Ніко, 1988
|
«Ніко, 1988» (італ. Nico, 1988) — італо-бельгійський біографічний фільм 2017 року, поставлений режисеркою Сюзанною Нік'яреллі про останній рік життя легендарної Ніко[1].
Світова прем'єра відбулася 30 серпня 2017 року на 74-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де фільм брав участь у програмі секції «Горизонти» та отримав премію за найкращий фільм.[2] У 2018 році стрічка була номінована у 8-ми категоріях на здобуття італійської національної кінопремії «Давид ді Донателло», у тому числі за найкращий фільм[3][4], та отримала 4 нагороди[5][6] .
Сюжет ред.
Співачка і музикант Ніко, якій уже майже 50 років, живе відокремлено від світу в Манчестері. Це зовсім не те життя, яке вона вела в 1960-і роки, коли вона була моделлю дивовижної краси, музою Воргола та вокалісткою культової групи The Velvet Underground.
Тепер її не хвилюють ні зовнішність, ні кар'єра, проте новий менеджер Річард умовляє Ніко вирушити в турне Європою. Одночасно Ніко налагоджує стосунки з сином, довіру якого вона давно втратила. Унікальна, безкомпромісна Ніко знову знаходить себе і як музикантка, і як матір, і як жінка.
У ролях ред.
• Трине Дюргольм | … | Ніко |
• Джон Гордон Сінклер | … | Річард |
• Анамарія Марінка | … | Сільвія |
• Шандор Фунтек | … | Арі |
• Томас Трабаккі | … | Доменіко |
• Каріна Фернандез | … | Лаура |
• Келвін Демба | … | Алекс |
• Франческо Колелла | … | Франческо |
• Метт Патрезі | … |
Знімальна група ред.
- Автор сценарію — Сюзанна Никк'яреллі
- Режисер-постановник — Сюзанна Нікк'яреллі
- Продюсери — Валері Борнонілль, Марта Донзеллі, Грегоріо Паонесса, Джозеф Росчоп
- Виконавчий продюсер — Алессіо Ладзарескі
- Асоційований продюсер — Філіпп Логі
- Лінійні прродюсери — Серена Альф'єрі, Карім Чім
- Оператор — Кристель Форньє
- Композитор — Gatto Ciliegia Contro il Grande Freddo
- Монтаж — Стефано Краверо
- Художники-постановники — Ігор Гебріел, Алессандро Ваннуччі
- Художники з костюмів — Франческа Веккі, Роберта Веккі
- Підбір акторів — Франческа Борромео
Нагороди та номінації ред.
Список нагород та номінацій[7] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кінофестиваль/Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
Венеційський міжнародний кінофестиваль | 2017 | Премія «Венеційські горизонти» за найкращий фільм | Ніко, 1988 | Перемога | |
Спеціальна премія Франческо Пазінетті | Перемога | [8] | |||
Європейський кінофестиваль в Лез-Арк | 2017 | Гран-прі журі | Ніко, 1988 | Перемога | |
Премія «Кришталева стріла» за найкращий художній фільм | Номінація | ||||
Премія «Давид ді Донателло» | 21.03.2018 | Найкращий фільм | Ніко, 1988 | Номінація | [4][5] |
Найкращий оригінальний сценарій | Сюзанна Нікк'яреллі | Перемога | |||
Найкращий продюсер | Марта Донзеллі, Грегоріо Паонесса, Джозеф Росчоп, Валері Борнонілль | Номінація | |||
Найкраща музика до фільму | Gatto Ciliegia Contro il Grande Freddo | Номінація | |||
Найкращий грим | Марко Альтієрі | Перемога | |||
Найкращі зачіски | Даніела Альтієрі | Перемога | |||
Найкращий монтаж | Стефано Краверо | Номінація | |||
Найкращий звук | Адріано Ді Лоренцо, Альберто Падоан, Марк Бастьєн, Ерік Граттепайн, Франко Піскопо | Перемога | |||
Премія «Магрітт» | 02.02.2019 | Найкращий фільм спільного виробництва | Ніко, 1988 | Номінація | [9] |
Примітки ред.
- ↑ Nico, 1988 | Vivo film (it-IT) . Vivo film. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
- ↑ 'Nico 1988' di Susanna Nicchiarelli apre Orizzonti a Venezia 74. la Repubblica. 19 липня 2017. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Vittoria Scarpa. Love and Bullets earns 15 David di Donatello nominations. Cineuropa (англ.) . 14.02.2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19.02.2018.
- ↑ а б David di Donatello 2018, le nomination. Tutti i candidati al premio. Quotidiano.net (італ.) . 15.02.2018. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 7.03.2018.
- ↑ а б Gian Luca Pisacane. David da musical. Cinematografo.it (іт) . 22 березня 2018. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22.03.2018.
- ↑ Margherita Bordino. Premi David di Donatello 2018. Migliore Film al musical Ammore e malavita. Artribune (іт) . 21.03.2018. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22.03.2018.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Ніко, 1988 на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Biennale Cinema 2017: tutti i premi ufficiali (італ.). La Biennale di Venezia. 9 вересня 2017. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 9 березня 2018.
- ↑ Aurore Engelen. The 2019 Magritte Awards: a close-run competition. Cineuropa (англ.) . 14.01.2018. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 17.01.2019.
Посилання ред.
- Ніко, 1988 на сайті IMDb (англ.) (станом на 13.03.2018)
- Ніко, 1988 на сайті MYmovies.it (італ.) (станом на 13.03.2018)
- «Ніко, 1988» [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Cineuropa
- «Ніко, 1988» [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті Accademia del Cinema Italiano — Premi David di Donatello(італ.)