Національна алея (англ. National Mall=Нешнл мол) — парковий, музейний та меморіальний комплекс просто неба у центрі столиці США м. Вашингтон. Національна алея є частиною Національної служби парків США.[8] Під назвою «Національна алея» зазвичай розуміють відкритий простір між меморіалом Лінкольна і Капітолієм разом із монументом Вашингтона в центрі й Білим домом і меморіалом Джефферсона по боках. Інколи до складу Національної алеї також приписують площі, які офіційно входять до західного парку річки Потомак і конституційних садів.[9] Національну алею щороку відвідують в середньому 24 млн людей.[10]

Національна алея
англ. National Mall

Aerial of the U.S. Capitol under restoration, Washington, D.C LCCN2010630859.tif

38°53′22″ пн. ш. 77°01′23″ зх. д. / 38.88944444447221827° пн. ш. 77.0230555555833405° зх. д. / 38.88944444447221827; -77.0230555555833405Координати: 38°53′22″ пн. ш. 77°01′23″ зх. д. / 38.88944444447221827° пн. ш. 77.0230555555833405° зх. д. / 38.88944444447221827; -77.0230555555833405
Країна Flag of the United States.svg США[1]
Розташування Вашингтон[2][3][…]
Тип Національний парк[2][1][5]
алея[3] і майдан
Архітектор Pierre Charles L'Enfantd[3][6][7]
Дата заснування 1791[6][3]

Національна алея. Карта розташування: США
Національна алея
Національна алея
Національна алея (США)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Вигляд Національної алеї з літака, 2010 р

Історія алеїРедагувати

 
Національна алея була центральним елементом плану забудови Макміллана у 1901 р.

У своєму плані від 1791 р. забудови майбутнього міста Вашингтон архітектор П’єр Ленфан передбачив оточену садами Гранд-Авеню в 1 милю завдовжки й 400 футів завширшки поміж будинком Капітолію і статуєю Джорджу Вашингтону прямо на південь від Білого дому.[11][12][13][14] Врешті-решт Національна алея була споруджена в спроєктованих межах, але замість Гранд-Авеню, яка так ніколи й не з’явилася. Карта 1802 р. від Метью Перрі вперше містить слово «алея» для цього простору.[15]

У 1850-х роках архітектор Ендрю Джексон Даунінг створив свій ландшафтний план для алеї. Протягом наступних 50-ти років відповідно до його плану федеральні установи розбили на цих площах кілька природних парків. На додачу до них в районі Шостої Стріт алею перетинала гілка залізниці, з’явився великий базар і залізнична станція, а також сади та теплиці.

У 1901 р. під впливом громадського руху «За красиве місто» на світ з’явився План Макміллана, який розвинув оригінальну ідею Ленфана і радикально перетворив вигляд алеї, прибравши сади, теплиці, дерева, комерційні й промислові будівлі.[16] План Макміллана відрізнявся від плану Ленфана тим, що алея стала представляти собою трав’яну галявину завширшки 300 футів на якій висаджені 4 ряди в’язів. Будівлі культурних закладів у вишуканому стилі мали б розташовуватися по боках алеї позаду в’язів.[17][18][19][20]

У 1918 р. військові будівельники звели будинки Головного штабу флоту і боєприпасів на південному боці Конституційної Авеню, нині Бі-Стріт.[21][22][23] Ці споруди слугували штабом США під час Першої світової війни й збереглися аж до 1970 р.[21][22] Більшість будівель згодом стали конституційними садами у 1976 р.[22][24]

15 жовтня 1966 р. Національна алея вперше була внесена до Національного реєстру історичних місць США.[25] У 1981 р. було офіційно задокументовано історичне значення алеї, а пізніше у 2003 р. 108-й склад Конгресу США ухвалив «Акт про класифікацію і вигляд пам’яток», яким застережено подальше розміщення будь-яких споруд в межах Національної алеї.[9][26]

Призначення алеїРедагувати

Національна служба парків США постановила, що Національна алея призначена, щоб:

  • Забезпечити монументальне, гідне і символічне місцерозташування урядових структур, музеїв та національних меморіалів, як передбачено планами Ленфана і Макміллана.
  • Підтримувати й забезпечувати використання алеї в історичному ландшафті, як місця громадського відпочинку, наповненого вишуканими творами мистецтва і вражаючими символами нації.
  • Підтримувати в належному стані пам’ятки (меморіали, пам'ятники, статуї, ділянки, сади) на честь президентської спадщини, вшановуючи громадських діячів, ідеї, події та військові й цивільні пожертвування і внески.
  • Завжди утримувати частину алеї «Західний парк Потомак», як публічний парк відпочинку.
  • Забезпечити існування алеї в серці столиці нації, як місце для національних заходів і особливе місце для громадських зібрань, тому що так знаходить своє вираження конституційне право на свободу слова і мирних зібрань.
  • Утримувати алею вільною від комерційної реклами з одночасною можливістю віддавати шану благодійникам.

