Вікіпедія

Німона

веб-комікс Н. Д. Стівенсона
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття не містить посилань на інші статті Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань у наявному тексті. (20 червня 2024)
Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. Будь ласка, допоможіть додати належні категорії, аби цю статтю можна було категоризувати із суміжними сторінками. (20 червня 2024)

«Німона» (англ. Nimona) — науково-фантастичний графічний роман американського художника-мультиплікатора Н. Д. Стівенсона. У центрі сюжету — дівчина-перевертень, яка стає поплічницею знеславленого лицаря Балістера Блекхарта, щоб знищити надмірний контроль Інституції. Намір Балістера діяти за власним етичним кодексом контрастує з імпульсивністю Німони.

«Німона»
Автор Н. Д. Стівенсон
Назва мовою оригіналу Nimona
Країна США США
Мова англійська
Жанр пригодницький бойовик, наукове фентезі, комедійна драма, трилер
Укр. видавництво видавництво «Видавництво»
Видавництво HarperCollins (видання 2015 року)
Видано 2015

Нейт Стівенсон почав працювати над «Німоною» під час навчання в Коледжі мистецтв Мерілендського інституту. Він вдосконалив образ, створений ще в старших класах школи. З 2012 по 2014 рік Нейт публікував «Німону» як веб-комікс на Tumblr, поступово розвиваючи історію та художній стиль. Готовий графічний роман згодом став його дипломною роботою. В результаті співпраці зі Стівенсоном, видавництво HarperCollins випустило «Німону» у друкованому вигляді у 2015 році. Книгу було перекладено щонайменше 16 іншими мовами та розширено у форматі аудіокниги.

Серед нагород «Німони» — премії Айзнера, Cybils і Cartoonist Studio Prize. Рецензії та наукові дослідження висвітлюють теми квір-ідентичності та гендерфлюїдності, а також те, як вони протистоять традиційним контролюючим установам та маргінальним системам і розхитують їхні підвалини.

Однойменний анімаційний фільм був вперше анонсований у 2015 році студією 20th Century Animation. Виробництво фільму студією Blue Sky Studios спочатку було скасовано після закриття її компанією The Walt Disney Company, а потім відновлено компанією Annapurna Pictures, яка залучила DNEG Animation до створення анімації.[1] Фільм вийшов на Netflix 30 червня 2023 року, здобув схвальні відгуки критиків і був номінований на 96-й церемонії вручення премії «Оскар» за найкращий анімаційний повнометражний фільм, однак програв японському анімаційному фільму студії Ghibli «Хлопчик і чапля».

Сюжет

ред.

Німона — перевертень, найчастіше у вигляді людської дівчинки, але здатна збільшуватися, зменшуватися і приймати будь-яку людську або тваринну зовнішність. Вона рішуче налаштована бути поплічницею Балістера Блекхарта. Колись той був лицарем Інституції, однак його звідти вигнали після втрати руки в поєдинку з Амброзіусом Золотосяйним, який нині є чемпіоном Інституції. Балістер прагне знищити Інституцію, але діє за власним етичним кодексом. Німона додає жорстокості в його плани і часто вбиває людей. Вони дізнаються, що Інституція використовує джейдрут — отруйну рослину, часто застосовану в темній магії. Балістер доручає Німоні видати себе за ведучу телевізійних новин, щоб розголосити цю інформацію, а також підкинути отруйні, але несмертельні яблука на ринки, щоб нагнати страху. Директорка Інституції наказує Амброзіусу вбити Німону, але той зустрічається з Балістером у таверні і натомість благає його її прогнати.

Балістер знайомиться з докторкою Мередіт Бліцмаєр, яка винайшла пристрій, що живиться «аномальною енергією». Коли Німона перебуває біля пристрою, вона не може перетворюватися. Амброзіус відмовляється виконувати наказ вбити Балістера: як натякається, Блекхарт і Золотосяйний були більше, ніж просто друзями. Він погоджується вбити Німону і захопити Балістера. На публічному заході ці двоє поширюють ще більше отрути, і поки люди перебувають у паніці через її наслідки, Балістер спілкується з людьми і переконує їх повстати проти Інституції. Його схоплює Амброзіус і використовує як приманку для Німони. Під час сутички їй відрубують голову, але вона виживає, тож вони обоє тікають. Балістер ставить під сумнів її здібності, і вона обмовляється, що її попередня історія — про те, що в дитинстві її зачарувала відьма — вигадана. Вони сперечаються, в результаті чого Німона залишає Блекхарта.

