Ніколя Дювошель

Французький актор

Ніколя́ Дювоше́ль (фр. Nicolas Duvauchelle; нар. 27 березня 1980, Париж, Франція) — французький актор. Дворазовий номінант на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» .

Ніколя Дювошель
фр. Nicolas Duvauchelle
Nicolas Duvauchelle 2017.jpg
Ніколя Дювошель, 2017
Дата народження 27 березня 1980(1980-03-27) (42 роки)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія актор
Роки активності 1999 — наш час
IMDb ID 0245164
Commons-logo.svg Ніколя Дювошель у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Ніколя Дювошель народився 27 березня 1980 року в Парижі. Свою акторську кар'єру він почав у 1999 році, з головної ролі у фільмі «Злодюжка» (фр. Le Petit Voleur). У 2004 році, за роль у фільмі «Пристрасні тіла», який вийшов на екрани роком раніше, Дювошель був номінований на отримання французької національної кінопремії «Сезар» у категорії «Найкращий актор-початківець».

У 2006 році Дювошель виконав одну з головних ролей у фільмі «Пекло», що є екранізацією твору сучасної французької письменниці Лоліти Пій, і розповідає про трагічне кохання двох представників паризької золотої молоді.

У 2009 році на екрани вийшов фільм «Білий матеріал», де Дювошель виконав роль Мануеля Віаля, а його колегами по знімальному майданчику були Ізабель Юппер та Кристофер Ламберт. Фільм був номінований на «Золотого лева», головну нагороду Венеційського кінофестивалю.

За роль Едді у фільмі 2016 року «Я не мерзотник» Ніколя Дювошель був номінований як найкращий актор на здобуття престижних французьких кінопремій «Люм'єр»[1] та «Сезар»[2].

Особисте життяРедагувати

Ніколя Дювошель мав тривалі стосунки з акторкою Людівін Саньє, в 2005 році у них народилася донька Бонні, але пізніше пара розпалася.

ФільмографіяРедагувати

 
Студійне фото Н. Дювошеля, 2006
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1997 с Містер Правосуддя Un homme en colère Кевін
1999 ф Злодюжка Le petit voleur Ессе
1999 ф Хороша робота Beau travail легіонер
2000 ф Антиамериканський пиріг Du poil sous les roses Жожо, брат Родуду
2001 ф Лінія 208 Ligne 208 Паскаль
2001 ф Що не день, то неприємності Trouble Every Day Ерван
2003 ф Максимальний екстрим Snowboarder Гаспар
2003 ф Пристрасні тіла Les corps impatients Поль
2004 ф До швидкого! À tout de suite Ален
2004 ф Легка вага Poids léger Антуан
2005 ф Авантюра Une aventure Жульєн
2006 ф Пекло Hell Андреа
2006 ф Авріль Avril П'єр
2006 ф Великий Мольн Le grand Meaulnes Огюстен Мольн
2007 ф Помста ненародженому À l'intérieur поліцейський BAC 3
2007 ф Друге дихання Le deuxième souffle Антуан
2008 ф Інтереси держави Secret défense П'єр
2008 тф Порожні кишені Rien dans les poches Етьєн Фабер
2009 ф Донька лінії метро La fille du RER Франк
2009 ф Дикі трави Les herbes folles Жан-Мі
2009 ф Білий матеріал White Material Мануель Віаль
2009 с Наліт Braquo Тео Вачевскі
2010 ф Блондинка з голими грудьми La blonde aux seins nus Жульєн Рівера
2010 ф Декілька щасливців Happy Few Вінсент
2011 ф Фінішна пряма Stretch Тьєррі
2011 ф Очі його матері Les yeux de sa mère Матьє Руссель
2011 ф Донька землекопа La fille du puisatier Жак Мазель
2011 ф Паліція Polisse Матьє
2012 ф Розкажіть про себе Parlez-moi de vous Люка
2012 ф Весілля в Мендосі Mariage à Mendoza Антуан
2012 ф Як брати Comme des frères Елі
2013 ф Заради жінки Pour une femme Жан
2014 ф Зараз, або ніколи Maintenant ou jamais Мануель Бенетті
2014 ф Бодибілдер Bodybuilder Фред Морель
2015 ф Звичайний бій Le combat ordinaire Марко
2015 ф Я не мерзотник Je ne suis pas un salaud Едді
2015 ф Нескінченна річка The Endless River
2016 ф Сирота Orpheline батько Кікі
2017 ф Даліда Dalida Рішар Шанфрей
2017 ф Все, що відокремлює нас Tout nous sépare
2017 ф Нехай світить сонце Un beau soleil intérieur актор
2017 ф Наречений на двох Jour J

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Ніколя Дювошеля[3]
Рік Категорія Фільм Результат Дж.
Премія «Сезар»
2004 Найперспективніший актор Пристрасні тіла Номінація
2012 Найкращий актор другого плану Паліція Номінація
Премія «Люм'єр»
2017 Найкращий актор Я не мерзотник Номінація [1]
Премія «Сезар»
2017 Найкращий актор Я не мерзотник Номінація [2]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 січня 2017. 
  2. а б Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр). 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017. 
  3. Нагороди та номінації Ніколя Дювошеля на сайті IMDb (англ.)

ПосиланняРедагувати