Вікіпедія

Найдовший день (фільм)

Найдовший день (англ. The Longest Day) — фільм американського режисера Дерріла Занука, що розповідає про висадку союзників у Нормандії. В основі кінокартини лежить однойменний твір Корнеліуса Раяна.

Найдовший день
англ. The Longest Day
Жанр воєнний фільм, історичний фільм, екранізація літературного твору[d], драматичний фільм і бойовик
Режисер Дерріл Занук
Продюсер Дерріл Занук
Сценарист Ромен Гарі, Корнеліус Раян, James Jonesd, David Pursalld, Ноел Ковард і Jack Seddond
На основі The Longest Dayd
У головних
ролях		 Джон Вейн[1][2], Роберт Мітчем[1][2], Генрі Фонда[1][2], Річард Бертон[3][2], Robert Ryand[2], Род Стайгер[2], Роберт Вагнер[2], Пол Анка[3][4][2], Fabiand[2], Річард Беймер[4][2], Мел Феррер[2], Джефрі Гантер[2], Сел Мінео[2], Родді Макдовеллd[2], Stuart Whitmand[2], Steve Forrestd[2], Едді Альберт[4][2], Едмонд О'Браєн[2], Kenneth Mored[2], Пітер Лоуфорд[2], Річард Тодд[2], Шон Коннері[2], Irina Demickd[2], Бурвіль[3][2], Арлетті[4][2], Жан-Луї Барро[3][4][2], Paul Hartmannd[2], Курд Юргенс[2], Peter van Eyckd[2], Александер Нокс[2], Джордж Сігал[2], Christian Marquandd[2], Wolfgang Preissd[2], Ред Баттонс[2], Ray Dantond[2], Герт Фрьобе[2], Hans Christian Blechd[4][2], Wolfgang Büttnerd[2], Pauline Cartond[2], Werner Hinzd[2], Richard Münchd[2], Paul Edwin Rothd[2], Жорж Вільсон[2], John Crawfordd[2], Henry Graced[2], Michael Hinzd[2], Wolfgang Lukschyd[2], Heinz Reincked[2], Dietmar Schönherrd[2], Ernst Schröderd[2], Karl Johnd[2], Hans Söhnkerd[2], Лоріо[2], Leo Gennd[5], Джон Ґреґсонd[5], Donald Houstond[5], Fernand Ledouxd[5], Dewey Martind[5], Леслі Філліпсd[5], Ron Randelld[5], Мадлен Рено[5], Georges Rivièred[5], Tommy Sandsd[5], Jean Servaisd[5], Tom Tryond[5], Richard Wattisd[5], Daniel Gélind[5], Françoise Rosayd[5], Patrick Barrd[5], Yves Barsacqd[5], Geoffrey Bayldond[5], Jean Championd[5], Yvan Chiffred[5], Gary Collinsd[5], Armin Dahlend[5], Марк Деймонd[5], Мішель Дюшоссуа[5], Frank Finlayd[5], Harry Fowlerd[5], Bernard Foxd[5], Robert Freitagd[5], Bernard Fressond[5], Harold Goodwind[5], Вальтер Готелл[5], Clément Hararid[5], Jack Hedleyd[5], Mickey Knoxd[5], Simon Lackd[5], Rudy Lenoird[5], Edward Meeksd[5], John Meillond[5], Kurt Meiseld[5], Bill Nagyd[5], Rainer Penkertd[5], Siân Phillipsd[5], Maurice Polid[5], Hartmut Reckd[5], Marcel Rouzéd[5], Alice Tissotd[5], Michel Tureaud[5], Ліонель Вітранd[5], Dominique Zardid[5], Боб Стіл[5], Вільям Шетнер[5], Nicholas Stuartd, Don Adamsd, Tony Mordented, Trevor Reidd, John Robinsond, Louis Mounierd, Walter Horsbrughd, Howard Marion-Crawfordd, Lyndon Brookd, Richard Dawsond, Norman Rossingtond, Michael Medwind, Leslie de Laspeed, Victor Maddernd, Bryan Colemand, Eugene Deckersd і Ruth Hausmeisterd
Оператор Jean Bourgoind і Walter Wottitzd
Композитор Моріс Жарр
Художник Ted Haworthd
Кінокомпанія 20th Century Fox
Дистриб'ютор 20th Century Fox і Netflix
Тривалість 180 хв.
Мова англійська, французька і німецька
Країна США США
Рік 1962
Кошторис 10 000 000 $
Касові збори 50 000 000 $[6] і 39 100 000 $[6]
IMDb ID 0056197
CMNS: Найдовший день у Вікісховищі

Сюжет ред.

Кінофільм розповідає про події 6 червня 1944 року, коли поблизу містечка Сент-Мер-Егліз висадився американський десант, 82-ша та 101-ша дивізії.[7]

Фільм складається з трьох частин:

  • підготовка союзників до висадки, очікування на поліпшення погоди;
  • пересування масивної армади через Ла-Манш, попередній викид парашутистів і командос у тил ворога;
  • штурм пляжів Нормандії.

Зображення найважливішого вторгнення з боку сил союзників перемежується діями у відповідь німців, які виявили армаду: «Ці тисячі кораблів, яких, як ви говорили, у союзників немає, ну, так вони вже тут!» — повідомляє німецький офіцер до штабу армії.

Знімальна група ред.

Нагороди та досягнення ред.

  • 1962 — премія Національної ради кінокритиків США за найкращий фільм
  • 1963 — дві премії «Оскар» — за найкращу чорно-білу операторську роботу (Жан Бургуан, Вальтер Воттіц) та найкращі спецефекти (Роберт Макдональд, Жак Момон), а також три номінації: за найкращий фільм (Дерріл Ф. Занук), найкращий монтаж (Семюел I. Бітлі), найкращу роботу художників та декораторів у чорно-білому фільмі (Тед Хоуорт, Леон Борсак, Вінсент Корда, Габріель Бешир).
  • 1963 — премія «Золотий глобус» за найкращу чорно-білу операторську роботу (Жан Бургуан, Вальтер Воттіц, Анрі Персен), а також номінація за найкращий драматичний фільм
  • 1963 - премія "Давід ді Донателло" за кращу закордонну постановку (Дерріл Ф. Занук)
  • 1963 - номінація на премію Гільдії режисерів США (Ендрю Мартон, Кен Аннакін, Бернхард Віккі)

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про американський фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ а б в http://stopklatka.pl/film/najdluzszy-dzien
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд http://www.imdb.com/title/tt0056197/fullcredits
  3. ↑ а б в г http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=33427.html
  4. ↑ а б в г д е http://movieweb.com/movie/the-longest-day/
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв ČSFD — 2001.
  6. ↑ а б The Numbers — 1997.
  7. ↑ - Город Сент-Мер-Эглиз и его Музей парашютно-десантных войск. web.archive.org. 14 серпня 2009. Процитовано 9 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найдовший_день_(фільм)&oldid=42292584