Нільтава індійська

вид птахів
Нільтава індійська
Самець індійської нільтави
Самець індійської нільтави
Самиця індійської нільтави
Самиця індійської нільтави
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Гірська нільтава (Cyornis)
Вид: Нільтава індійська
Cyornis pallidipes
(Jerdon, 1840)
Синоніми
Muscicapula pallipes
Niltava pallipes
Cyornis pallipes
Посилання
Вікісховище: Cyornis pallidipes
Віківиди: Cyornis pallidipes
МСОП: 22709519
NCBI: 1602285

Нільтава індійська[2] (Cyornis pallidipes) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Індії[4][5][6][7].

Самець індійської нільтави

Опис

ред.

Довжина птаха становить 13 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самець яскраво-синій, його обличчя темно-сіре, боки сіруваті, живіт білий. Верхня частина тіла у самиці оливково-коричнева, горло і груди рудуваті, голова сіра, живіт білуватий.

Поширення і екологія

ред.

Індійські нільтави живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях Західних Гат на висоті від 300 до 1700 м над рівнем моря[8][9][5]. Поодиноких бродячих особин спостерігали на Шрі-Ланці.

Поведінка

ред.

Індійські нільтави — тихі і малопомітні птахи, які ховаються в густому підліску. Вони харчуються комахами. Живуть поодинці або парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів.

Сезон розмноження триває з лютого по вересень, під час сезону дощів. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, розміщується на покритому мохом камені, в дуплі або в ямці на землі. В кладці 4 зеленуватих яйця, поцяткованих коричневими плямками.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Cyornis pallidipes.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 August 2021.
  4. Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 384.
  5. а б Ali, S; S D Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 7 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 183—184.
  6. Oates, EW (1890). The Fauna of British India. Birds. Volume 2. London: Taylor and Francis. с. 22.
  7. Baker, ECS (1924). The Fauna of British India. Birds. Volume 2 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 228—229.
  8. Ali, Salim (1951). Extension of range of the White-bellied Blue Flycatcher (Muscicapula pallipes pallipes Jerdon). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 49 (4): 785.
  9. Srinivasan, U.; Prashanth, N.S. (2006). Preferential routes of bird dispersal to the Western Ghats in India: An explanation for the avifaunal peculiarities of the Biligirirangan Hills (PDF). Indian Birds. 2 (4): 114—119. Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2011. Процитовано 30 серпня 2021.