Никоненко Олександр Семенович
Олекса́ндр Семе́нович Никоне́нко (нар. 9 листопада 1941, Мулловка) — український лікар-хірург, доктор медичних наук (1982), професор (1984), член-кореспондент НАН України (2006), академік НАМН України (2012)[1], заступник голови Асоціації хірургів України, член Президіуму Асоціації судинних хірургів, заступник голови Асоціації серцево-судинних хірургів України, заступник голови Асоціації трансплантологів України.[2]
| Олександр Семенович Никоненко | |
|---|---|
| Народився |
9 листопада 1941 (82 роки) Мулловка, Мелекеський район, Ульяновська область, РРФСР, СРСР |
| Місце проживання | Запоріжжя |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | лікар, хірург |
| Alma mater | Рязанський медичний інститут (1964) |
| Галузь | хірургія, трансплантологія |
| Заклад | Запорізький державний медичний університет |
| Науковий ступінь |
доктор медичних наук (1982) професор (1984) |
| Нагороди | |
Життєпис
ред.Народився 9 листопада 1941 року у селі Мулловка, нині смт Ульяновської області, РФ.
Освіта
ред.Закінчив Рязанський медичний інститут у 1964 році.
Трудова діяльність
ред.У 1969–1983 роках працював у Рязанському медичному інституті.
З 1983 по 2018 рік був завідувачем кафедри шпитальної хірургії Запорізького державного медичного університету.
Від 2002 року — ректор, водночас від 2003 року — професор кафедри трансплантології та ендокринної хірургії з курсом серцево-судинної хірургії Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
У 2004–2007 та 2011–2018 роках був головним позаштатним трансплантологом МОЗ України, від 2019 року — головний експерт з питань трансплантації МОЗ України.
Головний редактор журналу «Сучасні медичні технології» з 2009 року.
Наукові досягнення
ред.У 1982 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, а у 1984 році — звання професора.
У 1992 році під його керівництвом вперше в Україні організовано центр трансплантації та хронічного гемодіалізу.
У 2004 році на базі Запорізької медичної академії післядипломної освіти засновано Науково-дослідний інститут серцево-судинної хірургії та трансплантації.
Він став першим в Україні, хто виконав успішну операцію з пересадки серця, а у 2011 — одночасну трансплантацію печінки, нирки та підшлункової залози[3] при цукровому діабеті.[1]
Є автором понад 520 наукових праць, 4 монографій, 4 посібників та 4 авторських свідоцтв.[2]
Нагороди
ред.- Заслужений діяч науки і техніки України (1996);
- Державна премія України в галузі науки і техніки (2000);
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2003);
- «Людина року – 2004» в галузі науки (2005);
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2006);
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (2009);
- Орден ім. М. І. Пирогова (2010);
- Почесна грамота Верховної Ради України (2011);
- Медаль ім. М. М. Амосова (2014).
Основні праці
ред.- Тромбоемболія гілок легеневих артерій та посттромбоемболічна легенева гіпертензія: діагностика та профілактика. К., 1999;
- Трансплантация печени: Руководство. З., 2000; Хірургічне лікування уражень брахіоцефальних артерій // Серце і судини. 2003. № 1;
- Эхокардиографическая диагностика криза отторжения после трансплантации сердца // КХ. 2004. № 4–5;
- Состояние и перспективы трансплантации в Украине // Трансплантология. 2004. № 7;
- Атлас патоморфології ниркових трансплантатів (Запоріжжя, 2011)
- Современные методы диагностики, прогнозирования и профилактики дисфункции почечного аллотрансплантата // Вест. хирургии им. И. Грекова. 2011. № 6; Трансплантология: Учеб. пособ. З., 2014;
- Тромбоэмболия легочной артерии. К., 2016; Significance of the pathologic findings in implantation biopsies for kidney allografts survival // International j. of organ transplantation medicine. 2019. Vol. 10 (усі – співавт.).
Примітки
ред.- ↑ а б Т. М. Терещенко. Никоненко Олександр Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
- ↑ а б НИКОНЕНКО Олександр Семенович. НАМН України (укр.). 3 липня 2019. Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 31 травня 2024.
- ↑ 12 відомих людей родом із Запоріжжя. Запорозька Січ (укр.). Архів оригіналу за 12 травня 2024. Процитовано 31 травня 2024.
Джерела
ред.- Т. М. Терещенко. Никоненко Олександр Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.