Негрито патагонський

вид птахів
Негрито патагонський
Самець патагонського негрито
Самець патагонського негрито
Самиця патагонського негрито
Самиця патагонського негрито
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Негрито (Lessonia)
Вид: Негрито патагонський
Lessonia rufa
(Gmelin, 1789)[2]
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Посилання
Вікісховище: Lessonia rufa
Віківиди: Lessonia rufa
ITIS: 560777
МСОП: 22700216
NCBI: 123643

Негри́то патагонський[3] (Lessonia rufa) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[4]. Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

 
Самиця патагонського негрито

Довжина птаха становить 11,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно чорне забарвлення, спина у них рудувато-коричнева. У самиць голова і шия коричнювато-сірі, спина і плечі тьмяно-рудувато-коричневі, надхвістя і хвіст чорнувато-коричневі. Крайні стернові пера білі. Крила чорні, махові пера мають світлі, рудуваті края. Обличчя білувате, нижня частина тіла білувато-охриста, на грудях і боках нечіткі, широкі, сіро-коричневі смуги. Дзьоб короткий, чорний, лапи чорні, задні кігті дуже довгі. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак спина у них руда.

Поширення і екологія ред.

Патагонські негрито гніздяться в Патагонії та на Вогняній Землі. Взимку вони мігрують на північ, досягаючи північного Чилі, південної Болівії, Парагваю і південної Бразилії (Ріу-Гранді-ду-Сул). Бродячі птахи спостерігалися на Фолклендських островах, на Південній Джорджії та на Південних Шетландських островах[5]. Патагонські негрито живуть поблизу озер, на болотах, солончаках, морських лагунах та на луках. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Патагонські негрито є територіальними птахами. Живляться комахами, яких переслідують пішки або шукають серед чагарників[6][7]. Під час міграції вони зустрічаються зграями до 50 птахів, взимку зустрічаються невеликими розсіяними групами. Під час гніздування самці виконують демонстраційні польоти на висоті 10-15 м над землею. На Вогняну Землю самці прилятають в середні вересня, відлітають на північ у грудні-січні. Самиці досягають Вогняної Землі на початку жовтня і відлітають разом з пташенятами у лютому-березні. На півночі Чилі патагонські негрито гніздяться в вересні, на чилійському узбережжі в жовтні, в горах і на півдні Чилі у листопаді, в аргентинській провінції Санта-Крус в грудні і на Вогняній Землі у жовтні-листопаді. Гніздо чашоподібне, розміщується на землі, серед купит трави або в чагарниках. В кладці від 2 до 4 яєць.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Lessonia rufa.
  2. Johann Friedrich Gmelin: Systema naturae per regna tria naturae:secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. 1, Nr. 1, Impensis Georg. Emanuel. Beer, Leipzig (online).
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 травня 2022.
  5. Gryz, Piotr; Korczak−Abshire, Małgorzata; Gerlée, Alina (1 вересня 2015). First record of the Austral Negrito (Aves: Passeriformes) from the South Shetlands, Antarctica. Polish Polar Research. 36 (3): 297—304. doi:10.1515/popore-2015-0018. ISSN 2081-8262.
  6. Gorosito, Cristian Andrés; Cueto, Víctor Rodolfo (7 грудня 2019). Do small cities affect bird assemblages? An evaluation from Patagonia. Urban Ecosystems. 23 (2): 289—300. doi:10.1007/s11252-019-00915-0. ISSN 1083-8155.
  7. Azpiroz, Adrián B.; Isacch, Juan Pablo; Dias, Rafael A.; Di Giacomo, Adrián S.; Fontana, Carla Suertegaray; Palarea, Cristina Morales (24 серпня 2012). Ecology and conservation of grassland birds in southeastern South America: a review. Journal of Field Ornithology. 83 (3): 217—246. doi:10.1111/j.1557-9263.2012.00372.x. ISSN 0273-8570.