Відкрити головне меню
Вікіпедія

Національна алея

Вигляд Національної алеї з літака, 2010 р

Національна алея (англ. National Mall=Нешнл мол) — парковий, музейний та меморіальний комплекс просто неба у центрі столиці США м. Вашингтон. Національна алея є частиною Національної служби парків США.[1] Під назвою «Національна алея» зазвичай розуміють відкритий простір між меморіалом Лінкольна і Капітолієм разом із монументом Вашингтона в центрі й Білим домом і меморіалом Джефферсона по боках. Інколи до складу Національної алеї також приписують площі, які офіційно входять до західного парку річки Потомак і конституційних садів. [2] Національну алею щороку відвідують в середньому 24 млн людей.[3]

Зміст

Історія алеїРедагувати

 
Національна алея була центральним елементом плану забудови Макміллана у 1901 р.

У своєму плані від 1791 р. забудови майбутнього міста Вашингтон архітектор П’єр Ленфан передбачив оточену садами Гранд-Авеню в 1 милю завдовжки і 400 футів завширшки поміж будинком Капітолію і статуєю Джорджу Вашингтону прямо на південь від Білого дому.[4][5][6][7] Врешті-решт Національна алея була споруджена в спроектованих межах, але замість Гранд-Авеню, яка так ніколи і не з’явилася. Карта 1802 р. від Метью Перрі вперше містить слово «алея» для цього простору."[8]

У 1850-х роках архітектор Ендрю Джексон Даунінг створив свій ландшафтний план для алеї. Протягом наступних 50-ти років відповідно до його плану федеральні установи розбили на цих площах кілька природніх парків. На додачу до них в районі Шостої Стріт алею перетинала гілка залізниці, з’явився великий базар і залізнична станція, а також сади і теплиці.

У 1901 р. під впливом громадського руху «За красиве місто» на світ з’явився План Макміллана, який розвинув оригінальну ідею Ленфана і радикально перетворив вигляд алеї, прибравши сади, теплиці, дерева, комерційні й промислові будівлі [9] План Макміллана відрізнявся від плану Ленфана тим, що алея стала представляти собою трав’яну галявину завширшки 300 футів на якій висаджені 4 ряди в’язів. Будівлі культурних закладів у вишуканому стилі мали б розташовуватися по боках алеї позаду в’язів. [10][11][12][13]

У 1918 р. військові будівельники звели будинки Головного штабу флоту і боєприпасів на південному боці Конституційної Авеню, нині Бі-Стріт.[14][15][16] Ці споруди слугували штабом США під час Першої світової війни й збереглися аж до 1970 р.[14][15] Більшість будівель згодом стали конституційними садами у 1976 р.[15][17]

15 жовтня 1966 р. Національна алея вперше була внесена до Національного реєстру історичних місць США.[18] У 1981 р. було офіційно задокументовано історичне значення алеї, а пізніше у 2003 р. 108-й склад Конгресу США ухвалив «Акт про класифікацію і вигляд пам’яток», яким застережено подальше розміщення будь-яких споруд в межах Національної алеї.[2][19]

Призначення алеїРедагувати

Національна служба парків США постановила, що Національна алея призначена, щоб:

  • Забезпечити монументальне, гідне і символічне місцерозташування урядових структур, музеїв та національних меморіалів, як передбачено планами Ленфана і Макміллана.
  • Підтримувати і забезпечувати використання алеї в історичному ландшафті, як місця громадського відпочинку, наповненого вишуканими творами мистецтва і вражаючими символами нації.
  • Підтримувати в належному стані пам’ятки (меморіали, пам'ятники, статуї, ділянки, сади) на честь президентської спадщини, вшановуючи громадських діячів, ідеї, події та військові й цивільні пожертвування і внески.
  • Завжди утримувати частину алеї «Західний парк Потомак», як публічний парк відпочинку.
  • Забезпечити існування алеї в серці столиці нації, як місце для національних заходів і особливе місце для громадських зібрань, тому що так знаходить своє вираження конституційне право на свободу слова і мирних зібрань.
  • Утримувати алею вільною від комерційної реклами із одночасною можливістю віддавати шану благодійникам.

