Никитська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Пружанського повіту Гродненської губернії Російської імперії (волость). Волосний центр — колонія Микитичі.

Никитська волость
Центр Микитичі
Площа 6639 (1885)
Населення 2547 осіб (1885)
Густота 0.4 осіб / десятина
Наступники гміна Мікітиче

Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 8 сільських громад. Населення — 2547 осіб, 203 дворові господарства, 6639 десятин землі (3558 — орної)[1].

У складі Польщі ред.

Гміна Мікітиче
1920—1926
Воєводство Поліське
Повіт Пружанський
Адмінцентр гміни Микитичі
Тип гміни Сільська
Населення (1921)
 • населення
 • густота населення

1845

Після анексії Полісся Польщею волость отримала назву ґміна Мікітиче Пружанського повіту Поліського воєводства Польської республіки (гміна). Адміністративним центром була колонія Микитичі.

Станом на 1926 рік ґміну складали:

  • 9 сіл:
    • Вільшани (Л)
    • Вінець (М)
    • Заболоття (П)
    • Загір'я (П)
    • Задворяни (П)
    • Куплин (П)
    • Олішевичі (П)
    • Смоляни (П)
    • Тулівщина (П)
  • 6 фільварків:
    • Борок (П)
    • Новий Куплин (П)
    • Скопівка (Л)
    • Шуляківщина (П)
    • І Загір'я (П)
    • ІІ Загір'я (П)
  • 2 колонії:
    • Балабанівка (П)
    • Микитичі (П)

Ґміна Мікітиче ліквідована розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ 5 січня 1926 р. приєднанням більшої частини (П) до новоствореної ґміни Пружана та менших — до ґмін Малеч (М) і Ліново (Л)[2]

Примітки ред.

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 stycznia 1926 r. o niektórych zmianach terytorjalnych w powiecie prużańskim, w województwie poleskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)