Відкрити головне меню

Віконтеса Ненсі Астор (англ. Nancy Witcher Astor, Viscountess Astor, Nancy Langhorne), 19 травня, 1879, Данвіль, Вірджинія, США—2 травня 1964, Лінкольншир, Велика Британія — перша жінка, що стала депутатом Палати громад, нижньої палати британського парламенту.

Ненсі Астор
англ. Nancy Astor
Nancy Astor.jpg
Ім'я при народженні англ. Nancy Witcher Astor
Народилася 19 травня 1879(1879-05-19)[1][2][…]
Данвілл, Вірджинія, США
Померла 2 травня 1964(1964-05-02)[1][2][…] (84 роки)
Grimsthorpe Castle[d], South Kesteven[d], Лінкольншир[d], Лінкольншир, Англія, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of the United States.svg США
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Місце проживання
Діяльність політикиня, світська левиця, феміністка, suffragist
Знання мов англійська[4]
Титул віконт
Посада Member of the 37th Parliament of the United Kingdom[d][5], Member of the 36th Parliament of the United Kingdom[d][5], Member of the 35th Parliament of the United Kingdom[d][5], Member of the 34th Parliament of the United Kingdom[d][5], Member of the 33rd Parliament of the United Kingdom[d][5], Member of the 32nd Parliament of the United Kingdom[d][5] і Член 31-го Парламенту Сполученого Королівства[d][5]
Партія Консервативна партія
Конфесія Christian Science[d]
Рід Астори[d]
Батько Chiswell Langhorne[d]
У шлюбі з Waldorf Astor, 2nd Viscount Astor[d] і Robert Gould Shaw II[d]
Діти Роберт Гулд Шоу III, David Astor[d], William Astor, 3rd Viscount Astor[d], Jakie Astor[d] і Michael Astor[d]
Автограф Signature Nancy Astor.png
IMDb nm2107289

Ненсі Вітчер Лангхорн народилася в штаті Вірджинія та була восьмою з одинадцяти дітей в сім'ї залізничного бізнесмена Чісвела Дабні Лангхорна та його дружини Ненсі Вітчер Кін, що жили в бідності протягом декількох років до її появи на світ. Після народження дівчини батько отримав роботу аукціонера тютюнових виробів в Данвіллі, центрі з великим маркетинговим і обробним потенціалом.

У Ненсі було чотири сестри і три брати, разом з одною з них, Ірен, навчалася в школі для дівчат в Нью-Йорку. Там Ненсі познайомилася зі своїм першим чоловіком, співвітчизником Робертом Гулдом Шоу II, першим двоюрідним братом полковника Роберта Гоулда Шоу, який командував 54-м полком Массачусетса, першим підрозділом армії Союзу, що складався з афроамериканців. Вони одружилися в Нью-Йорку 27 жовтня 1897 року, коли дівчині було 18 років.

Шлюб був нещасливим, оскільки Шоу був залежним від алкоголю. За час свого чотирирічного шлюбу у них народився син, Роберт Гулд Шоу III. У 1903 році померла мати Ненсі, і вона все ж розлучилась з Шоу та переїхала в Британію зі своєю сестрою Філліс, де їхня старша сестра Ірен вийшла заміж за Чарльза Дейна Гібсона та стала моделлю для його проекту Gibson girls.

Ненсі Шоу швидко стала відомою в англійському суспільстві як розумна та дотепна американка, що була дуже релігійно побожною та елегантною в поведінці.

Там вона вийшла заміж за англійця, що все ж був народжений у Сполучених Штатах, Валдорфа Астора. Обидвоє були одного віку та навіть народилися того ж дня, 19 травня 1879 року.

Леді Астор стала депутатом Палати громад в 1919 році і в цілому працювала в парламенті протягом 25 років. Вона приділяла велику увагу соціальним проблемам жінок і сім'ї, була відомою як гаряча противниця алкоголю: у своїй першій промові в парламенті вона назвала його «демоном», який є коренем усіх зол, а в 1923 році виступила з законопроектом про продаж спиртних напоїв лише тим особам, що досягли 18-річного віку.

Виявляла також активний інтерес до світової політики. Спочатку вона і її чоловік підтримували прем'єр-міністра Великої Британії Невілла Чемберлена, і,  незважаючи на антисемітські погляди жінки, вплив на пронацистську політику не був задокументований в її діяльності, хоча після вступу країни 3 вересня 1939 року у Другу світову війну Астор стала стійким критикам пасивного ставлення уряду Чемберлена до нацизму. Однак політику Вінстона Черчилля леді Астор також не підтримувала.

Ненсі мала також суворі антикомуністичні настрої. Після прийняття Мюнхенської угоди вона сказала, що якщо чеські біженці, що втікають від нацистського гніту, є комуністами, вони повинні шукати притулку в СРСР, а не на території Британії.

Під час візиту Астор в СРСР в 1931 році жінка мала змогу зустрітись зі Сталіном та задати доволі складне питання:

«Коли ви припините вбивати своїх підданих?»

Сталін зажадав перевести сказане нею дослівно і відповів: «У нашій країні йде боротьба з порушниками конституції. Мир настане, коли порушення припиняться ». Наскільки відомо, леді Астор - єдина людина, що прямо в лице назвала Сталіна вбивцею.

Коли прийшла війна, Астор визнала, що зробила помилки, і проголосувала проти Чемберлена. У промові 1939 року прорадянський народний депутат Стаффорд Кріппс назвав її "членом Берліна".

Її промови стали розгубленими і незрозумілими; один з її опонентів сказав, що обговорення її стало "як грати в сквош з блюдом з омлетом".

Період з 1937 р. до кінця війни був для неї особисто складним: з 1937 по 38 рр. леді Астор втратила і свою сестру Філліс, і єдиного, що до того часу вижив, брата. У 1940 році лорд Лотіан, що був її найближчим другом, помер. Під час війни чоловік Ненсі отримав серцевий напад.

На перших післявоєнних виборах в 1945 році Астор не виставляла свою кандидатуру і останні два десятиліття свого життя провела поза політикою.

Леді Астор померла в 1964 в замку Грімсторп в Лінкольнширі. Її кремували, а попіл поховали у храмі Octagon у Клівдені.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б в г д е ж Hansard 1803–2005