільноту цим питанням, але вочевидь невдало :( --Miwa 06:29, 17 липня 2007 (UTC)
- Принаймні, щодо технічних абревіатур - написано чітко: лише в оригіналі. Щодо назв, наприклад, програмного забезпечення - тут, як на мене, слід керуватись достатньо очевидним принципом: завжди писати в оригіналі і подавати транскрипцію лише у випадках, коли саме такий варіант написання використано в українській локалізації продукту або хоча б на офіційному сайті програми. Щодо абревіатур взагалі, слід розрізнювати абревіатури і так звані акроніми (абревіатури, що читаються як цілісне слово, не по літерах). Акроніми швидше узвичаюються в транскрибованому варіанті (як НАТО, ЮНЕСКО тощо) і тут який варіант написання використовувати визначається усталеністю того чи іншого способу. А ось абревіатури транскрибувати не можна, оскільки спотворюється зв'язок із оригінальним словосполученням. Кирилічні абревіатури/акроніми - аналоги застосовуються у випадку використання перекладеного власне словосполучення (ООН, наприклад, бо ми використовуємо назва "Організація об'єднаних націй", а не "United Nations"; але HTTP, бо Hyper Text Transfer Protocol, а не "протокол передавання гіпертексту", який би тоді був ППГ )
- Офіційні рекомендації було б добре подивитись. Де б їх ще знайти... --Leon 19:55, 17 липня 2007 (UTC)
- Я вже зазначав у відповідному обговоренні - правила як такого про написання власних (технічних) назв немає (маю на увазі, що воно нечітко описує, коли ж таки треба вживати саме іншомовне написання, а коли - транскрибувати українською). Є загальноприйнятий підхід, народжений у першу чергу незнанням мови і небажанням ІТ-шників у ній колупатись. Щодо дотримання стандартів, то цілком з вами згоден. Але власне що стандартів, однакових для всіх, а тому вирішуємо - Лондон чи London, ООН чи UN, ЮНЕСКО чи UNESCO, Unix чи Юнікс, Windows чи Віндовз. І також без жодної іронії. В ідеалі, думаю, варто знайти рекомендації чинного правопису з цього приводу. Сподіваюсь, використання правил офіційного правопису не буде вважатись самостійним дослідженням? До речі, я спробував було зацікавити спільноту цим питанням, але вочевидь невдало :( --Miwa 06:29, 17 липня 2007 (UTC)
GNU, ГНУ чи ГНЮ (продовження) ред.
(виділив окремо, бо попередня частина надто вже виросла)
З приводу абревіатур - згоден за одним винятком: якщо якась абревіатура НЕ ВТРАЧАЄ СЕНСУ при перекладі, тоді я б все-таки рекомендував вживати саме перекладений варіант. Зокрема й обговорювана - «GNU's Not Unix» цілком вкладається в «ГНЮ - Не Юнікс». При цьому запропонований варіант - ГНЮ - ще й точно відтворює оригінальну вимову не спотворюючи мову українську. Єдиною ложкою дьогтю в цій бочці меду є невідповідність поданої версії абревіатури емблемі руху - антилопі-гну :) Ну а http/imap/ssh і їм подібні вочевидь повинні залишитись «як є» - на них я не посягаю :)
Але все ж абревіатури абревіатурами, а от щодо власне термінів та власних назв. Як на мене, ідея використання української назви для певної програми лише у випадку наявності її на офіційному сайті чи у офіційній локалізації достатньо слабка.
По-перше чимало основна маса програм перекладаються технарями-ентузіастами. А далі ці переклади запросто включаються до офіційної збірки програми, якщо їх просто відправити листом автору. Ще й подяку у відповідь заробите :) Але ці переклади дуже часто є недосконалими, щоб не сказати гірше і опиратись на них, ще раз повторюсь, не варто. Хоча безумовно ніхто не забороняє їх вказувати, як варіант, - згідно принципу НТЗ.
