Ніуас (острови)
Острови Ніуас (тонг. Niuas, англ. Niuas) — група островів у крайній північній частині Королівства Тонга в південно-західній частині Тихого океану, яка входить до однойменного округу. Розташована на північ від групи островів Вава'у та на південний захід від держави Самоа.
| Острови Ніуас тонг. Niuas | ||||
 | ||||
| Острови Ніуас (зверху мапи) | ||||
| 15°57′33.84″ пд. ш. 173°46′58.8″ зх. д. / 15.9594000° пд. ш. 173.783000° зх. д. | ||||
| Архіпелаг | Острови Тонги | |||
| Акваторія | Тихий океан | |||
| Кількість островів | 14 (3 заселених) | |||
| Найбільший острів | Ніуафо'оу | |||
| Загальна площа | 71,69 км² | |||
| Найвища точка | 560 м | |||
| Назва вершини | г. Піу'о Тафахі[1] | |||
| Населення (2011 рік) | 1282 осіб | |||
| Густота населення | 17,883 осіб/км² | |||
| Країна | Тонга | |||
| Регіон | Ніуас | |||
 Острови Ніуас у Вікісховищі | ||||
Географія
ред.
Найпівнічніша група островів Ніуас знаходиться приблизно за 300 кілометрів на північ від архіпелагу Вава'у та за 280 км на південний захід від островів держави Самоа.
Група включає в себе три найбільші, заселені острови вулканічного походження, та близько десятка безлюдних маленьких острівців, в тому числі чотири внутрішні острівці, які розташовані у внутрішньому озері острова Ніуафо'оу. Найбільший острів групи — Ніуафо'оу (50,27 км²), включає внутрішні острови Моту-А'алі, Моту-Лахі, Моту-Молемоле та Моту-Сі'ї, другий за площею і головний в адміністративному значені острів Ніуатопутапу (18 км²), включає дрібні острівці Нукусеїлала, Сікаїха'а, Тавілі, Тафуна, Ту'унга, Хакауту'уту'у та Хунгана, а третій відносно невеликий острів Тафахі (3,42 км²). Крім того, за 38 км на північ від острова Тафахі, розташований риф Куракоа розділений на дві окремі частини за 90 м один від одного. За 16 км на південний схід від рифа є підводний вулкан Куракоа, а за 10 км далі на південь є банка Куракоа глибиною до 18 м.
Найбільший населений пункт і столиця архіпелагу — поселення Хіхіфо, населення 284 особи (2011)[2], розташоване на острові Ніуатопутапу. Загальна площа всіх островів — 71,69 км².
У геологічному плані острови є вершинами підводних вулканів, що піднімаються з дна океану, деякі з них були ще активні до недавнього часу. Найвища вершина архіпелагу — гора Піу'о Тафахі (560 м), на острові Тафахі.
Назва «Ніуас» означає «пальмове листя» і вказує на велику кількість кокосових пальм. Ця назва широко використовується в різних частинах Полінезії, а особливо в острівній державі Ніуе.
Острови дуже ізольовані, як від інших частин держави Тонга, так і від сусідніх держав, з нерегулярним повітряним та морським сполученням. Тут мало розвинений туризм і залишаються самобутні тонганські традиції, які практично не зазнали зовнішніх впливів.
Заселенні острови
ред.| Острів | Населення, осіб | Площа, км² |
Щільність, осіб/км² |
Координати | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1996 р. | 2006 р. | 2011 р. | ||||
| Ніуафо'оу | 735 | 646 | 523 | 50,27 | 10,40 | 15°36′ пд. ш. 175°38′ зх. д. / 15.600° пд. ш. 175.633° зх. д. |
| Ніуатопутапу | 1161 | 1019 | 716 | 18,00 | 39,78 | 16°00′ пд. ш. 173°47′ зх. д. / 16.000° пд. ш. 173.783° зх. д. |
| Тафахі | 122 | 69 | 43 | 3,42 | 12,57 | 15°51′ пд. ш. 173°44′ зх. д. / 15.850° пд. ш. 173.733° зх. д. |
| Всього | 2018 | 1665 | 1282 | 71,69 | 17,88 | |
Населення
ред.Зміна чисельності населення архіпелагу Ніуас за переписом, станом на листопад місяць, з 1976 по 2011 роки:[2][3]
| Роки | 1976 | 1986 | 1996 | 2006 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність населення, осіб | 2328 | ▲2368 | ▼2018 | ▼1665 | ▼1282 |
Острови утворюють одну з п'яти адміністративних одиниць країни — округ Ніуас, адміністративний центр якого розташований в поселенні Хіхіфо на острові Ніуатопутапу.
Історія
ред.Острови Ніуас були вперше відкриті європейцями у 1616 році, голландськими мандрівниками Якобом Лемером та Виллемом Схаутеном, які здійснили навколосвітню подорож в 1615—1616 роках на суднах «Ендрахт» та «Горн».
Галерея
ред.| Острови Ніуас | |||
|---|---|---|---|
 Острів Тафахі |
.jpg) Ловля риби, с. Хіхіфо |
_from_the_summit_of_Tafahi.jpg) Острів Ніуатопутапу |
.jpg) Гравюра о. Тафахі, 1616 р. |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Tafahi. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 18-01-2017. (англ.)
- ↑ а б Geohive: Tonga (англ.)
- ↑ Administrative Divisions of Countries. Statoids. Архів оригіналу за 22-06-2013. Процитовано 24-01-2017.(англ.)
Посилання
ред.- Niuas на сайті Geoview.info (англ.)
- Bilder från Niuas (італ.)
- Tonga Statistics at a Glance (англ.)