Вікіпедія

Найдюк Юрій Георгійович

фізик

НАЙДЮ́К Юрій Георгійович (нар. 23 липня 1955 р., с. Богданівка Корецького району Рівненської області) — фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Лауреат премії НАН України імені Б. І Вєркіна. З 12 січня 2021 директор Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України, головний редактор міжнародного журналу «Фізика низьких температур» («Low Temperature Physics»).[2][3]

Найдюк Юрій Георгійович
Народився23 липня 1955(1955-07-23) (69 років)
Богданівка, Корецький район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьдослідник, фізик
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузьфізика низьких температур
ЗакладФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України[1]
Посададиректор ФТІНТ
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникЯнсон Ігор Кіндратович
Членствочлен-кореспондент НАН України
Нагороди
Особ. сторінкаYurii Naidyuk. Homepage

Життєпис

ред.

Юрій Георгійович Найдюк народився 23 липня 1955 р. в с. Богданівка Рівенської області. В 1971 закінчив з золотою медаллю Великомежиріцьку середню школу (Великі Межирічі, Корецький район, Рівненська область) і поступив на фізичний факультет Харківського державного університету. Після закінчення в 1976 ХДУ з відзнакою був прийнятий на роботу у Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР (Харків). У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Дослідження механізмів розсіювання електронів провідності в металевих точкових контактах» (науковий керівник І. К. Янсон). У 2001 отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. Тема дисертації «Мікроконтактна спектроскопія сильно корельованих електронних систем».[4] В 2000 р. йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника. Професор з 2011 р. У 2021 був обраний членом-кореспондентом НАН України. У 2003—2011 — провідний науковий співробітник, від 2011 — завідувач відділу мікроконтактної спектроскопії ФТІНТ.[3] У 2021 був обраний директором Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. Працював і стажувався у багатьох відомих наукових центрах[4][5].

Наукова діяльність

ред.

Основними напрямами наукової діяльності Ю. Г. Найдюка є дослідження взаємодії електронів провідності з квазічастинковими збудженнями у твердих тілах за допомогою метода  мікроконтактної спектроскопії; дослідження сильнокорельованих електронних систем та мікроконтактна спектроскопія актуальних надпровідників, в тому числі таких перспективних як диборид магнію, рідкоземельні нікель-борокарбідні сполуки, новітні залізовмісні надпровідники та топологічні напівметали тощо. Ю. Г. Найдюк досліджує електронний транспорт в точкових контактах при надвисоких густинах струму та сильних електричних полях при низьких температурах, процеси перенесення заряду та спіну в нанорозмірних структурах на основі магнітовпорядкованих сполук та матеріалів.

Ю. Г. Найдюк є автором та співавтором понад 120 наукових статей та трьох оглядових публікацій, індексованих в базах даних  SCOPUS та Web of Science. В співавторстві з академіком І. К. Янсоном у видавництві «Springer» ним видана перша у світовій літературі монографія «Point-contact spectroscopy».[6][7] Має індекс Гірша h=18 (Scopus).

Ю. Г. Найдюк веде активне співробітництво зі вченими Європи, США та Китаю, куди регулярно отримує запрошення для проведення спільних досліджень. Загалом понад 5 років, він працював в таких відомих центрах як Лабораторія сильних магнітних полів в м. Гренобль (Франція), Фізичний інститут при університеті м. Карлсруе (Німеччина), Королівський технологічний інститут в м. Стокгольмі (Швеція), Інститут експериментальної фізики[8] м. Кошіце (Словаччина), Університет м. Турку[9] (Фінляндія), Техаський A&M університет м. Колледж Стейшен (США), Інститут дослідження твердих тіл та матеріалів ім. Лейбніца, м. Дрезден (Німеччина).[3]

Найбільш вагомі результати наукової діяльності Ю. Г. Найдюка[5]:

  • Розробка та впровадження методу мікроконтактної спектроскопії для дослідження взаємодії електронів провідності з квазічастинковими збудженнями, серед яких фонони, локальні та квазілокальні коливання, магнітні домішки (ефект Кондо).
  • Досліджено теплові ефекти у мікроконтактах та розвинуто модуляційну мікроконтактну спектроскопію. Виявлені ефекти викликані надвисокою густиною струму в мікроконтактах, серед яких термоелектричні ефекти Зеєбека та Пельтьє. Показана можливість детектування фазових переходів під дією струму.
  • Виявлені ефекти кристалічного поля в інтерметалічних з'єднаннях з рідкоземельними іонами, де вперше детектовано зеєманівське розщелення та парамагнонні збудження за допомогою мікроконтактної спектроскопії
  • Досліджена температурна та магнітопольова залежність параметра порядку в простих надпровідниках Zn, Sn, In, Nb на основі вивчення спектрів андрєєвського відбиття, що дало експериментальне обґрунтування існуючої теорії.
  • Розвинутий метод мікроконтактної спектроскопії для сімейства важкоферміонних сполук у нормальному та надпровідному стані. Виявлені особливості поверхневого надпровідного стану та квантування провідності в цих сполуках.
  • Методом андрєєвського відбиття виявлено дві щілини в надпровідному стані дибориду магнію MgB2. Встановлена анізотропія електрон-фононної взаємодії в цій сполуці.
  • Експериментально підтверджено двощілинний характер надпровідності в рідкоземельних нікельборокарбідних сполуках на основі аналізу особливостей їх спектрів андрєєвського відбиття. Досліджені спектри електрон-квазічастинкової взаємодії, знайдена низькочастотна квазічастинкова мода і виявлені ефекти кристалічного поля в цих сполуках.
  • Дослідження спін-залежних ефектів в провідності мікроконтактів на основі магнітовпорядкованих матеріалів та відкриття поверхневого спін-вентильного ефекту, який реалізується на атомному масштабі.
  • Реалізація мікроконтактного спінового діода на основі нанорозмірного подвійного тунельного переходу із мультишаруватої структури Fe/MgO, який є перспективним для побудови різних логічних елементів та пам'яті.
  • Проведені піонерські дослідження новітніх залізовмісних надпровідників та топологічних напівметалів методом мікроконтактної спектроскопії. Виявлено існування поверхневого надпровідного стану в мікроконтактах на основі шаруватих вейлівських сполук МоТе2 та WTe2, який може мати «топологічні» надпровідні фази, перспективні для використання при розробці відмовостійких квантових обчислень

Науково-організаційна робота

ред.

