Відкрити головне меню

Національний науковий центр Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини

Національний науковий центр Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини —

Національний науковий центр Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини
Будівля інституту на Пушкінській, 83
Будівля інституту на Пушкінській, 83
Основні дані
Засновано 1921 рік

ІсторіяРедагувати

Український науково-дослідний інститут експериментальної ветеринарії був організований 1921 року на базі бактеріологічної станції Харківського ветеринарного інституту (існувала з 1889 року). Інститут існував як найвища науково-дослідна установа з питань ветеринарії в УРСР, містив в Харкові. Основним завданням інституту є розробка методів профілактики і заходів боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин та бджіл. Інститут мав 18 відділів; йому підпорядковані 4 зональні науково-дослідні ветеринарні станції (Полтавська), Відділ для вивчення незаразних хвороб сільськогосподарських тварин (у Кіровограді) і Опорний пункт для вивчення лейкозів (у Луганську).

Першим директором інституту був доктор ветеринарних наук, професор Дедюлін Олександр Васильович.

В 1957—1985 роках директором центру був академік ВАСГНІЛ Гладенко Іван Микитович.

Інститут винайшов ряд вакцин, сироваток, антигенів та ін. ефективних засобів боротьби з хворобами тварин; він готує наукові кадри і працює над підвищенням кваліфікації ветеринарних працівників. Видає науковий. збірник «Ветеринарія».

Від 1991 року має назву Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української Академії Аграрних Наук.

З 1997 по 1999 посаду директора обіймав Заслужений працівник сільського господарства України Бабкін Валерій Федорович.

Указом Президента України за № 186/2006 від 3 березня 2006 р. інституту надано статус Національного наукового центру.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати