Небір Володимир Васильович

український військовик
(Перенаправлено з Небір Володимир)

Володи́мир Васи́льович Небір (нар. 1992) — «кіборг», до вересня 2015 року боєць 90 окремого аеромобільного батальйону, 95-а окрема аеромобільна бригада (Україна), пізніше новосформована 81 десантно-штурмова бригада.

Небір Володимир Васильович
 Майор
Загальна інформація
Народження 3 червня 1992(1992-06-03) (31 рік)
Братишів
Громадянство Україна Україна
Alma Mater
Псевдо «Доктор Хаос»
Військова служба
Роки служби 2005 - по теперішній час
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантно-штурмові війська України
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня і Нагрудним знаком «За зразкову службу».

Життєпис ред.

Народився в Івано-Франківській області. Дитинство пройшло в Дністровському каньйоні, де його виховували бабуся з дідусем. До школи пішов в Івано-Франківську.

У 13 років наперекір матері вступає до Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату. Після військового ліцею вступає до Військового інституту КНУ іменіТараса Шевченка.

Майдан ред.

Під час подій на Майдані бере активну участь як член Медичної служби. На посаді координатора мобільних медичних бригад навчає волонтерів, лікує активістів.

Отримавши опіки внутрішніх органів хімічними речовинами під час лютневих розстрілів, продовжував займатися реабілітацією активістів Майдану.

Війна ред.

Після проходження двомісячної військово-тактичної підготовки вже в листопаді 2014 року боронить Україну від російських окупантів в поселенні Піски Донецької області[1].

З 30 листопада по 13 грудня бере участь у бойових діях на території нового терміналу Донецького аеропорту (гранатометник, зброя — АГС 17 «Полум'я»). Отримавши струс мозку під час бою в новому терміналі летовища, відмовився залишати бойовий пост й продовжував виконувати свій обов'язок.[2]

Після ротації, на початку січня, продовжуючи служити в поселенні Водяне за 5 км від аеропорту у складі медичної служби як парамедик (позивний «Доктор Хаос»), з колегами облаштовує медпункт.[3] Перебуваючи серед руїн диспетчерської вежі керування польотами, в період з 19 по 22 січня Володимир виконував обов'язки санітарного інструктора.

Коли терористи підірвали новий термінал, після чергового обстрілу танками та артилерією ворога рядовий Небір розшукав топографічну карту місцевості 70-х років, яка спочатку його товаришам здалась безглуздою, і створив з побратимами план для виходу з вежі, розташованої під постійним прицільним обстрілом. Дочекавшись ночі, викликавши на себе гради, 10 бійців самотужки врятували себе. Це були останні кіборги, які покинули Донецький аеропорт.[4]

Продовжує захищати Україну в складі Високомобільних десантних військ України. Командир окремої військової частини (2018-2020) .

Нагородження ред.

9 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, а також за героїзм, проявлений під час оборони Донецького аеропорту в грудні 2014 року, Указом Президента України № 319/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.[5]

Примітки ред.

  1. Військове телебачення України (6 вересня 2015). Програма "Будемо жити" №2 (6.09.2015р.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 27 липня 2017. 
  2. 5 Канал. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2015. 
  3. 1 Канал. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2016. 
  4. KyivPost [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.].
  5. Указ Президента України № 319/2015. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 18 липня 2015. 

Посилання ред.