Нижній Новгород-Московський

залізнична станція в місті Нижній Новгород

Вокзал Нижній Новгород[1] (до 2010 року Горький-Московський, Московський вокзал) — пасажирський термінал станції Нижній Новгород-Московський — головний вокзал Нижнього Новгорода. Розташований за адресою: площа Революції, д. 2. Входить в Горьківську регіональну дирекцію залізничних вокзалів[1].

Московський вокзал
Головний хід
Горьківська залізниця
залізнична станція, надземна станція, залізничний вокзал
Nizhny Novgorod railway station asv2019-05.jpg
Розташування
Адреса Росія Росія, Нижній Новгород
Координати 56°19′18″ пн. ш. 43°56′45″ сх. д. / 56.321897000028° пн. ш. 43.94606300002777743° сх. д. / 56.321897000028; 43.94606300002777743Координати: 56°19′18″ пн. ш. 43°56′45″ сх. д. / 56.321897000028° пн. ш. 43.94606300002777743° сх. д. / 56.321897000028; 43.94606300002777743
Структура
Лінія(ї) Горьківська залізниця
Платформ 7
Тип платформ бічна, острівні
Колій 13
Час роботи цілодобово
Історія
Відкрито 1862
Електрифіковано 1960
Будівля
Стиль конструктивізм
Інша інформація
Власник Горьківська залізниця
Оператор Горьківська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 260200
Код Експрес-3 2060001
Мапа
Московський вокзал на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Московський вокзал у XIX столітті

Вокзал в Нижньому Новгороді побудований 1862 року, коли була продовжена залізниця Москва — Владимир. 2 серпня 1862 року відкрито рух на ділянці Владимир — Нижній Новгород. Вокзал став кінцевим пунктом для Московсько-Нижньогородської залізниці[2].

Це були три двоповерхові корпуси, з'єднані переходами з вестибюлем в центрі, залами чекання, поштою, телеграфом, буфетами і ресторанами. На центральній вежі було встановлено годинник. Всередині будівлі стіни були прикрашені мозаїчними панно на героїчні теми[3].

1894 року побудовано імператорський павільйон для прибуття імператорських осіб у місто[4]. Проєктував цю будівлю й інтер'єри архітектор Дмитро Чичагов — представник відомої династії російських архітекторів. Зал павільйону було прикрашено великим портретом імператора Миколи II і різьбленим каміном з білого італійського мармуру. Для проведення переговорів був встановлений телефон.

Павільйон приймав імператора двічі: 1896 року, під час Всеросійської виставки і 1913 року, під час святкування 300-річчя дому Романових[4]. Під час революції 1905 року його захопили повстанці. Після Жовтневого перевороту у 1917 році в будівлі розташовувалися комітет більшовиків Канавіна і лікувальний заклад при залізниці.

 
Перебудована радянська будівля вокзалу

Радянська влада тривалий час зберігала стару будівлю. Під час Другої світової війни вокзал разом з Казанським став важливим стратегічним об'єктом. Для сполучення двох вокзалів було прокладено колії через вантажний порт на Стрілці і Канавінській міст[5]. Німецькі льотчики кілька разів намагалися розбомбити вокзал, проте, це їм не вдалося. Бомби падали на площу Революції і неподалік від сучасної будівлі Центрального універмагу.

У 1960-х роках будівлю було перебудовано. Був знищений історичний фасад. Усередині вокзал також зазнав кардинальних змін: дореволюційні мозаїки на стінах замінили радянськими, перебудували зали чекання та багато інших приміщень. У центрі залу була розміщена гігантська люстра, виготовлена у Нідерландах, з безлічі металевих панелей.

1985 року, після запуску метрополітену, в будівлі терміналу були обладнані виходи в довгий перехід до станції «Московська».

 
Люстра всередині старої будівлі вокзалу

З 2002 року здійснюється модернізація вокзалу, оснащення терміналами для автоматичної перевірки квитків, спорудження навісів над платформами.

З червня 2017 року вокзал був закритий на реконструкцію, відкрився 28 квітня 2018 року. На час реконструкції вихід пасажирів на платформи до поїздів далекого прямування і до електропоїздів здійснювався через приміські тунелі. Пасажирів чекав повністю оновлений термінал, обладнаний і перебудований в дусі XXI століття[6].

