Відкрити головне меню

Ніна Всеволодівна Федорофф (народ. 9 квітня 1942 року, Клівленд, США) — відома американська учена — біолог російського походження, фізіолог рослин, генетик, молекулярний біолог, біотехнолог. Професор Університету штату Пенсільванія, член НАН США. Удостоєна Національної наукової медалі (2006). Обіймала посаду радника з наукових питань державного секретаря США[4] .

Ніна Федорофф
Народилася 1942[1]
Клівленд, Огайо, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність викладачка університету, генетик
Alma mater Сиракузький університет[d] і Рокфеллерівський університет
Заклад Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Університет Джонса Гопкінса, Університет штату Пенсильванія і Інститут Санта-Фе
Член Національна академія наук США[2], Американська академія мистецтв і наук і Національна наукова рада[3]
Нагороди

БіографіяРедагувати

ПоходженняРедагувати

Народилася в Клівленді, штат Огайо. Мати — Ольга Снєгірьова, перекладачка. Батько — Всеволод Федоров, інженер. Її предки опинилися в США після Жовтневої революції: дід по материнській лінії працював у російській місії в США і не став повертатися на батьківщину, а дід по батьковій був російським консулом в Японії. Всеволод Федоров після революції перетнув Сибір і за сприяння свого батька був відправлений до Америки, де згодом і отримав освіту. Решта родичів прибули до США пізніше[5] .

Ніна Федорофф росла, за її словами, у російській інтелігентній родині і за бажанням батьків в дитинстві вивчила російську мову.

Освіта та кар'єраРедагувати

У 1966 році закінчила Сіракузький університет зі спеціальності «біологія і хімія», отримавши диплом з відзнакою[6] .

У 1972 році одержала докторський ступінь в галузі молекулярної біології в Університеті Рокфеллера .

Після завершення навчання в Університеті Рокфеллера, Ніна Федорофф працювала в Каліфорнійському університеті в Лос-Анжелесі, а потім — з 1978 року — в Науково-дослідному інституті Карнегі в Балтіморі. Також 1978 року Федорофф брала участь у роботі біологічного факультетуУніверситету Джона Гопкінса.

У 1995 році Федорофф обіймає посаду професора природничих наук у державному університеті Пенсільванії, а також бере участь у створенні Інституту природничих наук Хака (Huck Institutes of the Life Sciences).

У 2013 році Федорофф стає запрошеним професором Науково-технологічного університету імені короля Абдалли (Саудівська Аравія) і співробітником Інституту Санта-Фе.

Наукова діяльністьРедагувати

Основні наукові інтереси Ніни Федорофф:

Список працьРедагувати

Книги:[7]

1992 — The dynamic genome: Barbara McClintock's ideas in the Century of Genetics .

1996 — Two women geneticists.

2004 — Mendel in the Kitchen: A Scientist's View of Genetically Modified Foods.

2013 — Plant Transposons and Genome Dynamics in Evolution.

Есе:

2014 — Battle lines: will agriculture be a victim of its own success ? .

НагородиРедагувати

  • 1989—1999 — NIH Merit Award, 10-річний дослідницький грант.
  • 1990 — премія Хауерда Тейлора Рікетса Чиказького університету.
  • 1992 — нагорода «Сучасна жінка-науковець».
  • 1997 — медаль імені Джона Макговерна.
  • 2003 — медаль «Піонер-дослідник» Сірказуского університету.
  • 2006 — Національна наукова медаль.
  • 2013 рік — Медаль Невади .

Суспільна діяльністьРедагувати

Ніна Федорофф у різні роки обіймала різні посади в Національній академії наук США, Раді директорів Генетичного суспільства Америки, Американської асоціації розвитку науки, Опікунської ради BIOSIS і Національної наукової ради, яка курирує Національний науковий фонд, Європейської академії наук і Американської академії мікробіології. В даний час є членом Наукового керівного комітету Інституту Санта-Фе і Ради директорів Sigma-Aldrich Chemical Company. Також входила до складу ради Міжнародного наукового фонду і Міжнародної науково-консультативної ради Інституту молекулярної біології ім. В. А. Енгельгардта (Москва).

З 2007 по 2010 рік Федорова працювала радником із науки і технологій при державному секретарі США, спочатку під керівництвом держсекретаря Кондолізи Райс, а пізніше — держсекретаря Гілларі Клінтон .

Підписала маніфест вчених «Попередження людству» .

Особисте життяРедагувати

Виховала трьох дітей, будучи матір'ю-одиначкою[8] . Семеро онуків (2015).

ПриміткиРедагувати

  1. LIBRIS
  2. http://www.nasonline.org/member-directory/members/48143.html
  3. https://www.nsf.gov/nsb/members/former.jsp
  4. Previous Recipients - DRI Desert Research Institute (en-gb). www.dri.edu. Архів оригіналу за 2019-03-06. Процитовано 2019-03-06. 
  5. Нина Федорова: «Мне повезло родиться в Америке в интеллигентной русской семье» (ru). nashagazeta.ch. 2015-01-07. Процитовано 2019-03-06. 
  6. Bureau of Public Affairs Department Of State. The Office of Electronic Information (2007-07-26). Fedoroff, Nina V. (en). 2001-2009.state.gov. Процитовано 2019-03-06. 
  7. LIBRIS - sökning: faut:295134 (sv). libris.kb.se. Процитовано 2019-03-06. 
  8. Dreifus, Claudia (2008-08-18). Nina Fedoroff, Advocate for Science Diplomacy. The New York Times (en-US). 0362-4331. Процитовано 2019-03-06. 

ДжерелаРедагувати

Попередник:

Alice S. Huang[en]
Президент Американської асоціації сприяння розвитку науки

2012
Наступник:

Вільям Генрі Прес