Нова Західна вежа (Кам'янець-Подільська фортеця)
Нова́ За́хідна ве́жа — наріжна фортечна вежа № 7 Старого замку міста Кам'янець-Подільський. Зведена у XVI–XVII сторіччях. Найбільша за розмірами споруда замку. Пам'ятка перехідного етапу від середньовічної до нової фортифікації.
| Нова Західна вежа | |
|---|---|
 | |
| 48°40′25″ пн. ш. 26°33′43″ сх. д. / 48.673722222222° пн. ш. 26.561861111111° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Кам'янець-Подільський |
| Адреса | вул. Замкова, 1 |
| Тип | вежа і пам'ятка |
| Архітектор | Йов Претвич |
| Початок будівництва | 1542 |
| Побудовано | 1672 |
| Статус | Державний історичний музей-заповідник |
| Стан | задовільний |
  Нова Західна вежа Нова Західна вежа (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва
ред.Новозведену на західному боці замку вежу назвали Новою Західною.
Згадка в історичних джерелах
ред.Опис вежі зберігся в «Реєстрі всіх будівель навколо замку Кам'янецького» за 1544 рік:
«Вежа, новоспоруджена біля вежі Денної, з боку поля, звідки найбільш можливий доступ ворогові, зведена міцно, на фундаменті...
З боку замку в цю вежу веде новий широкий склепінчастий вхід... Входом цим, в разі потреби, витягають у вежу гармати... На середньому поверсі вежі, з боку поля, розташовані бійниці, закриті тонкою стіною, яка, в разі потреби, може бути легко зруйнована і скинута тут же вниз у рів. По боках цих бійниць збоку... влаштовані хрестоподібні вікна, з яких також можна буде стріляти з рушниць...
По середині цієї вежі, всередині, є товсті кам'яні стовпи. На них укріплені колоди, які входять у стіни і на яких наслана підлога уздовж бійниць.
На... третьому поверсі вежі є такі ж бійниці, а з боків їх – менші; всі вони так міцно споруджені і забезпечені склепіннями, що стрільба з них абсолютно безпечна. Верхні шипи або зубці веж мають 9 ліктів завтовшки, а під ними стіна вежі має завтовшки 14 ліктів...»[1]
Історія
ред.
_N_7.jpg)
Вежу у п'ятикутній формі збудував королівський архітектор і військовий інженер Йов Претфес (Претвич). Основу для вежі і заглиблення замкового рову вирубували у скелі. Нова вежа була ідентичною Новій Східній, але мала всередині стовп, на який спиралися конструкції даху. З цієї башти добре прострілювалися західний оборонний рів, дорога до замку, а також західний і південно-західний підступи до фортеці.
Однак пізніше вежа разом з Новою Східною виявилася найуразливішою. 25 серпня 1672 після підриву під чам бойових дій між польським гарнізоном Кам'янця і союзним турецько-козацьким військом вежа була сильно пошкоджена.
Турки відбудували її. Вежа отримала підковоподібний в плані абрис і з пунтоне перетворилася у бастею.[2]
Опис
ред.Вежа утворює західний зовнішній ріг Старого замку. Виступає на 17,5 м за перетин його північно-західних і південно-західних мурів. Вежа являє собою в плані напівколо діаметром 20 м, кінці якого продовжуються прямими ділянками довжиною 10 м і примикають на відстані 5,5 м один від іншого до рогу Денної вежі. Мури з додатним нахилом, на рівні другого ярусу мають товщину 3,3 м, на рівні третього ярусу — 2,6 м. Висота їх з боку рову 12-15 м.[2]
Реставраційні роботи
ред.У 1946-1952 роках провели консерваційні роботи фортеці. У 1960-х роках під керівництвом архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької проводились планомірні архітектурно-археологічні дослідження укріплень Старого замку. Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування опрацював Генеральну програму консерваційно-реставраційних робіт по Старому замку та архітектурну концепцію реставрації, розроблену Є. Пламеницькою. У 1960-1980-х роках здійснили консервацію та реставрацію значної частини замкових укріплень, зокрема і Денної вежі.[3]
Нові масштабні реставраційні роботи провели згідно з «Перспективною програмою консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого і Нового замків» 1999 року, автором якої була дочка Євгенії Пламеницької Ольга Пламеницька.[3]
Примітки
ред.- ↑ Regestr wszego budowania w okrąg i zewnątrz zamku kamienieckiego, tak nowo murów murowanych, jako starych wedle potrzeb poprawionych i wywożenie przekopów zamkowych, przez pana Wojciecha Starzechowskiego, kasztelana bełzkiego etc, pomierzane roku 1544 / Переклад: Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии. 1901. – С. 224.
- ↑ а б Пам'ятки містобудування і архітектури Української РСР. Архів оригіналу за 6 вересня 2007. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ а б Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець: (пізньоантичний — ранньомодерний час).
- ↑ Старої фортеці в Кам'янці-Подільському. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
Література
ред.- Михайловський В. М. Inventarz i lustracie starostw: Kamieniec Podolskiego i Latyczowskiego. Rok 1613 // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — 2008. — Т. 18. — С. 98—116. Архівовано з джерела 28 грудня 2019. Процитовано.
- Нова Західна вежа // Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР = Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 187. (рос.)
- Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 89—97.
- Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець: (пізньоантичний — ранньомодерний час). — Кам'янець-Подільський : ФОП Сисин О. В, 2012. — 672 с.
- Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — 256 с.
- Седак Олександр. Кам'янець-Подільський замок // 100 найвідоміших шедеврів України. — К. : Автограф, 2004. — С. 273—279.
- Станіславська Людмила. Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с.