Гігантська люстра була демонтована і відправлена на зберігання на склад. Від радянської епохи залишилися тільки два мозаїчних панно на бічних стінах всередині будівлі.

30 березня 2010 року станція Горький-Московський була перейменована на сучасну назву Нижній Новгород-Московський[7]. 1 липня 2010 року назву вокзалу Горький-Московський було змінено на Нижній Новгород згідно з розпорядженням президента ВАТ «РЖД» Володимира Якуніна[8]. Проте, назва на самому вокзалі була змінена лише у квітні 2014 року з «Московський вокзал» на «Залізничний вокзал», так як тільки до цього часу було профінансовано[9][10].

Міська електричкаРедагувати

Сормовська лінія
 
0 Московський вокзал   «Московська»
 
5 Костаріха
 
6 Лісове містечко
 
9 Чаадаєва
 
11 Кооперативна
 
12 Світлоярська
 
14 Почінкі
Приокська лінія
 
0 Московський вокзал   «Московська»
 
5 435 км
 
7 Нижній Новгород-Сортувальний
 
9 Кондукторська
 
13 Петряєвка
 
22 Сартаково (передмістя)
 
24 Окська (передмістя)
 
30 Кудьма (передмістя)
 
40 Ройко (передмістя)
 
43 Велика Єльня (передмістя)
 
48 Анкудінівка (передмістя)
 
52 Проспект Гагаріна

24 червня 2013 року відкрито першу лінію міської електрички (так званий «S-Bahn»), яка сполучає Сормовський район та Московський вокзал Нижнього Новгорода[11]. Вона проходить через квартали, де відсутнє метрополітен. Потяги на міських лініях курсують рідше, ніж у метро, ​​але частіше, ніж на приміських напрямках. У «години пік» електропоїзди на першій лінії курсують з інтервалом 20-30 хвилин. 2014 року відкрито другу лінію, що сполучає Московський вокзал зі станцією «Проспект Гагаріна». Поєднує кілька районів та частину передмістя, через що має різні тарифні зони[12].

# Назва лінії Кінцеві станції Станції
1 Сормовська Нижній Новгород-Московський — Починки 7
2 Приокська Нижній Новгород-Московський — Проспект Гагаріна 12
Всього 19

ФотогалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Вокзал Нижній Новгород. nizhnijnovgorod.dzvr.ru. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 10 квітня 2018. 
  2. Московско-Нижегородская железная дорога. w.histrf.ru (російська). Энциклопедия Всемирная история. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018. 
  3. Московский вокзал. book-hall.ru (російська). Централизованная библиотечная система Канавинского района. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 25 грудня 2018. 
  4. а б Морохін, Миколай. Императорский павильон Московского вокзала и сохранение культурного наследия на Горьковской железной дороге. www.gttp.ru (російська). Дать понять. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 25 грудня 2018. 
  5. Горький (Нижний Новгород). История.... forum.tr.ru (російська). Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018. 
  6. Реконструкция вокзального комплекса Нижний Новгород. domostroynn.ru (російська). DomostroyNN. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 25 грудня 2018. 
  7. Постанова Уряду № 196 від 30 березня 2010 року "Про присвоєння найменувань географічних об'єктів в Республіці Карелія і перейменування географічних об'єктів в Нижегородської і Свердловській областях». Російська газета. 30 березня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  8. Наказ ВАТ РЖД від 01.07.2010 N 97. Останні додані нормативні документи РЖД. РЖД. 1 липня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  9. "Московський вокзал" в Нижньому Новгороді став "Залізничним". НТА Приволжье. 18 квітня 2014. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  10. Залізничний вокзал Нижнього Новгорода змінив ім'я. В городе N. 18 квітня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
  11. Нижньогородська міська електричка здійснила свій перший рейс. Newsroom24.ru. 25 червня 2013. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 26 червня 2017. 
  12. Мега-експрес. АТ «Волго-Вятская приміська пасажирська компанія ». Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 26 червня 2017.