По-друге, є величезна кількість програм, котрі не перекладені українською. Свіжий приклад - СКБД Firebird. Чому свіжий? Тому, що кілька днів назад один хороший програміст зробив у ній ряд правок, що стосуються технічного боку цієї СКБД. А окрім того всюди виправив «Файрберд» на «Firebird». Я власне не став наполягати на початковому (моєму) варіанті назви програми, а натомість хочу просто розібратись як варто робити.
На «по-третє» ми, я так розумію, дійшли консенсусу - вартувало б знайти рекомендації чинного правопису.
Ну а наостанок - мені особисто незручно і читати і набирати текст, котрий наполовину складається з неукраїнських літер. Окрім іншого такий текст ще й віддає якоюсь дитячістю, чи що. Небажанням доопрацювати його, розібратись в суті того, що пишеш.
Miwa 21:43, 18 липня 2007 (UTC)
- Технарі-ентузіасти перекладають інтерфейс та довідку; навіть якщо вони транскрибують на мову локалізації назву програми в текстах хелпу, я жодного разу не зустрічав, щоб було транскрибовано власне назву програми (тобто, наприклад, те, що відображується у "Довідка -> Про ХХХХ", у заголовку вікна, в логотипі, на сплеш-заставці тощо. Врешті решт, і в хелпах я такого не бачив. Подяку за переклад певний ентузіаст отримає, але навряд чи переклад власне назви програми знайде підтримку.
Взагалі, в більшості випадків назва програми є зареєстрованою торговою маркою і транскрипції чи перекладу не підлягає взагалі. Цього просто не можна робити. Власне, свіжий приклад із Firebird це підтверджує, бо «© 2000-2007, Firebird® is a registered trademark of Firebird Foundation Incorporated.»
Щодо незручності використання латинських написів в тексті, це, погодьтесь, вже з розряду особистих преференцій :).--Leon 05:02, 19 липня 2007 (UTC)- Цебто ви хочете сказати, що якщо технарі-ентузіасти назву програми залишають "як є" (до речі, не всі, далеко не всі), то так і має бути? А якщо вони (ентузіасти) перекладають її (назву), то так також має бути?
З приводу того, що переклад назви програми не знайде підтримки. Тут, як на мене, також вступають у гру особисті преференції, вам не видається? Чому вищезгаданий Лондон транскрибується, та ще й з порушенням вимови, а вищезгаданий Віндовз - уже ні? Із-за бажання фірми-виробника? Знаєте, особисто мені думка Майкрософт з приводу правил українського правопису якось тойво... ну можуть вони її на м'якому папері роздрукувати.
Це все я до того, що наявний стан речей у сфері перекладу українською мовою термінів у сфері ІТ (і не лише; взагалі термінів, що набули широкого вжитку за останні 10-15 років) різко суперечить власне духу української мови (не можу сказати «букві», бо так і не спромігся знайти документальні підтвердження своїм словам). І тому наразі ми маємо дику суміш з ООН, Лондона, GNU, Windows, Mersedes (чи все ж Мерседес?), SONY (СОНІ?) і т.д.
До речі, ось лінк на тему власне перекладів ІТ-термінології. А ось приклад того, що проблема стосується не лише української мови і не лише сфери ІТ.
--Miwa 19:23, 22 липня 2007 (UTC)
- Цебто ви хочете сказати, що якщо технарі-ентузіасти назву програми залишають "як є" (до речі, не всі, далеко не всі), то так і має бути? А якщо вони (ентузіасти) перекладають її (назву), то так також має бути?
Чи всі посилання коректні? ред.
Пропоную перевірити, чи справді всі посилання стосуються саме ВІЛЬНОГО ПЗ (яке, як говорить стаття, слід відрізняти від просто безкоштовного). Через ці посилання я побачив ПЗ, про яке говориться, що воно діє безкоштовно 60 днів (try before buy). --D.A.M. 21:50, 26 квітня 2008 (UTC)
Що точніше передає зміст поняття: "вільне" чи "вільно поширюване" ПЗ? ред.
Чи є доречним вживання дослівного перекладу?