Нікітін Петро Романович
Петро Романович Нікітін (1727 — 1784) — архітектор, син художника Романа Нікітіна, племінник художника Івана Нікітіна, учень Д. В. Ухтомського, творець генеральних планів, проектів вулиць і будинків, подорожніх палаців у таких містах, як: Твер, Калуга, Торжок, Боровськ, Козельськ, Малоярославець. Можливо, є автором подорожнього палацу в Городні (Тверська область, РФ)[1].
| Нікітін Петро Романович | |
|---|---|
| Народження | 1727 |
| Смерть | 1784 |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Твер, Калуга, Торжок, Боровськ, Козельськ і Малоярославець |
Робота ред.
Москва ред.
У 1760—1763 роках очолював канцелярію архітекторів при Московській Сенатській конторі. Як припускають, за проектом Ж. Б. Валлєна Деламота побудував палац у садибі Ярополець.
Калуга ред.
У Калузі спланував комплекс будівель Присутніх місць (рос. Присутственных мест) і Гостинного двору, побудував Кам'яний міст, будівлю Головного народного училища, Московські ворота (не збереглися). Почесний громадянин міста.
Твер ред.
Спільно з О. В. Квасовим розробили проект першого регулярного плану забудови Твері, проекти будинків, визначили характер забудови міста. За його участю здійснені планування і забудова площ: восьмикутна (нині площа Леніна) і напівциркульними (нині площа Михайла Тверського). У Твері забудував набережну Волги (нині рос. Набережная Степана Разина), побудував Подорожній палац, будинок губернатора, поштовий двір[2][3].
Катерина II так оцінила його діяльність:
- «Твер — друге за красою місто, після Петербурга».
Див. також ред.
- Квасов Олексій Васильович
- Російський класицизм
Примітки ред.
- ↑ Обухов В. М. Русский зодчий Петр Романович Никитин. — Калуга : Фридгельм, 2008. — 176 с. — (Драгоц. память) — 1000 прим. — ISBN 978-5-902387-49-7.
- ↑ Тверская область. Энциклопедический справочник / Гл. ред. М. А. Ильин. — Тверь : Тверское областное книжно-журнальное издательство, 1994. — С. 173. — 10000 прим. — ISBN 5-85457-021-1.
- ↑ Михаил Ершов (2017-03). Выдающийся и неизвестный. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.