Нільтава синьоголова

вид птахів
Нільтава синьоголова
Самець синьоголової нільтави (Національний парк Канченджанґа)
Самець синьоголової нільтави (Національний парк Канченджанґа)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Гірська нільтава (Cyornis)
Вид: Нільтава синьоголова
Cyornis rubeculoides
(Vigors, 1831)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Cyornis rubeculoides
Віківиди: Cyornis rubeculoides
ITIS: 559663
МСОП: 103761873
NCBI: 757474

Нільтава синьоголова[2] (Cyornis rubeculoides) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії[3].

Опис ред.

У самців голова і верхня частина тіла сині, махові пера бронзово-сірі, груди руді, живіт білий. Він схожий на самця вохристоволої нільтави, однак відрізняється своїм синім горлом. Самиця синьоголової нільтави має сірувато-коричневу верхню частину тіла і білувату нижню. Груди самиці руді, однак не такі яскраві, як в самця. На відміну від самця, у самиці горло також руде.

Підвиди ред.

Виділяють три підвиди:[4]

  • C. r. rubeculoides (Vigors, 1831) — Гімалаї, західна і північна М'янма;
  • C. r. dialilaemus Salvadori, 1889 — східна і південно-східна М'янма, північний і західний Таїланд;
  • C. r. rogersi Robinson & Kinnear, 1928 — центральна і південно-західна М'янма.

Поширення і екологія ред.

Синьоголові нільтави гніздяться в Гімалаях, в М'янмі і Таїланді. Гімалайські популяції взимку мігрують на південний захід Індії. Бірманські і тайські популяції переважно осілі, хоча деякі мігрують на південь.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Cyornis rubeculoides.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Birds of the Indian Subcontinent. Helm. 2016.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 August 2021.

Посилання ред.