Балістер дізнається, що його отрута спричинила смерті. Він прокрадається до лікарні, щоб вилікувати отруєних, однак там його схоплюють. Його вартою стає Амброзіус, позбавлений чемпіонського звання. Вони розмовляють, і Золотосяйний зізнається, що той інцидент на поєдинку був зовсім не випадковим. Директорка запропонувала йому посаду чемпіона за умови, що він виграє поєдинок проти Балістера. Вона дала йому вибуховий спис задля гарантованої перемоги. Спочатку він відмовився, однак, програвши поєдинок, у відчаї застосував списа. Балістер потрапляє до лабораторії Інституції, де Директорка викриває таємні експерименти над створенням зброї. Там же ув'язнена Німона, яка намагалася врятувати Блекхарта, однак потрапила в пастку — самовідновлювальну капсулу, спроєктовану для втримання джейдруту. У неї беруть зразок крові, але Німона все ще контролює забрані клітини. Вони перетворюються на колосального звіра, який тікає, щоб убити Директорку та спустошити місто. Флешбек показує Німону, спійману в пастку селянами. Вона стверджувала, що є однією з їхніх дітей, але ті прийняли її за ворога з обличчям померлої дівчинки. Інституція захопила Німону і почала проводити над нею експерименти.

Балістер розповідає Амброзіусу про пристрій докторки Бліцмайєр, який потім і використовує для боротьби з чудовиськом. Людська форма Німони про це дізнається і стає проти нього. Балістер перемагає звіра, але битва пошкоджує лабораторію, тож активується система самознищення. Блекхарту вдається втекти, прихопивши із собою Золотосяйного, а Німоні — ні. Катастрофа викриває використання Інституцією джейдруту, і Балістер отримує звання героя. Доглядаючи за Золотосяйним у лікарні, Блекхарт заперечує слова докторки, що Німона — монстр. Коли через кілька хвилин повертається та ж докторка, Балістер розуміє, що першою «докторкою» була Німона. Він намагається наздогнати її, але вона зникає в натовпі. Наприкінці коміксу стосунки між Балістером і Амброзіусом покращуюються. Блекхарт більше ніколи не помічає Німону, принаймні як він думає, але з цікавістю ставиться до кожного незнайомця чи тварини, які на нього дивляться.

Розробка і публікація

ред.

Під час навчання в Коледжі мистецтв Мерілендського інституту Н. Д. Стівенсон отримав завдання створити нового персонажа і повернувся до ідеї про дівчину-перевертня, яку він створив ще в старших класах школи. За словами Нейта, він створив Німону, поєднавши образи перевертня і натхненного Жанною д'Арк персонажа, якого він малював у той час.[2] Стиль Німони був створений на основі його власного досвіду з косплею. Нейт віддавав перевагу косплею чоловічих персонажів і хотів «зробити костюм, в який захотіли б одягнутися люди, не надто зацікавлені огрядними чи спокусливими образами».[3][4] Слідом з'явилися інші персонажі та історія, оскільки Нейт переглядав концепцію кілька разів протягом третього курсу. Згодом отримав схвалення для того, щоб комікс став його дипломною роботою.[2]

Спочатку Н. Д. Стівенсон публікував «Німону» онлайн на Tumblr.[2][3][5] Комікс починався як збірка одно- та двосторінкових епізодів. Нейт каже, що «не мав жодного уявлення, хто така Німона, коли починав її створювати», але вже згодом знав, як завершити такий експериментальний проєкт.[6] За його словами, посередник зв'язався з ним невдовзі після опублікування перших сторінок коміксу. Нейт ще навчався у школі, коли «Німона» була продана його представником видавництву HarperCollins.[2]

Веб-комікс виходив з червня 2012 року по вересень 2014 року.[7] Для Нейта завершення роботи над «Німоною» було приємним і водночас «трохи сумним».[6] У травні 2015 року видавництво HarperCollins опублікувало завершений комікс як графічний підлітковий роман.[2][8][9] З того часу його було перекладено кількома іноземними мовами, зокрема китайською, чеською, голландською, французькою, німецькою, івритом, угорською, індонезійською, італійською, норвезькою, португальською, румунською, російською, словацькою, іспанською і турецькою мовами.

