Нікітченко Іван Семенович
Іва́н Семе́нович Нікі́тченко (1902—1958) — радянський художник кіно, фахівець комбінованих зйомок, винахідник. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1949).
| Нікітченко Іван Семенович | |
|---|---|
| рос. Иван Семёнович Никитченко | |
| Народився |
25 грудня 1901 (7 січня 1902) Київ, Російська імперія[1] |
| Помер |
25 листопада 1958 (56 років) Москва, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | художник, винахідник, кінорежисер, сценарист |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Совкіноd, Міжрабпомфільмd, Мосфільм, Узбекфільм, Кіностудія ім. О. Довженка, Азербайджанфільм і Союздитфільм[d] |
| Напрямок | соціалістичний реалізм |
| Брати, сестри | Нікітченко Володимир Семенович |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0631694 |
Біографія ред.
І. С. Нікітченко народився 25 грудня 1901 (7 січня 1902) року в Києві. Із 1927 року працював на кіностудіях «Совкино», «Межрабпомфильм», «Госкинопромгрузия», «Мосфільм», «Техфильм», Ташкентській, Київській та Бакинській студіях. З 1951 року — на кіностудії «Союздетфильм». Брат В. С. Нікітченко. Спільно з ним розробив портативний верстат для домальовування кадру[2], а також оригінальні методи комбінованих зйомок: 1947 — метод «оптичних перекладок» (застосований у фільмах «Молода гвардія», «Третій удар» та ін.), що отримав великий розвиток у радянській кінематографії; 1956 року — метод «автоматичних перекладок» (фільм «Мамелюк» та ін.). Ці методи розширили та збагатили образотворчі можливості мистецтва кіно. Художник мультфільмів із серії «Пригоди Братишкіна» (1928—1930) режисера О. Л. Птушка.
І. С. Нікітченко помер у Москві 25 листопада 1958 року.
Фільмографія ред.
- 1931 — Сорок сердець
- 1932 — Горизонт
- 1934 — Настінка Устинова; Кар'єра Рудді
- 1936 — Каджеті
- 1938 — Руслан і Людмила (сценарист і режисер спільно з В. П. Невежиним)
- 1942 — Дорога до зірок
- 1944 — Кащій Безсмертний
- 1946 — Оптичні перекладки, короткометражний
- 1948 — Третій удар
- 1948 — Молода гвардія
- 1950 — Вогні Баку
- 1953 — Повість про нафтовиків Каспію (спільно з Володимиром Нікітченком)
- 1955 — Дівчина-джигіт (спільно з Володимиром Нікітченком)
- 1956 — Це починалось так
- 1958 — Мамелюк
Відзнаки ред.
- Сталінська премія другого ступеня (1949) — за фільм «Третій удар» (1948)
Примітки ред.
- ↑ https://cinema.mosfilm.ru/persons/30437/ — Мосфільм.
- ↑ Подогов И. Портативный станок для дорисовки кадра системы И. С. и В. С. Никитченко // Опыт применения комбинированных съёмок на студиях художественных фильмов / М. Тихонов, Г. Болтянский. — М. : Госкиноиздат, 1941. — С. 32—36. — 700 прим.
Посилання ред.
- Ivan Nikitchenko на сайті IMDb (англ.)
- Иван Никитченко на сайті kino-teatr.ru (рос.)
