Намму, також Намма[1] — первісна шумерська богиня-мати, яка спочатку означала первинне море. Саме вона висунула ідею створення людини, щоб вона могла служити богам.

Намму
Божество в Шумеро-аккадська міфологія
Діти Uras[d]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Намму вважалася богинею, яка «дала життя великим богам». Вона була матір'ю Ану, Нінхурсаг і Енкі, ототожнювалася з вавилонською Тіамат.

Її ім'я є частиною імені шумерського правителя і законодавця Ур-Намму.

Вотивний написРедагувати

Відомий вотивний напис правителя Урука Лугала Кісалсі, присвячений Намму. Цей напис датується 2380 до н.е.:

 

𒀭𒇉 / 𒁮𒀭𒊏 / 𒈗𒆦𒋛 / 𒈗𒀕𒆠𒂵 / 𒈗𒋀𒀊𒆠𒈠 / 𒂍𒀭𒇉 / 𒈬𒆕
{d}namma / dam an-ra / lugal-kisal-si / lugal unu{ki}-ga / lugal urim5{ki}-ma / e2 {d}namma / mu-du3

"Для Намми, жінки Ану, Лугал-Кісалсі, правитель Урука і правитель Ура, храм Намми він побудував."
—  Inscription of Lugal-kisalsi on his foundation peg.[2][3]

У сучасному мистецтвіРедагувати

Намму є однією з 999 жінок, чиє ім'я згадане на цоколі мистецького твору «Звана вечеря» (англ. The Dinner Party) американської мисткині та феміністки Джуді Чикаго. Намму асоціюється тут із прабогинею та займає перше місце для гостей у крилі I[4].

ЛітератураРедагувати

  • Michael Jordan: Encyclopedia of Gods: Over 2500 Deities of the World, Kyle Cathie Limited, London 2002 ISBN 1-85626-453-X
  • Reay Tannahill: Sex in History. Revised and updated Edition. Abacus, London 1992, ISBN 0-349-10486-7.

ПриміткиРедагувати

  1. Gwendolyn Leick, A dictionary of ancient Near Eastern mythology, Routledge, 1991, ISBN 978-0-415-00762-7, p. 124.
  2. Art of the First Cities: The Third Millennium B.C. from the Mediterranean to the Indus (en). Metropolitan Museum of Art. 2003. с. 64–65. ISBN 978-1-58839-043-1. 
  3. Inscription of Lugal-kisalsi. 
  4. Musée de Brooklyn — Nammu

ПосиланняРедагувати