Нагороди

ред.

Наукові проєкти та гранти (2009—2021)

ред.

Вибрані публікації

ред.

Монографія

ред.

Огляди

ред.

Основні наукові праці

ред.
  1. B.I. Verkin, I.K. Yanson, I.O. Kulik, O.I. Shklyarevskii, A.A. Lysykh, Yu.G. Naydyuk. Singularities in d2V/dI2 dependencies of point contacts between ferromagnetic metals. Solid State Communs., 30,  215 (1979).
  2. A.A. Lysykh, I.K. Yanson, O.I. Shklyarevski, Yu.G. Naydyuk, Point-contact spectroscopy of electron-phonon interaction in alloys. Solid State Communs., 35,  987 (1980).
  3. M. Reiffers, Yu.G. Naidyuk, A.G.M. Jansen, P. Wyder, I.K. Yanson, D. Gignoux and D.P. Schmitt, Direct measurement of the Zeeman splitting of crystal-field levels in PrNi5 by point-contact spectroscopy, Phys. Rev. Lett. 62, 1560 (1989).
  4. A. Nowack, Yu.G. Naidyuk, P.N. Chubov, I.K. Yanson, and A. Menovsky, Point-contact study of the heavy-fermion system URu2Si2, Z. Phys.B — Cond. Matter, 88, 295 (1992).
  5. Yu. G. Naidyuk, I. K. Yanson, L. V. Tyutrina, N. L. Bobrov, P. N. Chubov, W. N. Kang, Hyeong-Jin Kim, Eun-Mi Choi, and Sung-Ik Lee, Superconducting Energy Gap Distribution in c-Axis Oriented MgB2 Thin Film from Point Contact Study, JETP Lett., 75, 238 (2002).  
  6. I. K. Yanson, Yu. G. Naidyuk, D. L. Bashlakov, V. V. Fisun, O. P. Balkashin, A. Konovalenko, V. Korenivski, R. I. Shekhter, Spectroscopy of Phonons and Spin Torques in Magnetic Point Contacts. Phys. Rev. Lett. 95, 186602 (2005).
  7. I. K. Yanson, Yu. G. Naidyuk, V. V. Fisun, A. Konovalenko, O. P. Balkashin, L. Y. Triputen, and V. Korenivski, Surface Spin-Valve Effect, Nano Letters, 7, 927 (2007).
  8. A. Iovan, S. Andersson, Yu. G. Naidyuk, A. Vedyaev, B. Dieny, and V. Korenivski, Spin Diode Based on Fe/MgO Double Tunnel Junction, Nano Letters 8, 805 (2008).
  9. Yu. G. Naidyuk, O.E.Kvitnitskaya, I. K. Yanson, G. Fuchs, S. Haindl, M. Kidszun, L. Schultz, B. Holzapfel, Point-contact study of ReFeAsO1−xFx (Re = La, Sm) superconducting films, Supercond. Sci. Technol. 24, 065010 (2011).
  10. Yu.G. Naidyuk, G. Fuchs, D.A. Chareev, A.N. Vasiliev, Doubling of the critical temperature of FeSe observed in point contacts, Phys. Rev. B 93, 144515 (2016).
  11. Yurii Naidyuk, Oksana Kvitnitskaya, Dmytro Bashlakov, Saicharan Aswartham, Igor Morozov, Ivan Chernyavskii, Günter Fuchs, Stefan-Lüdwig Drechsler, Ruben Hühne, Kornelius Nielsch, Bernd Büchner, and Dmitriy Efremov, Surface superconductivity in the Weyl semimetal MoTe2 detected by point contact spectroscopy, 2D Materials, 5, 045014 (2018).

Примітки

ред.
  1. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  2. ↑ НАЙДЮК Юрій Георгійович. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  3. ↑ а б в О. М. Калиненко. Найдюк Юрій Георгійович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  4. ↑ а б Yurii Naidyuk homepage. B. Verkin Institute for Low Temperature Physics & Engineering (ILTPE) National Academy of Sciences of Ukraine. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  5. ↑ а б ВІДДІЛ МІКРОКОНТАКТНОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ. Фізико-Технічний Інститут Низьких Температур НАН України ім. Б. І. Вєркіна. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  6. ↑ Naidyuk. ORCID. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  7. ↑ Naidyuk, Yu G. Scopus. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 липня 2021.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ https://utu.openiris.io/Landing/Provider/1840
  10. ↑ https://ilt.kharkiv.ua/bvi/structure/naukova_rada_fntkt_u.htm
  11. ↑ https://ilt.kharkiv.ua/bvi/structure/d6417503.htm
  12. ↑ Національна академія наук України. Бюро відділення фізики і астрономії. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  13. ↑ Ответственный редактор С.Л. Гнатченко (2010). 50-лет ФТИНТ (рос) . Наукова думка. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 16 липня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найдюк_Юрій_Георгійович&oldid=40877049