Відкрити головне меню
Тронгейм, 1942 (німецький архів)

Нордштерн (нім. Nordstern — Полярна Зоря), неофіційно Новий Тронгейм (нім. Neu Drontheim) — план нацистської Німеччини по створенню нового німецького мегаполісу в окупованій Норвегії під час Другої світової війни. Плановане населення близько 250 000–300 000 жителів.

Будівельний майданчик було розташовано за 15-20 км на північний захід від норвезького міста Тронгейм . Оскільки Тронгеймс-фіорд мав істотне значення для німецьких військових, Нордштерн мав бути побудовано поряд з великою військово-морською базою, щоб дати Німеччині повний морський контроль над Північною Атлантикою. План активно підтримувався грос-адміралами Еріхом Редер і Карлом Деніцем.

Адольф Гітлер заявляв, що місто Нордштерн стане «німецьким Сінгапуром»[1][2]. Під час самої війни порт Тронгейму перетворився на основну базу німецьких субмарин в північній Атлантиці з бункером Дора 1.

Зміст

Стратегічне значенняРедагувати

Захоплення Норвегії надало військовому керівництву Третього рейху нові можливості для розширення. Місто Тронгейм і Тронгеймс-фіорд мали стратегічне значення з кількох причин. До початку війни віце-адмірал і військово-морський стратег Вольфганг Вегенер вже довгий час підкреслював стратегічні вигоди для Німеччини у придбанні баз уздовж узбережжя Норвегії.

Одним з яскравих прикладів цих вигод є можливість проведення в Норвегії додаткових ремонтів лінкора «Тірпіц», який змушений був постійно повертатися до Німеччини для цього. Через величезні розміри лінкора в північній Атлантиці просто не було інших доків, досить великих, щоб вмістити його. Після провалу люфтваффе в битві за Британію, військові стратеги Німеччині вирішили, що необхідно провести морську блокаду Великої Британії, відправляючи на дно судна постачання. Крім того, Норвегія мала велике значення у разі проведення операцій в Атлантиці в найближчому майбутньому. Ці та інші мотиви, такі, як постачання шведської залізної руди через Нарвік (норвезьке місто-порт, яке має пряме залізничне сполучення з місцями видобутку залізної руди в шведському місті Кіруна) Верховне командування вермахту класифікувало володіння Норвегією в цілому і Тронгеймом зокрема, як стратегічно важливий для німецької військової машини об'єкт.

ЕтимологіяРедагувати

Назва Nordstern проекту міста дав Адольф Гітлер. Але також існує повоєнна версія назви проекту Neu-Drontheim (з нім. Новий Тронгейм). Термін придуманий автором Габріелем Бровольд (англ. Gabriel Brovold) в його книзі 1996 року «Neu-Drontheim i Hitlers regi: og Øysand under krigen», і ніколи не пропонувалася нацистами для проектованого міста.

Drontheim є традиційною розмовною формою назви Тронгейму в німецькій мові, і в цій якості використовувався окупаційною владою. Далі плутанина випливає з того факту, що Гітлер часто використовував у промові «Trondheim/Drontheim» як короткий спосіб посилання на проект будівництва, і ряд істориків помилково посилалися на плани реконструкції Тронгейму, а не створення нового, окремого міста. Йозеф Геббельс позначив назву проекту як «Nordstern» у своїх щоденниках за 9 липня 1941 року, пояснивши, що таке ім'я прямо сказав йому Гітлер[3].

ІсторіяРедагувати

Для організації та проведення необхідного планування для нового проекту Гітлер призначив архітектора Альберта Шпеєра. 1 травня 1941 Шпеєр отримав необхідну інформацію про просторові і структурні вимоги для великої корабельні від віце-адмірала Вернера Фукса у Верховному командуванні крігсмаріне. Він доповів Гітлеру про проект, будучи в рейхсканцелярії в супроводі гроссадмірала Еріха Редера 21 червня. Гітлер також обговорював перспективи міста і його військову базу під час конференції з озброєння 13 травня 1942.

У 1943 році почалися наземні вибухові роботи. Для забезпечення будівництва робочою силою було прийнято рішення використовувати працю військовополонених, які жили в таборі, розташованому в селі Øysand (на північний захід від міста Мельхус). Для Гітлера були підготовлені спеціальні карти, за якими він вивчав оптимальні позиції доків та супутньої інфраструктури. Для нього також побудували в Берліні дуже докладну мініатюрну модель проектованого міста (втрачена під час союзних бомбардувань в 1945 році).

Відмова від проектуРедагувати

Після ряду військових невдач Німеччини будівництво міста зупинилося і було відкладене на невизначений термін. А після знищення лінкора «Тірпіц» в листопаді 1944 року велика частина військово-морського керівництва була звільнена, і від плану «Nordstern» відмовилися назавжди[4].

Розташування, розміри і плануванняРедагувати

Було прийнято рішення, що Nordstern мав бути побудований у водно-болотних угіддях Øysand, в 15-20 км на північний захід від Тронгейму. Необхідно було забезпечити житлом близько 300 тисяч переселенців з Німеччини (така кількість жителів більш ніж в три рази перевищувало б населення Тронгейму 1940-х років). Для цієї мети 55000 житлових будинків мали бути побудовані на площі близько 300 га. У місті мав розміститися величезний художній музей для північної частини Великої німецької імперії, що містить роботи тільки німецьких майстрів . Щоб зв'язати цей північний форпост з Німеччиною, до Тронгейму мали побудувати автобани через данські протоки Великий і Малий Бельт і далі через південно-західні частини Швеції і Норвегії.

Сама морська база була запланована, щоб обслуговувати величезні корабельні, доки та бази підводних човнів для очікуваного післявоєнного німецького військово-морського флоту, який мав складатися з декількох сотень субмарин, десятків суперлінкорів, а також кількох авіаносців. Ця база, за словами Гітлера, мала стати військовою цитаделлю на кшталт британського Сінгапуру[5].

Атлантичний валРедагувати

Докладніше: Атлантичний вал

Місто (так само, як і більшість важливих морських баз Німеччини) мало зіграти важливу роль у планах розширення Атлантичного валу. Під час Нюрнберзького процесу було визнано, що Гітлер мав намір зберегти не тільки Тронгейм, але також і численні інші морські міста (такі, як Брест і Шербур у Франції) як німецькі ексклави (Festungen, тобто «цитаделі») для Третього рейху, подібно до радянської військової бази, тимчасово створеної у фінському місті Ханко після Зимової війни.

Нордштерн мав стати однією з багатьох військових квазиколоній, населених майже виключно німцями. Разом з іншими містами і островами в Європі та Африці Nordstern мав стати частиною ланцюга німецьких військових баз, що охоплять всю атлантичну берегову лінію від Норвегії до Бельгійського Конго . Це мало допомогти Німеччині у відновленні великої колоніальної області в Центральній Африці — Deutsch Mittelafrika, а також послужити для наступальних і для захисних операцій проти країн Західної півкулі, зокрема Сполучених Штатів .

ПриміткиРедагувати

  1. Frederic Spotts, (2002). Hitler and the Power of Aesthetics, p.33. Hutchinson.
  2. Victor Rothwell. War Aims in the Second World War: the War Aims of the Major Belligerents 1939-45, page 37. Edinburgh University Press, 2005.
  3. Frederic Spotts, (2002). Hitler and the Power of Aesthetics, p.447.
  4. Niklas Zetterling, Michael Tamelander. The Life and Death of Germany's Last Super Battleship. Casemate Publishers, 2009
  5. David Irving, (1977). Hitler's War. Viking Press.

Ресурси ІнтернетуРедагувати