Логічний позитивізм — напрям позитивізму, що виник у 1920-х роках (Віденський гурток); намагався сполучити емпіризм, що ґрунтується на принципі верифікації, з методом логічного аналізу наукового знання. З другої половини 30-х відомий під назвою логічний емпіризм[1]; з 60-х років не існує як самостійний напрям.[2]

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. НЕОПОЗИТИВІЗМ [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
  2. Peter Godfrey-Smith (2010). Theory and Reality : an Introduction to the Philosophy of Science. University of Chicago Press. ISBN 978-1-282-64630-8. OCLC 748357235.