Вікіпедія

Нікарагуанське песо

Нікарагуанське песо (ісп. Peso) — грошова одиниця Нікарагуа в 1878-1912.

Нікарагуанське песо
Зображення
Країна  Нікарагуа
Юрисдикція Нікарагуа
Емітент Центральний банк Нікарагуа
На заміну реал Центральноамериканської республікиd
Час/дата початку 1878
Час/дата закінчення 1912

Історія ред.

У колоніальний період в обігу перебували іспанські та іспано-американські монети. У період входження до складу Сполучених Провінцій Центральної Америки в обігу - монети федерації, які продовжували звертатися і після виходу в 1838 Нікарагуа зі складу федерації.

У 1856-1857 Вільям Вокер, що захопив посаду президента Нікарагуа, випускав перші паперові гроші Нікарагуа — «військові розписки» в 25 і 50 доларів[1].

У 1870 прийнятий закон про введення нікарагуанського песо, що дорівнює 100 сентаво і прирівняний до 5 французьких франків.

У 1878 розпочато випуск монет у сентаво.

2 квітня 1879 прийнято декрет про випуск банкнот казначейства, випуск яких розпочато в 1880.

У 1888 розпочато випуск банкнот Банку Нікарагуа та Сільськогосподарського та торговельного банку.

На початку XX століття грошовий обіг Нікарагуа фактично поділений на дві зони. На атлантичному узбережжі в обігу переважно використовувалися золоті та срібні монети, на заході країни – паперові гроші.

20 березня 1912 прийнято закон про уніфікацію грошового обігу, яким вводилася нова грошова одиниця (кордоба) і здійснено перехід до золотого стандарту. Песо обмінювалося на кордоби у співвідношенні 121⁄2 :1[2]. Частина старих банкнот із надруками нового номіналу продовжували деякий час використовуватися в обігу[3].

Монети та банкноти ред.

Чеканились монети в 1, 5, 10, 20 сентаво[4].

Випускалися банкноти:

  • казначейства Нікарагуа - 5, 10, 20, 50 сентаво, 1, 5, 10, 25, 50, 100 песо[5];
  • Банку Нікарагуа - 50 сентаво, 1, 5, 10, 50, 100 песо;
  • Сільськогосподарського та торгового банку - 50 сентаво, 1, 5, 25, 50, 100 песо[6].

Примітки ред.

  1. ↑ Pick, 2000, с. 809.
  2. ↑ Бутаков, 1987, с. 184.
  3. ↑ Cuhaj, 2008, с. 915-916.
  4. ↑ Cuhaj, 2009, с. 1003.
  5. ↑ Cuhaj, 2008, с. 911—915.
  6. ↑ Pick, 2000, с. 807—808.

Література ред.

  • Бутаков Д.Д., Золотаренко Е.Д., Рыбалко Г.П. Валюты стран мира: Справочник / Под ред. С. М. Борисова, Г. П. Рыбалко, О. В. Можайскова. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Финансы и статистика, 1987. — 383 с.
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801-1900. — 6-е изд. — Iola : Krause Publications, 2009. — 1296 с. — ISBN 978-0-89689-940-7.
  • Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Paper Money. General Issues 1368—1960. — 12-е изд. — Iola : Krause Publications, 2008. — 1223 с. — ISBN 978-0-89689-730-4.
  • Pick A. Standard Catalog of World paper money. Specialized issues. Volume one / Shafer N., Bruce C.R. — 7-е изд. — Iola : Krause Publications, 2000. — 1096 с. — ISBN 0-87341-208-7.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікарагуанське_песо&oldid=41767240