Наташа Рамбова
Наташа Рамбова (англ. Natacha Rambova, уроджена Вініфред Кімбол Шонессі (Winifred Kimball Shaughnessy), (19 січня 1897, Солт-Лейк-Сіті — 5 червня 1966, Пасадіна, Каліфорнія)) — американська художниця-костюмер, декоратор, актриса німого кіно та єгиптолог.
| Наташа Рамбова | |
|---|---|
| англ. Natacha Rambova | |
 | |
| Дата народження | 19 січня 1897[1][2][3] |
| Місце народження | Солт-Лейк-Сіті, США |
| Дата смерті | 5 червня 1966[1][2][3] (69 років) |
| Місце смерті | Пасадіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Громадянство |
 США |
| Професія | художник-костюмер, акторка німого кіно, єгиптолог |
| IMDb | ID 0708118 |
 Наташа Рамбова у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народилася 1897 року в Солт-Лейк-Сіті в сім'ї мормонів[4][5]. Її дитинство пройшло в Сан-Франциско[6], а освіту вона здобула у Великій Британії[7][8][9]. Після повернення до США Рамбова розпочала кар'єру танцівниці у Нью-Йорку під керівництвом балетмейстера Федора Козлова[10]. У 19-річному віці переїхала до Лос-Анджелесу[11], де наступні роки працювала дизайнером костюмів для голлівудських фільмів.
Незабаром вона познайомилася з Рудольфом Валентино, за якого в 1923 році вийшла заміж[12]. Незабаром з'ясувалося, що на той момент розірвання попереднього шлюбу Валентино не було офіційно завершено, через що він потрапив під суд як двоєженець.
Шлюб із популярним актором приніс їй широку популярність у шоу-бізнесі. Проте друзі та колеги Валентино відгукувалися про Рамбову вкрай негативно, звинувачуючи її у низці його провалів у кіно. При цьому і сам актор швидко охолодів до Рамбової і навіть вніс у контракт зі студією вимогу, щоб її не допускали на майданчик під час його зйомок. Після розставання в 1925 році[13] вона повернулася до Нью-Йорку, де відкрила власний магазин одягу на Мангеттені[14].
Наприкінці 1931 року Рамбова, стурбована економічною ситуацією в США після Великої депресії, закрила свій магазин одягу і оселилася у Франції в містечку Жюан-ле-Пен[15]. Під час одного з круїзів на Балеарські острови вона познайомилася з іспанським аристократом Альваро де Урсайсом, за якого в 1932 році вийшла заміж[15]. Пара оселилася на Майорці, де займалася відновленням і продажем занедбаних іспанських вілл[16].
У січні 1936 року Рамбова з чоловіком вперше побувала в Єгипті, де відвідала стародавні пам'ятки Мемфіса, Луксора і Фів, які справили на неї величезне враження та визначили її подальші інтереси[17]. Незабаром після їх повернення до Іспанії там почалася громадянська війна, і її чоловік вступив до лав профашистської націоналістичної армії. Сама Рамбова покинула Іспанію, оселившись у сімейному замку в Ніцці. На той час стосунки між подружжям ускладнилися, і незабаром пара розлучилася[16]. Після вторгнення нацистів до Франції у червні 1940 року Рамбова повернулася до Нью-Йорка[18].
У 1940-ті роки вона захопилася метафізикою, астрологією, поєднавши це зі своїм захопленням єгиптологією[19]. Рамбова двічі отримала великі приватні гранти вивчення символів і систем вірувань Стародавнього Єгипту[20][21]. В 1954 році вона передала в дар Університету Юти свою велику колекцію єгипетських артефактів, накопичених за час експедицій[22].
На початку 1950-х років у Рамбової розвинулася склеродермія, що згодом призвело до розладів психіки та недоїдання[23]. В 1965 році їй був поставлений діагноз параноїдальний психоз[24], після чого двоюрідна сестра перевезла її до себе в Каліфорнію[25]. Останній рік свого життя Наташа Рамбова провела в лікарні та будинку для літніх людей, де померла від серцевого нападу на 70-му році життя[26][27]. Її тіло було кремоване, а прах розвіяний у лісі на півночі Аризони[18].
У 1975 році на екрани вийшов фільм «Легенда Валентино», де роль Рамбової виконала Іветт Мімо, а в картині «Валентино» 1977 року її зіграла Мішель Філліпс. Персонаж Рамбової також з'являється у белетризованому вигляді у серіалі «Американська історія жаху: Готель» у виконанні Александри Даддаріо.
