Об'єм циркулюючої крові
Об'єм циркулюючої крові (абревіатура ОЦК) — медичне поняття, яке вказує на кількість крові у літрах (або мл), яка циркулює у певної людини у судинах.
Значення ред.
Згідно з нормальною фізіологією людини, вся кров, що циркулює, в дорослої людини становить 8 % від маси тіла (для статевозрілого здорового чоловіка вагою 70 кг, ОЦК становить 5600 мл). В дітей ОЦК становить понад 10 % від маси тіла, у молодої людини — 7 %, у молодої людини жіночої статі — трішки менше 6 %. Люди із гіподинамічним способом життя теж мають менший об'єм крові ніж у нормі, у той час як треновані спортсмени — більше, інколи навіть до 10 %.
Наукова медицина стверджує, що ОЦК це збірне складне поняття. І хоч ОЦК визнають як константу, насправді цей показник змінюється в однієї і тієї ж людини залежно від віку, функціонального стану органів, зокрема їхніх захворювань та травм.
У клінічній медицині, цей показник є умовно сталим на момент обстеження, лікування чи надання медичної допомоги конкретній людині. Це дає можливість лікарям оцінювати об'єм крововтрати, ступінь геморагічного шоку, ступінь гіповолемічного шоку, функціональний стан організму.
Регулювання ред.
Для підтримання сталого об'єму крові, що циркулює у судинному руслі (судинна кров) необхідні «запасні резервуари» з регулювальними механізмами. В людському організмі ними слугують депо крові — селезінка, печінка, шкіра. Частковим депо рідкої частини крові (плазми) є міжклітинна рідина. Ці депо здатні як вбирати в себе частину судинної крові, так і віддавати до 90 % свого об'єму.
Робота самих депо має складний механізм керування.
Джерела ред.
- Вільям Ф.Ґанонґ. Фізіологія людини:Підручник/Перекл.з англ..- Лівів:БаК, 2002.- 784 с. ISBN 966-7065-38-3 (С.473-474)
- Нормальна фізіологія/В.І.Філімонов та інш.- Київ:Здоров'я, 1994.- 608 с. ISBN 5-311-00736-2 (С.245)