Omeka — це вільне програмне забезпечення на основі системи керування вмістом з відкритим кодом для онлайнових електронних колекцій[2]. Omeka як веб-застосунок дозволяє публікувати, експонувати цифрові об'єкти культурної спадщини, а також розширювати їх функціональність за допомогою тем та плагінів. Omeka, у порівнянні з традиційним програмним забезпеченням для інституційних репозитаріїв таких як DSpace та Fedora, це легке рішення, яке фокусується на відображенні вмісту та використовує стандарт метаданих Дублінського ядра.  

Omeka
OMEKALogoRed.jpg.gif
Тип Content Management System
Розробник Roy Rosenzweig Center for History and New Media (CHNM) at
George Mason University (GMU)
Перший випуск 21 лютого 2008
Стабільний випуск 2.4 (21 січня, 2016; 4 роки тому (2016-01-21))
Версії 2.7 (21 травня 2019)[1]
Репозиторій github.com/omeka/Omeka
Операційна система LAMP
Написано на PHP
Доступні мови English, et al.
Ліцензія GPL
Omeka

На сьогодні це програмне забезпечення використовується у Нью-Йоркській публічній бібліотеці[2], Бібліотеці Ньюбері, а також у багатьох маленьких музеях та історичних товариствах.[3] Школа журналістики в Міссурі використовує Omeka для того, щоб поширити свой архів фотографій, який складається з 38 000 зображень щорічного Міжнародного конкурсу фотожурналістики.[4][5][6]

Omeka було розроблено Центром історії та нових медіа Роя Розенцвейга при Університеті Джорджа Мейсона.[7] Це програмне забезпечення використовується для навчання кураторів[8] та було удостоєне нагороди технологічної співпраці Фондом Ендрю Меллон.[9][10]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Release 2.7 — 2019.
  2. а б Eminent Domain: Contemporary Photography and the City. New York Public Library. Процитовано 2009-01-07. 
  3. Flandrica with LIBIS: https://intoinfo.blogspot.com/2012/11/libis-technische-partner-van-flandrica.html
  4. POYi Archive. Donald W. Reynolds Journalism Institute at the Missouri School of Journalism. Процитовано 2009-01-07. 
  5. http://fontegaia.hypotheses.org/1781
  6. Kucsma, Jason; Reiss, Kevin; Sidman, Angela (2010-01-01). Using Omeka to Build Digital Collections: The METRO Case Study. D-Lib Magazine 16 (3): 2–. Процитовано 2016-08-07 — через Dialnet. 
  7. Morton, Amanda (2011-12-01). Digital Tools: Zotero and Omeka. Journal of American History 98 (3): 952–953. ISSN 0021-8723. doi:10.1093/jahist/jar520. Процитовано 2016-08-07 — через jah.oxfordjournals.org. 
  8. Marsh, Allison C. (2013-01-08). Omeka in the classroom: The challenges of teaching material culture in a digital world. Literary and Linguistic Computing: fqs068. ISSN 0268-1145. doi:10.1093/llc/fqs068. Процитовано 2016-08-07 — через llc.oxfordjournals.org. 
  9. Recipients of Third Annual Mellon Awards for Technology Collaboration Announce. The Andrew W. Mellon Foundation. 2008-12-08. Архів оригіналу за 2008-12-29. Процитовано 2009-01-07. 
  10. Saunders, Catherine E. (2015-09-19). Using Omeka and Neatline to Facilitate Student Research in a Core Literature Class. Innovations in Teaching & Learning Conference Proceedings 7 (1). ISSN 2379-8432. doi:10.13021/G8359P. Процитовано 2016-08-07. 

ПосиланняРедагувати