Нестор Гайовський
Нестор Гайовський (англ. Nestor Gayowsky) (1934) — канадський дипломат. Генеральний консул Канади в Києві (1990—1991). Тимчасовий повірений у справах Канади в Україні (1992)[1][2].
| Нестор Євген Гайовський Nestor Eugene Gayowsky | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1992 — 1992 | |||
| Спадкоємець: | Франсуа Антуан Матіс | ||
| Народження: |
1934.svg){kind=small} Канада Брендон | ||
| Країна: | Канада | ||
| Мати: | Ірина Гайовська | ||
Життєпис ред.
Народився в 1934 році в українській родині, в місті Брендон, провінція Манітоба, Канада[3]. В Університеті Манітоби спеціалізувався на економіці та політології.
У 1956 році поїхав до Оттави, де приєднався до тогочасної іноземної служби Департаменту імміграції. Спочатку працював у імміграційному офісі в Торонто. З 1958 року працював в Оттаві та провінції Квебек. У 1959 році був направлений на роботу за кордон у Копенгаген. Крім Данії, працював також у Фінляндії та Італії. У 1964 році повернувся до Канади, де обіймав кілька керівних посад в Імміграційній іноземній службі, а потім перейшов до іншого урядового органу, що опікувався фітнесом та аматорським спортом, де він був старшим радником з питань фінансів та адміністрування під час інтенсивного зростання та активності програми Олімпійських ігор в Монреалі. У 1977 році його запросив Генеральний аудитор Канади приєднатися до цієї організації, де він працював до 1981 року.
З 1981 по 1983 роки служив у Посольстві Канади в СРСР комерційним радником з питань кукурудзи.
З 1983 по 1989 роки працював у службі Генерального ревізора Канади.
З 1989 року він займав посаду відповідального директора спеціальної групи в справах торгівлі між Канадою і СРСР при міністерстві закордонних справ Канади[4]. Двічі їздив до Радянського Союзу: у жовтні 1989 р. з українською професійною та підприємницькою групами, що складала близько 60 осіб, щоб побачити, якими є експортні можливості України та в травні-червні 1990 року, щоб поговорити з радянськими виробниками, оскільки в цей час, внаслідок гласності та перебудови, вже не потрібно було працювати лише через Москву.
З 12.1990 по 01.1992 — Генеральний консул Канади в Києві[5]. Консул Нестор Гайовський вручив Президенту Леоніду Кравчуку 2 грудня 1991 р. повідомлення про визнання незалежної України Канадою — першою західною державою[6][7][8][9].
З 01.1992 по 09.1992 — Тимчасово повірений у справах Канади в Україні[10][11][12][13][14][15][16]..
З 02.1993 — у відставці.
У 1993 — відкрив у Києві офіс ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку).
З грудня 1994 — проживає в Оттаві (Канада). З Оттави він щороку відвідує Україну і щодня стежить за українськими подіями через Інтернет, а також підтримує контакт з українськими друзями.
У 2004 — був спостерігачем від ОБСЄ, під час президентських виборів в Україні[17].
Публікації ред.
- Слони і радянська спадщина. Nasha Doroha-2006 ISBN 1-894022-75-0[18]
- Перші дні імміграційної служби закордонних справ Канади
Сім'я ред.
- Батько — Прокоп Пітер Гайовський (1892, Львів — 1974, Вінніпег), був одним із редакторів «Українського голосу»[19]
- Мати — Ірен Хелен Валук Гайовська (1905, Чернівці — 2007, Вінніпег), педагог, викладала українську мову, два роки була президентом відділення Українсько-канадського комітету (УКК) у Вінніпезі, а також брала участь в роботі «Просвіти» та в Українській національній асоціації у Вінніпезі.[20][21].
- Сестра — Корнелія Гайовська (Кучма) (1928-), викладала музику в Лондоні.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Таємниці нашої незалежності
- ↑ Колишні дипломати, що представляли Канаду в Україні, просять показати українській владі, що угода про вільну торгівлю буде залежати від дій влади.
- ↑ The Early Days of the Immigration Foreign Service by Nestor Gayowsky, with help from David Bullock
- ↑ Свобода 1990. Н. Гайовський буде першим консулом Канади в Києві
- ↑ From Canada with Love. Nestor Gayowsky
- ↑ Україна — Канада: сучасні наукові студії Текст: кол. моногр.: у У 45 3-х кн. Кн. 1 = Ukraine — Canada: Modern Scientific Studies: Collective Monograph Text: in three books. Book 1. — Луцьк: Вежа-Друк, 2018. — 132 c.
- ↑ Становлення зовнішньої політики України
- ↑ Анатолій Зленко у проекті Усна Історія Незалежної України 1988—1991
- ↑ УКРАЇНА І СВІТ: теоретико-практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин, 2020. Визнання незалежності України Канадою: рішучі дії
- ↑ Посли Канади в Україні
- ↑ «День» англійською: сучасне, минуле, майбутнє
- ↑ Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін
- ↑ The West doesn't seem to know what it wants, writes Nestor Gayowsky, Qualicum Beach, B.C., Canada's first diplomatic representative to Ukraine.
- ↑ Nestor Gayowsky: Ukraine since 2014
- ↑ Exclusive Interview with Diplomat Nestor Gayowsky by Marta Dyczok: «Ukraine, Canada & A Satellite Phone: How History Happened in 1991»
- ↑ Nestor Gayowsky Top # 6 Facts
- ↑ Світова преса про вибори в Україні-2004 Архів матеріалів, відібраних і упорядкованих професором Домініком Арелем, Університет Оттави, Канада
- ↑ Elephants and the Soviet Legacy Nestor Gayowsky
- ↑ Memorable Manitobans: Irene Helen Waluk Gayowsky (1905—2007)
- ↑ IRENE GAYOWSKY
- ↑ Memorable Manitobans: Irene Helen Waluk Gayowsky (c1905-2007)
Джерела ред.
- INTERVIEW: Nestor Gayowsky, Canada's consul-general for Kiev. — P. 8-9 ukrweekly.com(англ.)