Папа Фелікс перед святими Кузьмою та Дем'яном, 1600-і роки

Німб (від лат. nimbus — хмара), гало, ореол — коло, круг або сяйво, що оточує голову особи в релігійному мистецтві. Слугує для вказівки на святість цієї особи.

Відомий в античності, починаючи з епохи еллінізму, де німбом виділялися постаті божеств, духів і героїв. У християнському мистецтві німб — дуже поширений атрибут при зображенні Христа, Богоматері, святих. У ісламському мистецтві, зокрема, мініатюрах, німб вживається в зображенні багатьох людей, не обов'язково святих. У візантійській традиції з німбом зображали царюючу особу.

Походження німбаРедагувати

Найраніші згадки сяйва, що оточує героїв і царів, наявні в шумерській літературі, де таке сяйво називалося «мелам». Крім того сяйво приписувалося найвидатнішим храмам і символам богів[1]. Гомер згадував сяйво, що оточує героїв у битві[2]. В давньоримському мистецтві промені оточували голови багатьох містичних істот: божеств, демонів, сфінкса[3], та імператорів[4].

Щодо походження німба в європейській культурі існують різні думки. За однією, цей іконографічний символ божественності походить від меніска (μηνίσκος) — круглого металевого круга, яким греки прикривали виставлені на відкритому повітрі статуї для захисту їх від негоди і пташиного посліду. Інша версія походження німба знаходить її в щитах, які зазвичай підвішували на спину людям, що удостоїлися тріумфу. Третя позиція — що німб спочатку з'явився як атрибут в зображеннях божеств, які представляли собою небесні світила, і вже потім став приналежністю не тільки всіх взагалі богів-олімпійців, а й тих смертних, які взяті до них чи гідні потрапити на небо[5].

Найімовірніше, що німб зобов'язаний своїм утвердженням ще й народному віруванню греків, які уявляли собі, що тіло богів, коли вони постають в людському образі, випромінює сліпучий блиск і буває оточене сяйливою хмарою, часткою ефіру, в якому перебувають боги. Таке уявлення про богів, з ранніх часів засвоєне грецькою поезією, згодом було перенесено з неї в образні мистецтва, головним чином у живопис. Оскільки в картинах складної композиції зображати богів цілком оточеними подібним сяйвом було важко, художники стали задовольнятися його умовним позначення тільки навколо голів. Так само можна пояснити походження інших атрибутів божественості, що вживаються в мистецтві, як ореол, променистий вінець та мандорла. Дослідження грецького мистецтва доводить, що німб з'явився в ньому не раніше епохи Олександра Македонського[5].

Німб в католицькій і православній традиціїРедагувати

У християнському мистецтві німб відомий з III століття. В творах західної (католицької) та східної (православної) традиції можна побачити різне зображення німба: на Заході німб дається в ракурсі, це диск або кільце над головою (аналог вінця або корони), що даються святому згори як нагорода за праведність; на Сході німб — коло сяйва, ознака наділення благодаттю[5][4].

Буває різної форми (круглий, трикутний, шестикутний тощо) і різного кольору. Найпоширеніший — круглий, що надається передусім Христу та святим. На рельєфних зображеннях німб виступає над фоном. У католицькій скульптурі німб часто має форму обруча над головою особи[4]. Круглий німб з вписаним в нього хрестом (хрещатий німб) — атрибут, який присвоюється тільки зображенням Христа[6].

Німб в індуїзмі та буддизміРедагувати

Німб в азіатській культурі вперше з'явився в Індії і на Далекому Сході. Там він іноді означає духовну силу, на відміну від світської влади, представленої короною. Німб може бути блакитним, жовтим або веселковим. В буддизмі Червоний німб Будди — символ динамічної сонячної активності[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Black, Jeremy A.,; Rickards, Tessa,. Gods, demons and symbols of ancient Mesopotamia : an illustrated dictionary. Austin. с. 130. ISBN 0-292-70794-0. OCLC 26140507. 
  2. Гомер. Іліада. v.4ff, xviii.203ff.
  3. Nimbus und Strahlenkranz in den Werken der alten Kunst (de). Buchdruckerei der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. 1859. с. 130. 
  4. а б в CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Nimbus. www.newadvent.org. Процитовано 2020-07-30. 
  5. а б в г Нимб - Энциклопедия Брокгауза и Ефрона - Словари и Энциклопедии. endic.ru. Процитовано 2020-07-30. 
  6. АНГЕЛ ВЕЛИКОГО СОВЕТА ИИСУС ХРИСТОС. www.pravenc.ru. Процитовано 2020-07-30. 

ПосиланняРедагувати