Нездименко Калістрат Юхимович

Калістрат Юхимович Нездименко (21 вересня 1895(18950921), село Бузівка, тепер Магдалинівського району Дніпропетровської області — 1958) — український радянський діяч, голова Оргкомітету Президії ВЦВК по Кам'янець-Подільській області. Член ЦВК Української СРР з 1929 по 1931 рік. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Нездименко Калістрат Юхимович
Народився 21 вересня 1895(1895-09-21)
Бузівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська округа, СРСР
Помер 1958
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія ред.

Народився в родині селянина-бідняка. Освіта початкова. З тринадцятирічного віку наймитував у поміщицьких економіях. Потім переїхав до Санкт-Петербурга і з 1910 року працював токарем по металу Путіловського заводу.

У 1915 році брав участь у страйку на пароплаві «Ольга» Балтійського флоту, за що був відправлений на німецький фронт.

З 1915 по 1917 рік служив у російській імператорській армії, учасник Першої світової війни. З лютого 1917 року — голова полкового комітету.

У листопаді 1917 — травні 1918 року — командир роти червоногвардійського загону Бондаря в місті Нижньодніпровську Катеринославської губернії. З травня 1918 по травень 1922 року служив у Червоній армії. Брав участь у боротьбі проти українських повстанських загонів на Полтавщині та Катеринославщині.

Член РКП(б) з 1919 року.

З 1922 року — на керівній радянській та партійній роботі на Катеринославщині, Полтавщині та Вінниччині. З 1922 року працював головою виконавчого комітету районної ради. З 1932 року — голова районної планової комісії.

У 1933 році призначений членом партійної трійки Комісії партійного контролю по Вінницькій області.

У 1933—1934 роках — завідувач організаційного відділу і заступник секретаря Вінницького міського комітету КП(б)У. У 1935—1937 роках — голова виконавчого комітету районної ради Вінницької області. З 1934 по 1937 рік обирався членом Вінницького обласного комітету КП(б)У, членом бюро Шепетівського окружного комітету КП(б)У.

У 1937 році — 1-й секретар Ізяславського районного комітету КП(б)У Шепетівського округу Вінницької області.

У 1937—1938 роках — голова Організаційного комітету Президії ВУЦВК по Кам'янець-Подільській області.

До 1941 року — начальник Дніпропетровського річкового порту Дніпровського пароплавства, спеціальний уповноважений Народного комісаріату річкового флоту СРСР із керівництва річковим флотом в районі Дніпропетровська.

У 1942—1944 роках — начальник Новосибірського річкового порту.

З 1946 року — директор Дніпропетровської кондитерної фабрики.

Подальша доля невідома.

Звання ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.