Фільмографія ред.
| Рік | Назва | Роль | Примітки | Покл. |
|---|---|---|---|---|
| 1917 | Жінка, про яку забув Бог | Н/Д | Дизайнерка костюмів | [28] |
| 1920 | Навіщо міняти дружину? | Н/Д | Дизайнерка костюмів | [29] |
| 1920 | Є про що подумати | Н/Д | Художній керівник, Дизайнерка костюмів | [29] |
| 1920 | Мільярди | Н/Д | Художній керівник, Дизайнерка костюмів | [30] |
| 1921 | Заборонений плід | Н/Д | Дизайнерка костюмів | [30] |
| 1921 | Дама з камеліями | Н/Д | Художній керівник, Дизайнерка костюмів не зазначена |
[30] |
| 1921 | Афродіта | Н/Д | Художній керівник, Дизайнерка костюмів (never made) | [30] |
| 1922 | За Скелями | Н/Д | Костюмер Валентино | [30] |
| 1922 | Молодий раджа | Н/Д | Дизайнерка костюмів не зазначена |
[30] |
| 1922 | Ляльковий дім | Н/Д | Художній керівник, Дизайнерка костюмів | [30] |
| 1923 | Соломія | Н/Д | Художній керівник, Дизайнерка костюмів, авторка Credited as Peter M. Winters |
[30] |
| 1924 | The Hooded Falcon | Н/Д | Дизайнерка костюмів, set decorator, авторка (never made) | [30] |
| 1924 | Мосьє Бокер | Н/Д | Дизайнерка костюмів, авторка | [30] |
| 1924 | Святий диявол | Н/Д | Художній керівник, Дизайнерка костюмів, авторка | [30] |
| 1925 | Яка ціна краси? | Н/Д | продюсерка, авторка | [30] |
| 1926 | Коли любов охолоне | Маргарет Бенсон | Ориг. назва: Чи одяг робить жінку? | [30] |
Примітки ред.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б GeneaStar
- ↑ Jorgensen, Jay; Scoggins, Donald L. (6 жовтня 2015). Creating the Illusion (Turner Classic Movies): A Fashionable History of Hollywood Costume Designers (англ.). Running Press. с. 28. ISBN 9780762458073.
- ↑ Quinn, 2001, с. 173–5.
- ↑ Morris, 1991, с. 29.
- ↑ Rambova, Pickford, 2009, с. 83.
- ↑ Leider, 2003, с. 130.
- ↑ Morris, 1991, с. 34–8.
- ↑ Leider, 2003, с. 131.
- ↑ Morris, 1991, с. 59–60.
- ↑ Morris, 1991, с. 133.
- ↑ Rambova, Pickford, 2009, с. 234.
- ↑ Jorgensen, Scoggins, 2015, с. 30.
- ↑ а б Vaughan, 2006, с. 36.
- ↑ а б Rambova, Pickford, 2009, с. 235.
- ↑ Morris, 1991, с. 207.
- ↑ а б Morris, 1991, с. 228.
- ↑ Rambova, Pickford, 2009, с. 237.
- ↑ Natacha Rambova (PDF). Breaking Ground: Women in Old World Archaeology. Brown University. Архів оригіналу (PDF) за 4 травня 2006. Процитовано 8 листопада 2017.
- ↑ McGuire, 1989, с. 94.
- ↑ Brief history of the Utah Museum of Fine Arts. The Deseret News. 27 травня 2001. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ Morris, 1991, с. 255.
- ↑ Stutesman, Drake. Natacha Rambova. Women Film Pioneers Project. Columbia University. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ Morris, 1991, с. 256.
- ↑ Willis, John (1983). Screen World 1967 (англ.). Biblo & Tannen Publishers. с. 239. ISBN 978-0-819-60308-1.
- ↑ Ellenberger, 2005, с. 149.
- ↑ Morris, 1991, с. 51.
- ↑ а б Morris, 1991, с. 57.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Morris, 1991, с. 265.
Література ред.
- Quinn, D. Michael (2001). Same-Sex Dynamics Among Nineteenth-Century Americans: A Mormon Example (англ.). University of Illinois Press. ISBN 978-0-252-06958-1. OCLC 1001546076.
- Leider, Emily (2003). Dark Lover: The Life and Death of Rudolph Valentino (англ.). Faber and Faber. ISBN 978-0-374-28239-4. OCLC 901683955.
- Morris, Michael (1991). Madam Valentino: The Many Lives of Natacha Rambova (англ.). Abbeville Press. ISBN 978-1-558-59136-3. OCLC 555726616.
- Rambova, Natacha; Pickford, Hala (2009). Rudolph Valentino: A Wife's Memories of an Icon (англ.). PVG Publishing. ISBN 978-0-981-64404-2. OCLC 618549556.
- Jorgensen, Jay; Scoggins, Donald L. (2015). Creating the Illusion: A Fashionable History of Hollywood Costume Designers (англ.). Running Press. ISBN 978-0-762-45807-3. OCLC 963893175.
- Vaughan, Heather A. (2006). Natacha Rambova: Fashion Designer (1928–1931). Dress. 33: 21—41. doi:10.1179/036121106805252972.
(необхідна підписка) - McGuire, William (1989). Bollingen: An Adventure in Collecting the Past (англ.). Princeton University Press. ISBN 978-0-691-01885-0. OCLC 23769287.
- Ellenberger, Alan R. (2005). The Valentino Mystique: The Death and Afterlife of the Silent Film Idol (англ.). McFarland. ISBN 978-0-786-41950-0. OCLC 982213332.
Посилання ред.
- Наташа Рамбова на сайті IMDb (англ.)
- Natacha Rambova at the Women Film Pioneers Project, Columbia University
- Scan of article on Rambova in Dress (Vol. 33), 2006, Costume Society of America
- Natacha Rambova papers at the Library of Congress
- Catalog of artifacts donated by Rambova to the University of Utah (from the Utah Museum of Fine Art's Ancient Egyptian Art collection)
- The Natacha Rambova Archive at Yale University (Yale in Egypt collection)