Норман Ламонт

британський політик

Норман Стюарт Хьюсон Ламонт (англ. Norman Stewart Hughson Lamont; нар. 8 травня 1942(19420508), Шетландські острови, Шотландія) — британський політик-консерватор міністра в урядах Маргарет Тетчер і Джона Мейджора.

Норман Ламонт
англ. Norman Lamont
Народився 8 травня 1942(1942-05-08)[1][2] (81 рік)
Шетландські острови, Шотландія, Велика Британія
Країна  Велика Британія[3]
Діяльність політик
Alma mater Коледж Фіцвільямаd і Loretto Schoold
Знання мов англійська
Заклад Н. М. Ротшильд & cиниd
Посада канцлер казначейства, Головний секретар казначействаd, Financial Secretary to the Treasuryd, Minister of State for Defence Procurementd, Minister of State for Traded, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 51-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 50-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 49-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 48-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 47-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 46-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 45-го парламенту Сполученого Королівства[d][4] і член Палати лордів[d]
Партія Консервативна партія
Батько Daniel Lambertd[1]
Мати Helen Irene Hughsond[1]
У шлюбі з Alice Rosemary Whited
Діти Sophie Caroline Lamontd[1] і Hillaire James Lamontd[1]

Життєпис ред.

Він здобув освіту у Кембриджському університеті, у 1964 році він очолив кембриджське Всеспівдружне товариство. Після закінчення університету працював у фінансовому секторі (в основному у NM Rothschild & Sons). У червні 1970 року він взяв участь у виборах до Палати громад, але програв вибори Джону Прескотту. У травні 1972 року виграв довибори.

Після приходу консерваторів до влади у 1979 році він працював держсекретарем у Міністерстві енергетики до 1981 року. Пізніше, він був державним міністром Міністерства промисловості (19811983), державним міністром у Міністерстві торгівлі та промисловості (19831985), міністра у справах постачання армії (19851986), фінансовим секретарем Скарбниці (19861989). У 1989 році він став головним секретарем скарбниці. На виборах лідера консерваторів у 1990 році він підтримав Джона Мейджора. Коли Мейджор став прем'єр-міністром, він довірив Ламонту посаду канцлера скарбниці. Ламонт виступив за приєднання Британії до зони ERM. Події Чорної середи у 1992 році означали, що Ламонт став найбільш критикованим міністром в уряді Мейджора. У травні 1993 року Ламонт подав у відставку з посади міністра фінансів і відкинув пропозицію обійняти посаду міністра навколишнього середовища.

У 1998 р. став членом Палати лордів, йому був наданий довічний титул барона Лервік.

Примітки ред.

  1. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  2. Munzinger Personen
  3. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — 1988.
  4. а б в г д е ж Hansard 1803–2005

Посилання ред.