У серпні 2016 року на Audible вийшла версія «Німони» у форматі аудіокниги. Її озвучили Ребекка Солер, Джонатан Девіс, Марк Томпсон, Дженуарі Левой, Наталі Голд, Пітер Бредбері та Девід Пітту. Повна аудіокнига триває дві години і сімнадцять хвилин.[10]

Аналіз

ред.

Рецензії та наукові дослідження представляють Німону як втілення флюїдної ідентичності. Форма Німони є несталою і невизначеною, хоча Міхаела Прекуп зазначила, що на квір-ідентичність Німони здебільшого вказують саме її мовлення та вибір у одязі. Прекуп відзначила «революційний потенціал певної квір-привабливості», а Джеймс Донаг'ю сказав, що Німона представляє флюїдність формування ідентичності і надає молоді сил рухатися вперед. Образ Балістера також змінюється від суперлиходія до героя, кидаючи виклик штампам про добро і зло. Німона відзначається популяризацією альтернативних поглядів на гендер і допомагає читачам зрозуміти власну ідентичність.[11][12][13][14][15]

Зображення Німони як монстра є відображенням того, як установи сприймають квір ідентичностей як «абсолютно інших», що загрожують стабільності. Численні дослідження розглядають Інституцію як таку, що переслідує квір-спільноту та встановлює гетеронормативні гегемоністські ідеології за допомогою структурного насильства. Німона здатна кинути виклик цим системам і їх подолати. Таким чином, комікс порівнюють із серіалами «Легенда про Корру» та «Стівен Юніверс». В одній із статей на цю тему зроблено висновок, що саме «розмивання кордонів» дозволяє підривати ці інституції.[11][12][13][14][16]

Сприйняття

ред.

Нагороди

ред.

«Німона» отримала премії Айзнера, Cybils[17] і Cartoonist Studio Prize[18]. Вона також була номінована на ще одну премію Айзнера та Національну книжкову премію.[19][20] Випуск «Німони» у твердій палітурці став бестселером New York Times.[10]

Рік Категорія Нагорода Результат Примітки Джерело
2012 Найкращий веб-комікс Cartoonist Studio Prize Отримано нагороду [18]
2015 Юнацька література Національна книжкова премія Номіновано Стівенсон у свої 23 роки став, ймовірно, наймолодшим номінантом Національної книжкової премії серед усіх категорій цього року. [21][2][20]
2015 Графічні романи для підлітків Cybils Award Отримано нагороду [17]
2015 Найкращий цифровий веб-комікс Премія Айзнера Номіновано [19]
2016 Найкраще перевидання графічного роману Премія Айзнера Отримано нагороду Перевидання видавництвом Harper Teen [22]

Відгуки

ред.

Лорен Девіс, рецензуючи книгу для io9, назвала «Німону» одним з «найкращих нових коротких веб-коміксів 2012 року»[23], а журнал Paste — найкращим веб-коміксом 2014 року[24]. В огляді для CNN «Німона» була особливо рекомендована читачам-підліткам.[25] Критики відзначили науково-фантастичну атмосферу, яка поєднує магію з технологіями[26][25] та протиставлення кодексу честі Блекхарта бажанню Німони вбивати та красти.[24][26][27] Ієн А. Макіннес, професор, що цікавиться популярною та молодіжною культурою США, зазначив, що «Німона» розширила розмаїття середньовічної естетики в сучасному медіапросторі.[28]

Ілюстрації описують як легкі та невимушені і порівнюють з роботами Кейт Бітон, Елеонори Девіс та Фейт Ерін Гікс.[26][29] Нейт Стівенсон створював «Німону» по одній сторінці за раз, що призвело до розвитку художнього стилю з плином часу. Алекс Браун, оглядаючи книгу для Tor.com, зазначив, що, хоча малюнки перших двох розділів і були «кострубатими», техніка покращувалася в процесі роботи, і вже до п'ятого розділу на них було «абсолютно приємно дивитися».[7]

Екранізація

ред.

