Наріжний камінь, букв. Камінь заснування (івр. אבן השתייה‎ — Евен а-штія, араб. صخرة‎ — Сахра) — скеля на Храмовій горі, над якою розташовувався Святеє Святих Єрусалимського храму. Вважається[1] наріжним каменем світобудови, оскільки саме з нього Господь почав Створення світу. Єврейська традиція також розглядає його як місце духовного єднання Неба і Землі. Євреї традиційно під час молитви повертаються в його напрямку, місця Свята Святих Єрусалимського храму.

Наріжний камінь

Місце ред.

Наріжний камінь міститься всередині мусульманської мечеті Купола Скелі, в середині якої височить на 1,25–2 метри скеля довжиною 17,7 метрів і шириною 13,5 метрів. Цей камінь в ісламі вважається священним і оточений позолоченими ґратами, щоб ніхто до нього не торкався.

Біблія ред.

У Біблії часто вживається Наріжний камінь у переносному значенні та значенні ставлення до віри; так, у псалмі 117 говориться про зцілювальний вплив Господа, як закладання наріжного каменя: «Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені! Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем, від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!» (Пс. 117:21–23). У Першому соборному посланні апостола Петра згадується цей псалм та Наріжний камінь у значенні ставлення до віри:

Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений! Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем, і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були. (1 Петр. 2:6–8)

Примітки ред.

  1. Талмуд, Йома 54б; СР Таргум Іонатана до Вих. 18:30

Джерела ред.

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Посилання ред.