Ногата (араб.: накада — сортувати гроші, вибирати гарні екземпляри; наґд — повноцінна, відбірна монета на відміну від монет меншої вартости[1]) — грошова одиниця, що перебувала в обігу на землях Київської держави у домонгольський період. Разом з куною, різаною становила кунно-грошову систему Київської Русі.

Назва походить від арабських термінів «нагд» — повноцінна, відбірна монета, або «накада» — сортувати, відбирати найкращі екземпляри.

Ногата — це високопробна срібна монета (арабський куфічний диргем (дірхем) ранніх емісій). Вага її становила близько 2,5 г.

В XI столітті ногата дорівнювала 1/20 гривні.

Примітки

ред.
  1. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 94

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.