У 2015 році 20th Century Fox Animation придбала права на створення анімаційного повнометражного фільму. Його виробництвом займалася дочірня студія Fox — Blue Sky Studios, режисером виступив Патрік Осборн, а сценарій написав Марк Геймс.[30][31][32]

7 травня 2019 року, після того, як The Walt Disney Company викупила компанію Fox, вихід фільму було перенесено з 14 лютого 2020 року на 5 березня 2021 року[33][34], а згодом знову відкладено на 14 січня 2022 року.[35][36] У лютому 2021 року Disney повідомив про закриття Blue Sky Studios і про скасування екранізації.[37] Після цього, знову ж таки на тлі суперечок про причетність Disney до законопроєкту у Флориді «Не кажи „гей“» («Don't Say Gay»), кілька колишніх співробітників Blue Sky виступили в ЗМІ з коментарями про фільм. Вони заявили, що на момент скасування фільм був «завершений на 75 %» і що він передбачав сцену зізнання в коханні між Балістером і Амброзіусом, а також одностатевий поцілунок. Вони стверджували, що отримали негативну реакцію від керівництва Disney за висвітлення у фільмі ЛГБТ-тематики.[38][39][40][41]

11 квітня 2022 року було оголошено, що фільм підхопили Netflix і Annapurna Pictures, а анімаційною студією стала DNEG Animation. Датою релізу було призначено 30 червня 2023 року.[42] Нік Бруно і Трой Квон, які працювали над проєктом ще з 2020 року, стали новими режисерами фільму. Роберт Л. Бейрд і Ллойд Тейлор переписали сценарій, а Хлоя Грейс Морец і Різ Ахмед повернулися до озвучення Німони і Балістера Блекхарта, перейменованого на Безстрашного (Boldheart), відповідно, разом з Юджином Лі Янгом в ролі Амброзіуса Золотосяйного.[1]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Lang, Jamie (11 квітня 2022). 'Nimona' Lands at Netflix, Annapurna Producing, DNEG Animating. Cartoon Brew (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  2. ↑ а б в г д е Cavna, Michael (24 жовтня 2021). From idea born at MICA, Noelle Stevenson is the youngest 2015 National Book Award finalist. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 19 червня 2024.
  3. ↑ а б Interview: 'Nimona' Creator Noelle Stevenson : NPR. web.archive.org. 14 вересня 2020. Процитовано 19 червня 2024.
  4. ↑ Girls in Graphic Novels: A Content Analysis of Selected Texts from YALSA's 2016 Great Graphic Novels for Teens List.
  5. ↑ Nimona Animated Movie Gets a 2020 Release Date | ScreenRant. web.archive.org. 13 лютого 2019. Процитовано 19 червня 2024.
  6. ↑ а б A Conversation With 'Nimona' Creator Noelle Stevenson. web.archive.org. 6 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2024.
  7. ↑ а б Pull List: Nimona | Tor.com. web.archive.org. 26 квітня 2020. Процитовано 19 червня 2024.
  8. ↑ The Children's Book Council. web.archive.org. 30 січня 2013. Процитовано 19 червня 2024.
  9. ↑ MacDonald, Heidi (7 листопада 2012). HarperCollins picks up webcomic Nimona. The Beat (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  10. ↑ а б Sims, Chris SimsChris (26 серпня 2016). Noelle Stevenson Announces Full-Cast 'Nimona' Audiobook. ComicsAlliance (англ.). Процитовано 19 червня 2024.
  11. ↑ а б Precup, Mihaela (23 серпня 2017). To ‘all the monster girls’: violence and non-normativity in Noelle Stevenson’s Nimona. Journal of Graphic Novels and Comics (англ.). с. 1—10. doi:10.1080/21504857.2017.1361457. ISSN 2150-4857. Процитовано 19 червня 2024.
  12. ↑ а б I’m Not a Kid. I’m a Shark! Identity Fluidity in Noelle Stevenson’sYoung-Adult Graphic Novels. academic.oup.com. Процитовано 19 червня 2024.
  13. ↑ а б The Animal as Queer Act in Comics: Queer Iterations in On Loving Women and Nimona (PDF).
  14. ↑ а б ""Let's Make Some Trouble for the Institution": The Pedagogy of Queer Activism in Nimona".
  15. ↑ Maggs, Sam (26 травня 2015). The Political Economy of the Mysteriously Missing Black Widow. The Mary Sue. Процитовано 19 червня 2024.
  16. ↑ Nimona.
  17. ↑ а б Alverson, Brigid (15 лютого 2016). Comics A.M. | 'Roller Girl,' 'Nimona' win Cybils awards. CBR (англ.). Процитовано 19 червня 2024.
