Відкрити головне меню
Негритоска (Аті, Філіппіни)
Група негритосів з Андаманських островів


Негрито́си (англ. Negrito, /nɪˈɡriːtoʊ/; від ісп. Negritos, «маленькі негри») — расова група в Південній і Південно-Східній Азії. Гілка великої австралоїдної раси; за іншою класифікацією — перехідний тип між негроїдною і монголоїдною расами.

Визначальними ознаками негритоської раси є низький зріст (140—155 см), темна шкіра і кучеряве волосся.

Охоплює низку значною мірою ізольованих малочисельних народів Індії (тубільці Андаманських островів), півострівних Малайзії й Таїланду (семанги), Філіппін (аета), Нової Гвінеї (тапіро та інші).

Негритоси мають прадавнє коріння, в їх жилах тече кров найдавнішого населення Південно-Східної Азії. Разом із тим їх не можна вважати реліктовими групами. Дослідження кістяків жителів Малайського півострова початку доби голоцену, засвідчили, що це були люди середнього росту, які мали масивні черепи з дуже коротким, широким обличчям. Подальше зменшення зросту жителів півострова та формування у них більш граційних черепів пов'язують з адаптацію до умов навколишнього середовища, що відбувалося протягом останніх 10 000 років[1][2].

В культурному плані негритоси також не є однорідною групою. Негритоси Малайзії та Філіппін розмовляють мовами, близькими до мов їх сусідів, що належать відповідно до австроазійської та австронезійської мовних сімей. Мови андаманських аборигенів займають ізольоване положення. Більшість негритосів — це бродячі мисливці і збирачі. Але є й винятки, як, наприклад, племена айта та батак на Філіппінах, мендрик і ланог в Малайзії, що займаються землеробством[3][2].

Дані генетичних досліджень ставлять під сумнів спільне походження негритосів. Всі три групи виявляють між собою помітні відмінності в структурі мітохондріальних ДНК[4][3]. Більше того, наприклад, семанги мають багато спільного зі своїми сусідами сеноями, які не належать до числа негритосів, а аета виявляють генетичну близькість із монголоїдними народами Філіппін[3].

НародиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. David Bulbeck. Holocene Biological Evolution of the Malay Peninsula Aborigines (Orang Asli). Perspectives in Human Biology Vol. 2, World Scientific Publishing Co. Pte. Ltd., 1996, pp. 37-61. ISBN 978-981-02-3007-4. Процитовано 19.10.2018.  (англ.)
  2. а б Kirk Endicott. Malaysia's Original People: Past, Present and Future of the Orang Asli. Introduction. NUS Press, National University of Singapore Press. 2016, pp. 1-38. ISBN 978-9971-69-861-4. Процитовано 19.10.2018.  (англ.)
  3. а б в David Bulbeck. Craniodental Affinities of Southeast Asia's "Negritos" and the Concordance with Their Genetic Affinities. Human Biology Vol. 85, Iss. 1: Special Issue on Revisiting the "Negrito" Hypothesis, 2013, pp. 95-133. Процитовано 19.10.2018.  (англ.)
  4. Alan G. Fix. Malaysia's "Original People": Do They Represent a "Relict Population" Surviving from the Initial Dispersal of Modern Humans from Africa?. Malaysia's Original People: Past, Present and Future of the Orang Asli. Edited by Kirk Endicott. Published: NUS Press, National University of Singapore Press. 2016. Chapter 4 (pp. 101-122). ISBN 978-9971-69-861-4. Процитовано 19.10.2018. (англ.)

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Evans, Ivor Hugh Norman. The Negritos of Malaya. Cambridge [Eng.]: University Press, 1937.
  • Garvan, John M., and Hermann Hochegger. The Negritos of the Philippines. Wiener Beitrage zur Kulturgeschichte und Linguistik, Bd. 14. Horn: F. Berger, 1964.
  • Hurst Gallery. Art of the Negritos. Cambridge, Mass: Hurst Gallery, 1987.
  • Khadizan bin Abdullah, and Abdul Razak Yaacob. Pasir Lenggi, a Bateq Negrito Resettlement Area in Ulu Kelantan. Pulau Pinang: Social Anthropology Section, School of Comparative Social Sciences, Universití Sains Malaysia, 1974.
  • Mirante, Edith (2014). The Wind in the Bamboo: Journeys in Search of Asia's 'Negrito' Indigenous Peoples. Bangkok, Orchid Press.
  • Schebesta, P., & Schütze, F. (1970). The Negritos of Asia. Human relations area files, 1-2. New Haven, Conn: Human Relations Area Files.
  • Armando Marques Guedes (1996). Egalitarian Rituals. Rites of the Atta hunter-gatherers of Kalinga-Apayao, Philippines, Social and Human Sciences Faculty, Universidade Nova de Lisboa.
  • Zell, Reg. About the Negritos: A Bibliography. edition blurb, 2011.
  • Zell, Reg. Negritos of the Philippines. The People of the Bamboo — Age — A Socio-Ecological Model. edition blurb, 2011.
  • Zell, Reg, John M. Garvan. An Investigation: On the Negritos of Tayabas. edition blurb, 2011.

ПосиланняРедагувати