Ніна Кустуриця (нім. Nina Kusturica; нар. 1975; Мостар, Боснія і Герцеговина) — австрійська кінорежисер, редактор, сценарист і продюсер. Працює також як театральний режисер і викладач.

Ніна Кустуриця
нім. Nina Kusturica
Зображення
Ніна Кустуриця. 2015
Ніна Кустуриця. 2015
Дата народження 10 серпня 1975(1975-08-10) (48 років)
Місце народження Мостар
Громадянство Австрія Австрія
Alma mater Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Професія кінорежисер
Кар'єра 1997 — дотепер
IMDb ID 0476412
nk-projects.com/uber-nk-projects/nina-kusturica/
CMNS: Ніна Кустуриця у Вікісховищі

Життєпис ред.

Ніна Кустуриця походить з мистецької родини: театральної акторки Ратки Крстулович-Кустуриці та диригента і актора Абіда Кустуриці. Вона є племінницею хорватської театральної, телевізійної і кіноакторки — Здравки Крстулович (1940—2003).

Ніна Кустуриця виростала в столиці Боснії і Герцеґовини — Сараєво. Навчалася у Віденському університеті музики й виконавського мистецтва, де вивчала режисуру і редагування у його інституті — Віденська кіноакадемія[de] під керівництвом професора Петра Пацака та Шнітта.

 
Ніна Кустуриця. 2011

У своєму першому повнометражному фільмі «У гостях» (2003, Auswege) Ніна Кустуриця розповідає про трьох жінок, які постраждали від домашнього насильства. На Берлінському кінофестивалі у 2004 році фільм був нагороджений на Форумі молодого кіно.[1]

У 2009 році її документальний фільм про неповнолітніх біженців на кордонах Європейського Союзу та Австрії — «Маленький іноземець» (2009, Little Alien)[2] отримав численні нагороди на міжнародних кінофестивалях, у тому числі, австрійську нагороду «Видатному митцеві»[de] від Федерального міністерства освіти, науки і досліджень[de] і «Велику премію євромедіа» Програми Еразмус від Європейського товариства освіти та комунікацій (European Society for Education and Communication).

 
Ніна Кустуриця на церемонії нагородження «Австрійська кінопремія 2019»

У 2010 році у Відні та в 2012 році в Каїрі демонструвалися ретроспективи її фільмів. У 2015 році Ніна Кустуриця була запрошена як гостя на Європейському форумі Альпбаха[de].

У 2018 році повнометражний фільм Ніни Кустуриці «Чао, дорога» (2017, Ciao Chérie) був номінований на «Австрійську кінопремію» на міжнародному кінофестивалі[de] в місті Гоф[3], а 30 січня 2019 року був нагороджений за найкращий монтаж «Австрійською кінопремією 2019»[de] у Віденській ратуші.[4]

Брала участь у численних міжнародних та національних кінофестивалях: Берлінському міжнародному форумі молодіжного кіно, Міжнародному кінофестивалі Мар дель Плата, Роттердамському міжнародному кінофестивалі, Кінофестивалі Макса Офюльса, Фестивалі прем'єрних планів Анже, Міжнародному кінофестивалі Сан-Паулу, Міжнародному кінофестивалі Лідса.

Ніна Кустуриця з сім'єю живе і працює у Відні.

Фільмографія ред.

  • 1998 Я нова зірка / (Ich bin der neue Star), документальний фільм, 15 хв.
  • 1999 Побажання / (Wishes), короткий фільм, 20 хв.
  • 2000 Дорога Ліліяно / (Draga Ljiljana), документальний фільм, 31 хв.
  • 2001 Свобода / (Der Freiheit), короткий фільм, 14 хв.
  • 2003 У гостях / (Auswege), художній фільм, 90 хв.
  • 2004 24 реалії за секунду / (24 Wirklichkeiten in der Sekunde), документальний фільм Міхаеля Ганеке, 58 хв.
  • 2009 Маленький іноземець / (Little Alien), документальний фільм, 94 хв.
  • 2017 Чао дорога / (Ciao Chérie), художній фільм, 87 хв.
Виробництво, монтаж
  • 1997 Говоріть легко / (Speak Easy), короткометражний
  • 1999 Читання вбиває / (Lesen macht Tot), художній фільм
  • 2002 Голосне і чітке / (Laut und deutlich), документальний фільм
  • 2005 Коч / (Kotsch), художній фільм
  • 2007 На ударі — Пауль Флора / (Auf dem Strich — Paul Flora), документальний фільм
  • 2007 Загублені дочки Відня / (Vienna's Lost Daughters), документальний фільм
  • 2013 Поп-зірка / (Schlagerstar), документальний фільм, постановка

Примітки ред.

Посилання ред.