Ночнар малазійський

вид птахів
Ночнар малазійський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Lyncornis
Вид: Ночнар малазійський
Lyncornis temminckii
Gould, 1838
Синоніми
Eurostopodus temminckii
Посилання
Вікісховище: Lyncornis temminckii
Віківиди: Lyncornis temminckii
ITIS: 555536
МСОП: 22689685
NCBI: 2952657

Ночна́р малазійський[2] (Lyncornis temminckii) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії[4]. Вид названий на честь голландського зоолога Конрада Якоба Темінка[5].

Опис ред.

Довжина птаха становить 25-28 см, вага 88 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. На голові є помітні пір'яні "вуха", схожі на вуха сов. Верхня частина тіла переважно коричнева, поцяткована попелястими, рудуватими і охристими плямками, на тімені чорнувато-буті плями. Обличчя темне, на шиї білуватий "комір", на горлі велика біла пляма або дві плями з боків горла. Нижня частина тіла попеляста, поцяткована нечіткими коричневими смугами. Білі плями на крилах і хвості відсутні. Очі темно-карі, дзьоб роговий, лапи темно-коричневеві.

Поширення і екологія ред.

Малазійські ночнарі мешкають на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані та на сусідніх островах (зокрема на островах Ніас, Банка і Белітунг). Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, рідколіссях, на луках, зокрема на заплавних, в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1065 м над рівнем моря. Ведуть присмерковий спосіб життя. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження в Малайзії триває з січня по червень, на острові Белітунг в березні-квітні, на Суматрі в жовтні-листопаді, на Калімантані починаючи з січня. . Відкладають яйця просто на землю. В кладці 1-2 яйця.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Lyncornis temminckii.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 травня 2022.
  4. D. T. Holyoak: Nightjars and Their Allies: The Caprimulgiformes. Oxford University Press, 2001, ss. 312–316. ISBN 0198549873. 
  5. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 381. ISBN 978-1-4081-2501-4.