Пон-Неф
Новий міст, також Пон-Неф (фр. Pont Neuf) — найстаріший зі збережених мостів Парижа через річку Сена. Зараз є одним із символів Парижа.
| Пон-Неф фр. Pont Neuf | |
|---|---|
 Західні сторона острова Сіте і мосту Пон-Неф у Парижі, Франція. | |
| 48°51′27″ пн. ш. 2°20′30″ сх. д. / 48.85750000002777682° пн. ш. 2.341666666694° сх. д.Координати: 48°51′27″ пн. ш. 2°20′30″ сх. д. / 48.85750000002777682° пн. ш. 2.341666666694° сх. д. | |
| Офіційна назва | фр. pont Neuf[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[2][3] |
| Розташування |
VI округ Парижа Saint-Germain-l'Auxerroisd[3] Монне[d] Париж |
| Перетинає | Сена |
| Матеріал | камінь |
| Загальна довжина | 238 м |
| Ширина | 22 м |
| Початок будівництва | 1578 |
| Завершення будівництва | 1607 |
| Відкрито | 1607 |
| Конструктор, архітектор | Jean-Baptiste Androuet du Cerceaud |
| Власник | municipality of Parisd[2] |
| Охоронний статус | пам'ятка історії класифікованаd[2] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
  Пон-Неф Пон-Неф (Франція) | |
 | |
 Пон-Неф у Вікісховищі | |
Короткий опис ред.
Довжина аркового мосту становить 280 м, ширина — 20 м. Новий міст з'єднує набережну Лувру (Quai du Louvre) в 1-му окрузі на правому березі з набережною Конті (Quai de Conti) та набережною Ґран-Оґюстен (Quai des Grands Augustins) на лівому березі в VI-му окрузі. Приблизно посередині міст перетинає західний край острова Сіте.
Історія ред.
У середині XVI століття в Парижі було всього чотири мости: Малий міст, міст Нотр-Дам, міст Сен-Мішель та міст Міняйл. Оскільки в той час Париж уже був доволі великим містом з інтенсивним вуличним рухом, який завдав значної шкоди існуючим мостам, слід було терміново спорудити новий міст, який з'єднав би Лувр із ринком абатства Сен-Жермен-де-Пре.
Вже в 1556 король Генріх II розглядав план спорудження мосту, однак план був нереалізований, внаслідок опору паризьких торговців. Лише через 20 років ввечері 31 травня 1578 король Генріх III поклав початок будівництву мосту. Особливістю Нового мосту стало те, що він не був забудований крамницями і будинками, як інші мости. Таким чином, проходячи мостом, можна було милуватися Сеною й околицями, однак торговці були незадоволені тим, скільки місця, з їхнього погляду, залишилося не використаним. Здача мосту сталася через 30 років вже за короля Генріха IV.
У 1985 міст «запакований» художником Хрісто Явашевим і його дружиною Жанною-Клод. Підготовчі роботи тривали близько 10 років, однак насамперед тому, що проєкт мав схвалити мер Жак Ширак.
У 1991 Леос Каракс зняв тут фільм «Коханці з Пон-Неф», проте більшість сцен були зняті на копії мосту, спорудженій на півдні Франції.
Галерея ред.
-
Проєкт мосту (бл. 1577), музей Карнавале, Париж -
П'єр Огюст Ренуар, 1872, Національна галерея мистецтва, Вашингтон -
-
_-_Pierre-Auguste_Renoir_(National_Gallery_of_Art,_Washington_D.C.).jpg)
Література ред.
- Félix et Louis Lazare, Dictionnaire historique des rues et monuments de Paris en 1855 avec les plans des 48 quartiers, Maisonneuve & Larose, 796 p. (ISBN 2-86877-184-X) ;
- Victor R. Belot, Le Pont-Neuf: Histoire et petites histoires, Nouvelles Editions Latines, 1978
Примітки ред.
- ↑ opendata.paris.fr
- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ а б archINFORM — 1994.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pont Neuf |
- Pont Neuf [Архівовано 17 березня 2011 у Wayback Machine.]