Відкрити головне меню

Непохи́тний олов’я́ний солда́тик (дан. Den standhaftige tinsoldat) — казка данського письменника Г. К. Андерсена. Вперше опублікована 2 жовтня 1838 року в Копенгаґені, в авторській збірці «Казки, розказані дітям. Нова колекція. Брошура перша», разом з казками «Ромашка» (Gaaseurten) та «Дикі лебеді» (De vilde Svaner). Казка набула популярності в багатьох країнах світу.

Непохитний олов’яний солдатик
Den standhaftige tinsoldat
The Steadfast Tin Soldier.jpg
Жанр казка
Автор Ганс Крістіан Андерсен
Мова датська
Опубліковано 1837
Видавництво К. А. Рейцель
Окреме видання Q42308938?

Цей твір у Вікісховищі?

Перша казка Г. К. Андерсена, що не бере за основу народний сюжет чи літературну модель.

СюжетРедагувати

Хлопчик одержує на вродини 25 олов’яних солдатиків, та в одного з них тільки одна нога. Його виливали останнім, і олова на нього не вистачило. Але солдатикові це анітрохи не заважає. Вночі іграшки оживають і починають жити своїм життям. Солдатик знаходить кохання — прекрасну балерину. Раптом з табакерки вигулькує злий гном і каже: «Олов’яний солдатику! Не дивись на те, що тебе не стосується!». Розлютившись, що солдатик його ігнорує, гном погрожує помстою. Вранці солдатика ставлять на підвіконня, вікно враз відчиняється, і він падає вниз головою з третього поверху.

Починається злива. Солдатика знаходять двоє вуличних хлопчаків, котрі садять його на паперовий човник і пускають канавою. На своєму шляху він стрічає щура, що вимагає в нього паспорт. Коли вода з рівчака струмує в канал, човник тоне, а солдатика ковтає риба. Потім ця риба потрапляє на кухню власника іграшки. Рибу розрізають, і знаходять олов’яного солдатика. Його знову відносять до дитячої кімнати. Та якийсь хлопчисько кидає бідолаху в коминок. Солдатик дивиться на маленьку балерину, вона на нього, і він чує, що тане. Раптом двері в кімнату розчиняються, і протяг підхоплює балерину. Вона пурхає в пічку до олов’яного солдатика і вмить згоряє, коли сам він плавиться в яскравім полум’ї кохання. Другого дня хатня робітниця, вигрібаючи золу, знаходить у пічці маленьке олов’яне серце.

Цікавий сюжетний прийом: за весь час оповіді головні герої — солдатик і балерина — не мовлять ані слова й не роблять жодного самостійного руху.

ЕкранізаціїРедагувати

Першу екранізацію 1934 року зняв Аб Айверкс, замінивши злого гнома на іграшку «Джек у коробці». Згодом, гнома не було в жодній американській екранізації. Знаменитий французький мультиплікатор Поль Грімо, спільно з Жаком Превером у 1947 році зняв мультфільм, де замінив солдатика на акробата. 1976 року вийшла радянська екранізація. У мультфільмі Фантазія-2000 був присутній хеппі-енд. У 2002 році в серії мультфільмів «Казки Андерсена» вийшла вільна екранізація казки.

ПосиланняРедагувати