Нероччо де Ланді (італ. Neroccio de' Landi; 1447 — 1500) — італійський художник та скульптор раннього Відродження, представник Сієнської школи.

Нероччо де Ланді
«Портрет пані». 1480-ті роки
Народився1447(1447)
Сієна
Помер1500(1500)
Сієна
ГромадянствоСієнська республіка
Національністьіталієць
Діяльністьхудожник, скульптор
НапрямокСієнська школа
Magnum opusMadonna and Child with St. John the Baptist and St. Anthonyd і Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем та Марією Магдалиною
Конфесіякатолицтво
РідЛанді дель Поджо
БатькоБартоломео де Ланді

Життєпис

ред.

Походив з аристократичної родини Ланді дель Поджо. Народився у 1447 році в родині впливового державного діяча Бартоломео де Ланді, замолоду виявив хист до мистецтва. Тому батьки віддали його на навчання до майстерні Векк'єтти. Тут він затоваришував з Франческо ді Джорджо, в майбутньому художником, скульптором та архітектором.

У 1467 році разом з ді Джорджо організував майстерню «Товариство живопису». Спільна творчість тривала до 1475 року, коли виник між ними конфлікт з мистецьких питань. Тоді Нероччо відкрив власну майстерню.

Творчість

ред.

Його твори відрізняє не інтелектуальність, а ліризм, такий характерний для тосканського Відродження кінця XV століття, у них переплелися сієнські традиції, флорентійська тематика, а також мотиви північних мініатюр.

Переважно Нероччо де Ланді спеціалізувався на зображенні біблійних героїв святих, є автором численних зображень Мадонни.

У 1468 році він намалював сцени з життя Святого Бенедикта (Уфіцці, Флоренція), «Мадонна з немовлям і святими Ієронімом і Бернардом» (Пінакотека Сієни).

У 1472 році зробив фреску для монастиря Монта Оліверо Маджоре, а у 1475-му для цього ж монастиря виконав скульптуру Св. Катерини Сієнської. У 1476 році він створив триптих «Мадонна з немовлям, св. Бернардіно і Михайлом — архангелом».

Картина «Портрет пані», створений у середині 1480-х років, вказує на вплив флорентійської школи. Іншими відомими роботами є мозаїка Сивіла Гелеспонтська 1483 року для Сієнського собору, гробниця єпископа Томмазо Пікколоміні 1485 року, статуя Святої Катерини Александрійської в каплиці святого Іоанна Предтечі Сієнського собору (1487 рік).

Роботами останнього десятиліття життя майстра стали вівтар для церкви Пресвятої Діви в Монтісі та Клаудіа Квінта.

Флорентійська мозаїка для підлоги Сієнського собру

ред.
 
Нероччо де Ланді. Мозаїка для підлоги в Катедральному соборі міста Сієна.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Marina Sennato (ed.) (1998). Dizionario Larousse della Pittura Italiana. Gremese Editore, Roma. ISBN 88-7742-185-1, página 352.
  • Miklós Boskovits, Giorgio Fossaluzza, La collezione Cagnola. I dipinti, Busto Arsizio, Nomos Edizioni, 1998.
  • Cécile Quoirin, Miroir du Temps: Les Chefs-d'oeuvre des musées de Florence, Musées de la Ville de Rouen,‎ 2006, p. 102

Посилання

ред.