Музеї і пам’яткиРедагувати

 
Будівля Смітсонівського інституту (Фортеця)

На Національній алеї розташовані такі пам’ятки та музеї:

1. Національний музей американської історії
2. Національний музей природничої історії
3. Національна галерея мистецтв — Сад скульптур
4. Національна галерея мистецтв — Західна будівля
5. Національна галерея мистецтв — Східна будівля
6. Меморіал Гранта
7. Національний музей американських індіанців
8. Центр Ріплі

 

9. Національний музей авіації і космонавтики
10. Музей Гіршгорна і сад скульптур[27]
11. Будинок мистецтв і промисловості
12. Будівля Смітсонівського інституту (Фортеця)
13. Галерея Фріра
14. Галерея Саклера
15. Національний музей африканського мистецтва

 
Вид Національної алеї з тополями

За винятком Національної галереї мистецтв всі музеї в межах Національної алеї відносяться до Смітсонівського інституту. Цей інститут також утримує на балансі кілька садів біля своїх музеїв.[28] Цими садами є:

Сад Мері Лівінгстон Ріплі[29][30]
Сад Енід Гаупт[31][32]
Сад троянд Кетрін Дулін Фолжер[33]
Сад метеликів Габітат[34]

 

Сад Вікторії при Національному музеї американської історії[35]
Сад Гейрлум при Національному музеї американської історії[36]
Сад при Національному музеї американських індіанців[37]

Щороку влітку на день незалежності США на Національній алеї проводиться Смітсонівський фольклорний фестиваль просто неба, який триває тиждень до свята і тиждень після.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #4270608-7 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Library of Congress Library of Congress Subject HeadingsCDS, 1898.
  3. а б в г RAMEAU — 1987.
  4. National Register Information System
  5. https://www.nps.gov/nama/index.htm
  6. а б National Register of Historic Places nomination form
  7. https://www.washingtonpost.com/graphics/lifestyle/the-evolution-of-the-national-mall/
  8. National Mall & Memorial Parks. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 18 квітня 2010. 
  9. а б The National Mall. National Mall Plan. Foundation statement for the National Mall and Pennsylvania Avenue National Historic Park. National Park Service. с. 6–10. Процитовано 11 травня 2011. 
  10. National Mall Frequently Asked Questions. National Park Service. 28 жовтня 2008. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 18 квітня 2010. 
  11. Pfanz, Donald C. (11 лютого 1981). National Register of Historic Places Inventory Nomination: National Mall. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 17 березня 2010. 
  12. Map 1: The L'Enfant Plan for Washington. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 27 жовтня 2009. 
  13. Sherald, James L (December 2009). Elms for the Monumental Core: History and Management Plan. Washington, D.C.: Center for Urban Ecology, National Capital Region, National Park Service. с. 2–5. Natural Resource Report NPS/NCR/NRR--2009/001. Процитовано 14 жовтня 2010. 
  14. "Plan of the city intended for the permanent seat of the government of t(he) United States ...."
  15. Hanlon, Mary. The Mall: The Grand Avenue, The Government, and The People. University of Virginia. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 5 травня 2010. 
  16. Moore, Charles (ed) (1902). The Mall. The Improvement Of The Park System Of The District of Columbia: Report by the United States Congress: Senate Committee on the District of Columbia and District of Columbia Park Commission. Washington, D.C.: Government Printing Office. с. 43–46. Fifty-Seventh Congress, First Session, Senate Report No. 166. . План Макміллана.
  17. The Mall. McMillan Plan. Wikimedia Commons. Процитовано 22 листопада 2010. [недоступне посилання з квітня 2019]
  18. The L'Enfant and McMillan Plans. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 22 жовтня 2010. 
  19. Washington, D.C.: A National Register of Historic Places Travel Itinerary. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 27 жовтня 2009. 
  20. A HISTORY OF THE NATIONAL MALL AND PENNSYLVANIA AVENUE NATIONAL HISTORIC PARK. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 5 листопада 2009. 
  21. а б Main Navy Building: Its Construction and Original Occupants. Naval Historical Foundation. 1 серпня 1970. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 березня 2010. 
  22. а б в "Main Navy" and "Munitions" Buildings. Naval Historical Center. 22 вересня 2001. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 березня 2010. 
  23. United States Bureau of Yards and Docks (1921). Activities of the Bureau of Yards and Docks. Government Printing Office. с. 480. 
  24. Constitution Gardens. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 березня 2010. 
  25. DISTRICT OF COLUMBIA INVENTORY OF HISTORIC SITES: ALPHABETICAL VERSION. Historic Preservation Office, Office of Planning, Government of the District of Columbia. 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 17 березня 2010. 
  26. Commemorative Works Clarification and Revision Act of 2003, in Public Law 108-126, November 17, 2003, Title II (117 Stat. 1349 - 117 Stat. 1353). Retrieved 2010-02-04.
  27. Hirshhorn Museum and Sculpture Garden. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 18 березня 2010. 
  28. Smithsonian Gardens. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 13 жовтня 2010. 
  29. Mary Livingston Ripley Garden. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010. 
  30. Nesius, Marie (2004). Mary Livingston Ripley Garden. Kanawha County Master Gardeners, West Virginia. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 18 березня 2010. 
  31. Enid A. Haupt Garden. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 18 березня 2010. 
  32. Enid A. Haupt Garden. Frommer's Review: Wiley Publishing, Inc. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10-03-18. 
  33. Kathrine Dulin Folger Rose Garden. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 18 березня 2010. 
  34. Butterfly Habitat Garden. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 17 квітня 2010. Процитовано 18 березня 2010. 
  35. Victory Garden at National Museum of American History. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 18 березня 2010. 
  36. Heirloom Garden at the National Museum of American History, Behring Center. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 18 березня 2010. 
  37. Native Landscape at the National Museum of the American Indian. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 18 березня 2010. 

ПосиланняРедагувати