  18. ↑ а б Who Won the Cartoonist Studio Prize?. Slate Magazine. 1 березня 2013. Процитовано 19 червня 2024.
  19. ↑ а б 2015 Eisner Award Nominations | Comic-Con International: San Diego. web.archive.org. 13 червня 2015. Процитовано 19 червня 2024.
  20. ↑ а б "Finalists Unveiled For This Year's National Book Awards".
  21. ↑ National Book Awards 2015. National Book Foundation (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  22. ↑ Eisner Award Winners 2016. Chicago Public Library (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  23. ↑ The Best New and Short Webcomics of 2012. web.archive.org. 8 березня 2013. Процитовано 19 червня 2024.
  24. ↑ а б The 20 Best Webcomics of 2014 :: Books :: Lists :: Paste. web.archive.org. 11 березня 2016. Процитовано 19 червня 2024.
  25. ↑ а б Best graphic novels: 'Watchmen,' 'Saga' & more | CNN Underscored. web.archive.org. 11 вересня 2020. Процитовано 19 червня 2024.
  26. ↑ а б в Saturday Webcomic: What happens when a supervillain's sidekick is more villainous than he is?. web.archive.org. 12 листопада 2012. Процитовано 19 червня 2024.
  27. ↑ Vermes, Timur (23 листопада 2016). Comic "Nimona" von Noelle Stevenson: Kurzweiliger Webcomic. Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 19 червня 2024.
  28. ↑ Medieval Comics: Depicting the Middle Ages in European Graphic Novels. Comics Forum (англ.). 15 квітня 2020. Процитовано 19 червня 2024.
  29. ↑ She Has No Head! – “I’m a shark” | Comics Should Be Good! @ Comic Book Resources. web.archive.org. 9 листопада 2012. Процитовано 19 червня 2024.
  30. ↑ Kit, Borys (11 червня 2015). Fox Animation Nabs ‘Nimona’ Adaptation With ‘Feast’ Director (Exclusive). The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  31. ↑ Haasch, Palmer (22 серпня 2018). Paramount Pictures is making a Monument Valley film. Polygon (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  32. ↑ Riley, Jenelle (9 лютого 2017). Oscar Winner Patrick Osborne Returns With First-Ever VR Nominee ‘Pearl’. Variety (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  33. ↑ Rubin, Brent Lang,Rebecca; Lang, Brent; Rubin, Rebecca (7 травня 2019). Disney Announces New ‘Star Wars’ Films, Moves ‘Avatar’ Sequels. Variety (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  34. ↑ published, Dirk Libbey (27 липня 2022). Upcoming Disney Animated Movies: List Of Titles And Release Dates. CINEMABLEND (англ.). Процитовано 19 червня 2024.
  35. ↑ Kroll, Justin (16 листопада 2019). Ridley Scott’s ‘The Last Duel’ Gets the Greenlight as Disney Dates Multiple Titles. Variety (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  36. ↑ Amidi, Amid (18 листопада 2019). Disney Pulls 'Bob's Burgers' Feature Off Release Schedule, Delays 'Nimona' And 'Ron's Gone Wrong' (UPDATED). Cartoon Brew (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  37. ↑ D'Alessandro, Anthony (9 лютого 2021). Disney Closing Blue Sky Studios, Fox’s Once-Dominant Animation House Behind ‘Ice Age’ Franchise. Deadline (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  38. ↑ Staffers at the animation studio Blue Sky say it's 'heartbreaking' that Disney canceled its final movie, 'Nimona'. Yahoo Tech (амер.). 18 лютого 2021. Процитовано 19 червня 2024.
  39. ↑ Strapagiel, Lauren (24 лютого 2021). The Future Of Disney's First Animated Feature Film With Queer Leads, "Nimona," Is In Doubt. BuzzFeed News (англ.). Процитовано 19 червня 2024.
  40. ↑ Laman, Lisa (10 лютого 2021). Disney's Blue Sky Shut Down Leaves Nimona Film 75% Completed. CBR (англ.). Процитовано 19 червня 2024.
  41. ↑ Clark, Travis. Disney raised concerns about a same-sex kiss in the unreleased animated movie 'Nimona,' former Blue Sky staffers say. Business Insider (амер.). Процитовано 19 червня 2024.
  42. ↑ Netflix saves 'Nimona' after Disney scrapped LGBTQ-friendly film. EW.com (англ.). Процитовано 19 червня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Німона&oldid=42847995