Музеї і пам’яткиРедагувати

 
Будівля Смітсонівського інституту (Фортеця)

На Національній алеї розташовані такі пам’ятки та музеї:

1. Національний музей американської історії
2. Національний музей природничої історії
3. Національна галерея мистецтв — Сад скульптур
4. Національна галерея мистецтв — Західна будівля
5. Національна галерея мистецтв — Східна будівля
6. Меморіал Гранта
7. Національний музей американських індіанців
8. Центр Ріплі

 

9. Національний музей авіації і космонавтики
10. Музей Гіршгорна і сад скульптур[20]
11. Будинок мистецтв і промисловості
12. Будівля Смітсонівського інституту (Фортеця)
13. Галерея Фріра
14. Галерея Саклера
15. Національний музей африканського мистецтва

 
Вид Національної алеї з тополями

За винятком Національної галереї мистецтв всі музеї в межах Національної алеї відносяться до Смітсонівського інституту. Цей інститут також утримує на балансі кілька садів біля своїх музеїв.[21] Цими садами є:

Сад Мері Лівінгстон Ріплі[22][23]
Сад Енід Гаупт[24][25]
Сад троянд Кетрін Дулін Фолжер[26]
Сад метеликів Габітат[27]

  

Сад Вікторії при Національному музеї американської історії[28]
Сад Гейрлум при Національному музеї американської історії[29]
Сад при Національному музеї американських індіанців[30]

Щороку влітку на день незалежності США на Національній алеї проводиться Смітсонівський фольклорний фестиваль просто неба, який триває тиждень до свята і тиждень після.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ National Mall & Memorial Parks. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-04-18. 
  2. ↑ а б The National Mall. National Mall Plan. Foundation statement for the National Mall and Pennsylvania Avenue National Historic Park. National Park Service. с. 6–10. Процитовано 2011-05-11. 
  3. ↑ National Mall Frequently Asked Questions. National Park Service. 2008-10-28. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-04-18. 
  4. ↑ Pfanz, Donald C. (1981-02-11). National Register of Historic Places Inventory Nomination: National Mall. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-17. 
  5. ↑ Map 1: The L'Enfant Plan for Washington. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2009-10-27. 
  6. ↑ Sherald, James L (December 2009). Elms for the Monumental Core: History and Management Plan. Washington, D.C.: Center for Urban Ecology, National Capital Region, National Park Service. с. 2–5. Natural Resource Report NPS/NCR/NRR--2009/001. Процитовано 2010-10-14. 
  7. ↑ "Plan of the city intended for the permanent seat of the government of t(he) United States ...."
  8. ↑ Hanlon, Mary. The Mall: The Grand Avenue, The Government, and The People. University of Virginia. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-05-05. 
  9. ↑ Moore, Charles (ed) (1902). The Mall. The Improvement Of The Park System Of The District of Columbia: Report by the United States Congress: Senate Committee on the District of Columbia and District of Columbia Park Commission. Washington, D.C.: Government Printing Office. с. 43–46. Fifty-Seventh Congress, First Session, Senate Report No. 166. . План Макміллана.
  10. ↑ The Mall. McMillan Plan. Wikimedia Commons. Процитовано 2010-11-22. [недоступне посилання з квітень 2019]
  11. ↑ The L'Enfant and McMillan Plans. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-10-22. 
  12. ↑ Washington, D.C.: A National Register of Historic Places Travel Itinerary. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2009-10-27. 
  13. ↑ A HISTORY OF THE NATIONAL MALL AND PENNSYLVANIA AVENUE NATIONAL HISTORIC PARK. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2009-11-05. 
  14. ↑ а б Main Navy Building: Its Construction and Original Occupants. Naval Historical Foundation. 1970-08-01. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-16. 
  15. ↑ а б в "Main Navy" and "Munitions" Buildings. Naval Historical Center. 2001-09-22. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-16. 
  16. ↑ United States Bureau of Yards and Docks (1921). Activities of the Bureau of Yards and Docks. Government Printing Office. с. 480. 
  17. ↑ Constitution Gardens. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-16. 
  18. ↑ DISTRICT OF COLUMBIA INVENTORY OF HISTORIC SITES: ALPHABETICAL VERSION. Historic Preservation Office, Office of Planning, Government of the District of Columbia. 2009. Архів оригіналу за 2009-11-04. Процитовано 2010-03-17. 
  19. ↑ Commemorative Works Clarification and Revision Act of 2003, in Public Law 108-126, November 17, 2003, Title II (117 Stat. 1349 - 117 Stat. 1353). Retrieved 2010-02-04.
  20. ↑ Hirshhorn Museum and Sculpture Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  21. ↑ Smithsonian Gardens. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-10-13. 
  22. ↑ Mary Livingston Ripley Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-10-23. 
  23. ↑ Nesius, Marie (2004). Mary Livingston Ripley Garden. Kanawha County Master Gardeners, West Virginia. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-03-18. 
  24. ↑ Enid A. Haupt Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  25. ↑ Enid A. Haupt Garden. Frommer's Review: Wiley Publishing, Inc. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 10-03-18. 
  26. ↑ Kathrine Dulin Folger Rose Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  27. ↑ Butterfly Habitat Garden. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  28. ↑ Victory Garden at National Museum of American History. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  29. ↑ Heirloom Garden at the National Museum of American History, Behring Center. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 
  30. ↑ Native Landscape at the National Museum of the American Indian. Smithsonian Institution. Процитовано 2010-03-18. 

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національна_алея&oldid=24980613